Тема 5. Інфляція в сучасній економіці

5.1. Сутність інфляції

5.2. Види інфляції

5.3. Економічні наслідки інфляції

5.4. Методи вимірювання інфляції

5.1. Сутність інфляції

За сукупністю своїх причин та формами прояву інфляція є складним економічним явищем. Одним з найбільш типових визна­чень інфляції є наступне:

Інфляція (inflation) (від лат. inflatio – здуття) – постійне збільшення рівня споживчих цін або постійне зниження купівельної спроможності грошей, спричинене зростанням наявних грошей та кредиту відносно кількості наявних товарів і послуг.

За сучасних умов, коли роль грошей виконують зобов’язання, що не мають власної вартості, поступове знецінення грошей є харак­терним для переважної більшості країн світу. При цьому більш високі показники інфляції властиві країнам, що розвиваються. Дуже часто уряди цих країн свідомо намагаються підтримувати інфляцію на рівні не нижче 4 % у рік, оскільки це сприяє здешевленню експорту.

Існує також поняття дезінфляції (disinflation) – зниження темпу інфляції.

Наприклад, протягом 2001 р. в США зростання споживчих цін склало 2,8 %, а в 2002 р. – тільки 1,6 %, тобто ціни, хоч і про­довжували зростати, але повільніше. Дезінфляція, зокрема, може бути свідченням успіху заходів боротьби з інфляцією.

Процесом, протилежним інфляції, є дефляція (deflation) – зни­ження загального рівня цін.

Звичайно дефляція в сучасній економіці виникає на короткий тер­мін та має сезонний характер (наприклад, зниження цін на продукцію рослинництва відразу після збору врожаю).

Причинами дефляції можуть бути: зменшення грошової пропо­зиції, зростання товарної пропозиції, зниження попиту на товари або підвищення попиту на гроші.

Дефляція може розцінюватися як негативне або позитивне явище залежно від її причин. Якщо вона спричинена збільшенням продук­тивності, це є сприятливим для розвитку економіки та підвищення добробуту населення, а якщо зменшенням грошової пропозиції, то це може мати вкрай негативні наслідки.

Біфляція (biflation) – це стан економіки, за якого процеси інфляції та дефляції відбуваються одночасно.

Упродовж цього періоду звичайно наявне зростання закупівель­них цін на товари першої необхідності та падіння цін на інші товари.

Така ситуація переважно спричиняється надлишком грошей у населення. Їй також може передувати скорочення зайнятості. За таких умов велика частина доходів населення спрямовується на придбання товарів першої необхідності (продовольства, одягу тощо), попит і, відповідно, ціни на які зростають (тобто стає наявною інфляція). Водночас попит на менш важливі та більш дорогі товари (автомобілі, телевізори, цінні папери) знижується і ціни на них падають (тобто виникає дефляція).

Рефляція (reflation) – стимулювання економіки шляхом збіль­шення грошової пропозиції або зниження податків.

Поняття рефляції є протилежним поняттю дезінфляції. Сто­сується економічної політики, що містить фіскальні та монетарні заходи, спрямовані на забезпечення зростання виробництва та подолання негативних наслідків дефляції.

Стагфляція (stagflation) – це така ситуація в економіці, коли інфляція супроводжується падінням виробництва (стагнацією).

Агфляція (agflation) – аграрна інфляція, тобто різке зростання цін на сільськогосподарську продукцію.