- •Конспект лекцій
- •1.2. Сутність грошей
- •1.3. Функції грошей
- •Тема 2. Грошовий оборот і грошова маса
- •2.2. Модель грошового обороту. Грошові потоки та механізм їх балансування
- •2.3. Структура грошового обороту
- •Фінансово-кредитний оборот має суттєву відмінність від грошового обігу – він здійснюється нееквівалентно.
- •2.4. Грошова маса. Грошові агрегати і грошова база
- •2.5. Швидкість обігу грошей. Закон грошового обігу
- •Вирівнювання Мф і Мн
- •2.6. Механізм зміни маси грошей в обороті
- •Тема 3. Грошовий ринок
- •Структура грошового ринку
- •3.2. Попит на гроші
- •1. Традиційні:
- •3.3. Пропозиція грошей та Механізм її формування
- •3.4. Рівновага на грошовому ринку
- •Тема 4. ГрошоВі системи
- •4.3. Грошові реформи
- •4.1. Сутність та основні елементи грошової системи
- •4.2. Основні типи грошових систем та їх еволюція
- •4.3. Грошові реформи
- •Тема 5. Інфляція в сучасній економіці
- •5.2. Види інфляції
- •5.3. Економічні наслідки інфляції
- •5.4. Методи вимірювання інфляції
- •Тема 6. Валютний ринок та валютні системи
- •6.4. Еволюція валютної системи
- •Етапи еволюції світової валютної системи
- •Тема 7. Механізм формування пропозиції грошей та грошово-кредитна політика
- •7.2. Структура грошово-кредитної політики
- •7.3. Методи грошово-кредитної політики
- •7.4. Сучасні тенденції розвитку монетарної політики
- •Тема 8. Роль грошей у ринковій економіці
- •8.2. Якісний і кількісний аспекти ролі грошей у розвитку економіки
- •8.3. Еволюція ролі грошей в економіці України
- •Тема 9. Основні теорії грошей
- •9.2. Класичний та неокласичний напрями кількісної теорії грошей
- •9.3. Кейнсіанський напрям кількісної теорії грошей
- •9.4. Сучасний монетаризм якнапрям кількісної теорії грошей
- •9.5. Кейнсіансько-монетаристський синтез
- •Тема 10. Сутність і функції кредиту
- •10.2. Принципи та межі кредиту
- •10.3. Теорії кредиту
- •10.4. Функції кредиту
- •Тема 11. Форми, види і роль кредиту
- •11.2. Види кредиту
- •Тема 12. Теоретичні засади процента
- •12.2. Чинники впливу на величину процента
- •12.3. Види процентної ставки
- •Тема 13. Фінансове посередництво грошового ринку.
- •13.2. Банківська система
- •13.3. Небанківські кредитно-фінансові інститути
- •Тема 14. Теоретичні засади діяльності комерційних банків
- •14.2. Походження та розвиток комерційних банків
- •14.3. Пасивні операції банків
- •14.4. Активні операції банків
- •14.5. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів
- •14.6. Банківські послуги
- •14.7. Банківська стабільність
- •Тема 15. Центральні банки в системі монетарного та банківського управління
- •15.1. Сутність та призначення центрального банку
- •15.2. Функції центрального банку
- •15.1. Сутність та призначення центрального банку
- •Баланс центрального банку
- •15.2. Функції центрального банку
- •Тема 16. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації
7.4. Сучасні тенденції розвитку монетарної політики
До основних тенденцій розвитку монетарної політики на сучасному етапі можна віднести:
різко зросла необхідність міжнародного узгодження кредитно-грошової і валютної політики, посилилося міждержавне регулювання банківської діяльності;
важливою особливістю сучасних схем регулювання є тенденція до універсальності і спільності;
водночас, домінуючим принципом стає орієнтація на внутрішню рівновагу, що поступово субординує усі інші аспекти монетарного вибору у відкритій економіці (мобільність капіталів, валютний курс);
грошово-кредитна політика, спочатку спрямована на кон’юнктурне регулювання, що має безліч цілей і велику різноманітність інструментів, все більше стала орієнтуватися на поліпшення фінансового середовища: стабільність валютних курсів і цін фінансових активів; контроль за ризиками фінансових посередників; створення умов, необхідних для підвищення ефективності кредитно-фінансової системи;
посилюється тенденція дерегулювання грошового обігу;
дієвість регулювання забезпечується за рахунок встановлення максимально широких за охопленням, але ліберальних норм регулювання;
необхідною умовою ефективності регулювання грошового обігу стає його гнучкість, тобто здатність до постійного коректування його форм і методів з метою досягнення їх відповідності ступеню розвитку монетарної сфери;
замість регулюючого впливу з використанням різноманіття інструментів центральні банки вважають за краще використовувати декілька непрямих інструментів “точної настройки” грошового ринку, що дозволяють швидко реагувати на кон’юнктурні коливання;
прямі методи регулювання не зникають, але відходять на другий план;
у багатьох країнах був обмежений доступ комерційних банків до кредитів центрального банку шляхом підвищення його облікової ставки; також був ослаблений тиск резервних вимог на банки, в даний час зміна норм резервування як інструмент коректування ліквідності банків використовується досить рідко;
у розвинутих країнах валютні курси втрачають роль функціонального фактора монетарної політики, оскільки їх коливання відірвалися від фундаментальних макроекономічних процесів, поведінка не відповідає структурним критеріям побудови макромоделей, а надійність прогнозування падає.
Тема 8. Роль грошей у ринковій економіці
Порівняння ролі та функцій грошей
Якісний і кількісний аспекти ролі грошей у розвитку економіки
Еволюція ролі грошей в економіці України
Порівняння ролі та функцій грошей
Роль грошей тісно пов'язана з їх функціями. Якщо функція грошей - це їх конкретна "робота" щодо обслуговування руху вартості на певному етапі процесу відтворення, то роль грошей - кінцевий результат цієї "роботи", її наслідок для суспільства.
Роль грошей визначається рівнем розвитку товарного виробництва та адекватних йому суспільних відносин. Вона не може бути реалізована там, де для цього немає відповідних умов. Не могла бути значною роль грошей у докапіталістичних формаціях, оскільки саме господарство тоді мало переважно натуральний характер. За допомогою грошей там набувала суспільного визнання лише незначна частка вироблюваної продукції. Тому не було залежності товаровиробника від ринку, а вплив грошей на його економічне становище і через нього - на розвиток виробництва був мало відчутним.
Подібне становище мало місце і в умовах командно-адміністративної економіки в колишньому СРСР та інших країнах Східної Європи. Хоч головна сфера економічних відносин тут мала грошову форму, сама суть цих відносин була нееквівалентною, нетоварною, що робило використання грошей формальним, а роль їх - обмеженою, швидше за все обліково-розподільною. Проте і така роль мала певний позитивний вплив на розвиток суспільного виробництва.
Найсприятливіші умови для реалізації ролі грошей у розширеному відтворенні були створені за капіталізму, коли товар став загальною формою продуктів виробництва, а економічні відносини в суспільстві були переведені на еквівалентні, ринкові засади. Особливе значення мало те, що сама робоча сила стала товаром, об'єктом купівлі-продажу за гроші.
За капіталізму роль грошей виявляється в наступному:
1. Завдяки поширенню грошових відносин на всі фактори суспільного виробництва - засоби праці, предмети праці і робочу силу - просте товарне виробництво перетворилось у капіталістичне, а самі гроші набули принципово нової якості - стали носієм капіталу, відкрили можливість кожному, хто має вільну вартість, легко і швидко її капіталізувати.
2. Насамперед грошового виразу у формі прибутку набула мета капіталістичного виробництва. Це дало можливість зняти усілякі обмеження з його розвитку, оскільки нагромадження грошей (прибутку) не має будь-яких внутрішніх обмежень, нагромаджувати їх можна нескінченно.
3. Завдяки тому, що капіталістичні підприємства все виробляють для продажу і всі елементи виробництва купують на ринку, створюється особливий ринковий механізм стимулювання і регулювання суспільного виробництва, в центрі якого перебувають гроші. На ринку розвивається конкуренція як загальносуспільне явище - конкуренція за покупця, за робоче місце, за вигідне замовлення тощо. По суті, в усіх цих випадках ведеться боротьба за отримання більшої суми грошових доходів. Оскільки перемагає той, хто спроможний одержати найкращі результати в такому змаганні, конкуренція, а значить і гроші, стають рушійною силою науково-технічного прогресу, зростання продуктивності суспільної праці, інтенсифікації виробництва, забезпечення високої якості продукції та ін. Тим самим створюються могутні стимули для розвитку капіталістичного виробництва.
