Проаналізуйте психологічні особливості різних форм влади та їх реалізації в управлінській діяльності

Влада може приймати різноманітні форми. Френч і Рейвен, дослідники, в області влади і лідерства (керівництво) розробили зручну класифікацію основ влади. Згідно їх класифікації, є п'ять основних форм влади, які були описані в цій роботі:

1. Влада, заснована на примусі. Виконавець вірить, що той, хто впливає має можливість карати таким чином, який перешкодить задоволенню якоїсь насущної потреби, або взагалі може зробити якісь інші неприємності.

2. Влада, заснована на винагороді. Виконавець вірить, що той, хто впливає має можливість задовольнити насущну потребу або принести задоволення.

3. Законна влада.

4 Експертна влада. Виконавець вірить, що той, хто впливає має спеціальні знання, які дозволять задовольнити потребу.

5. Еталонна влада (влада прикладу). Характеристики або властивості того, хто впливає настільки привабливі для виконавця, що він хоче бути таким же, як він.

Практичне застосування охарактеризованих форм влади визначається тим, наскільки вони відповідають ситуації, тобто якою мірою можуть вплинути на поведінку конкретної людини чи групи людей, щоб спрямувати їхні дії на досягнення цілей організації. Менеджер та політик має прагнути до раціонального поєднання всіх можливих форм і джерел влади, оскільки це є однією з головних умов ефективного керівництва. В особистій сфері, сфері між особових контактів необхідно бути дуже обачним при виборі форми влади на іншу особистість.

Умови підтримання психофізіологічного комфорту під час діяльності. Феномен психофізіологічної “ціни” діяльності

Як критерій оптимізації діяльності людини в науковий обіг було запроваджено поняття "психофізіологічний комфорт".

Психофізіологічний комфорт – оптимальний функціональний стан, за якого досягається відповідність засобів і умов праці функціональним можливостям людини, яка працює.

Основним показником комфорту є психофізіологічна ціна діяльності, яку визначають як сукупність змін, що відбуваються у функціональному стані організму людини внаслідок його цілеспрямованої діяльності протягом певного часу. При визначенні цього показника важливим є питання про те, чи призводить діяльність до виходу хоча б одного з фізіологічних параметрів організму людини за допустимі межі. Важливим критерієм психофізіологічної ціни діяльності є рівень функціонального напруження центральної нервової системи.

Екзаменаційний білет № 29 Властивості нервової системи як основа індивідуальних відмінностей. Загальні та парціальні властивості нервової системи

Нервова система складається з двох відділів: центрального і периферичного. Центральний включає: головний мозок, проміжний і спинний мозок. Все останнє – периферична частина– це нервові волокна, що йдуть до поверхні тіла, до органів чуття і внутрішніх органів, і що йдуть від них до центральної нервової системи (ЦНС). ЦНС – це скупчення нервових клітин. Розглянемо, як влаштована нервова клітина – нейрон.

Клітка складається з тіла, ядра, дендритов – деревовидних відростків від тіла клітки, число яких доходить до тисячі, і аксона. Аксон – це один з дендритов, сильно подовжений, сполучаючий нейрон з іншими нейронами. Частина аксонів покрита спеціальною миелиновой оболонкою, яка сприяє швидшому проведенню імпульсу по нерву. Місця контактів нервових клітин один з одним називаються синапсами.

Більшість нейронів – спеціалізовані, і виконують специфічні функції. Сенсорний нейрон проводить нервовий імпульс від рецепторів до ЦНС; руховий нейрон проводить нервовий імпульс від ЦНС до органів руху і нейрон локальної мережі, який проводить нервовий імпульс від однієї ділянки ЦНС до іншого. Крім того, існують і інші структури, пов'язані з нейронами: клітки глии, капиляры кровоносної системи, що виконують спеціальні обмінні функції.

На внутрішніх органах і на поверхні тіла нервові клітини своїми аксонами підходять до рецепторів – органічних пристроїв, призначених для сприйняття різних видів енергії (механічною, електромагнітною, хімічною і ін.) і перетворення її в енергію нервового імпульсу. Весь організм фактично витканий з маси різноманітних рецепторів. Особливо їх багато в органах чуття: око, вухо, шкіра і так далі Рецептори – це перша складова частина аналізатора.