Проблема норми та патології у клінічній психології. Поняття норма, патологія, здоров’я, хвороба

Проблема визначення норми і патології – одне з центральних у клінічній психології. Найчастіше ознайомлення з відхиленнями у розвитку обмежується медичними сторонами, тоді як область аномалій ставить перед психологами ціла низка запитань, яких доводиться шукати за межею самої психологічної науки – у філософії, етики, теології, культурології, праві, та інших.

Норма (лат. norma – дослівно «косинець», у переносному значенні – «правило») – регулятивне правило, яке вказує межі свого застосування; відповідає чомусь типовому або звичайному.

Патологія— страждання, біль, хвороба.

1) дослідження або наука про відхилення від норми та хвороби, зокрема – галузь медицини, біології, психології (патопсихологія);

2) відхилення від нормального стану або процесу розвитку, у медицині – синонім хвороби.

Здоров’я – стан живого організму, при якому організм у цілому і всі органи здатні виконувати свої життєві функції.

Хвороба – патологічний процес, який проявляється порушеннями морфології (анатомічної, гістологічної будови), обміну речовин чи/та функціонуванням організму (його частин) у людини/тварини. Важливою передумовою профілактики хвороб є здоровий спосіб життя – правильне харчування, мінімальне вживання алкоголю, дотримання правил і норм гігієни, наявність нешкідливих умов на роботі й удома, заняття спортом заради зміцнення здоров'я.

Екзаменаційний білет № 20 Біохімічний рівень регуляції поведінки та його вплив на прояви індивідуальності: розбіжності біохімічного статусу індивіда, його гормонального профілю

При дії фізичних і хімічних факторів, з якими стикається військовослужбовець в сучасних умовах навчально-бойової діяльності, більшість біохімічних змін носить адаптаційний характер, проте відображає неблагополуччя у взаєминах системи "людина-середовище". Окремі відхилення можуть бути підставою для проведення первинних профілактичних заходів, спрямованих на оптимізацію системи.

Гормон – активна хімічна речовина, яка виробляється в організмі спеціалізованими клітинами, тканинами чи органами і надає вплив на діяльність інших органів і тканин. Гормони бере участь практично у всіх процесах росту, розвитку, розмноження та обміну речовин. Якщо говорити простіше: гормон – регулятор різних обмінних процесів в організмі.

При підвищенні або зниженні рівня того чи іншого гормону – виникає ендокринне (гормональне захворювання), яке характеризується зниженням або посиленням функції тих органів, тканин процесів обміну речовин, на які впливає даний гормон.

Таким чином, при підозрі на наявність гормональних (ендокринних) порушень, лікар визначає спектр необхідного гормонального обстеження. Багато пацієнтів помилково вважають, що свідчення до дослідження гормонального статусу визначаються тільки лікарем ендокринологом. Однак, це не так; визначення гормонального статусу можуть призначати такі фахівці як: уролог, андролог, гінеколог, мамолог, терапевт, і ін.. Найчастіше, саме ці фахівці виявляють порушення гормонального статусу.

Складіть перелік службових обов’язків психолога, який працює у складі групи, відділу (роботи з персоналом, розвитку персоналу, відділу кадрів, спфд тощо)

Психолог у будь-якій сфері соціальної практики виконує специфічні функції, що породжує разом з тим особливе співвідношення його прав і обов'язків порівняно з іншими працівниками цієї ж сфери.

Для практичного психолога характерним є пріоритет обов'язків над правами.

Чимало прав практичного психолога тісно пов'язані з обов'язками, випливають з них і без них реалізовуватись не можуть.

Наприклад, шкільний психолог, зокрема, зобов'язаний (має право):

- активно захищати інтереси дитини, людини, якщо вони порушуються особами, відповідальними за навчання і виховання, створення необхідних умов життєдіяльності;

- приймати самостійні рішення в межах своєї компетенції;

- втручатися в методи навчання, виховання, якщо вони не сприяють розвитку дитини;

- вимагати від осіб, які мають відповідні повноваження, всілякого сприяння розвитку дитини і своєчасного прийняття позитивних рішень, що стосуються долі клієнта;

- особисто брати участь у проведенні медико-психологічних, судово-психологічних експертиз і досліджень дітей, а також осіб, які пов'язані з їх вихованням і навчанням.