92. Валовий внутрішній продукт: поняття, принципи, методи підрахунку

Центральне місце серед макроекономічних показників займає валовий внутрішній продукт. Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік.

Для обчислення ВВП використовують три методи:

1. Виробничий: ВВП =  (ВВ – МВ) + (ПП – С) , де

ВВ – валовий випуск окремих галузей; МВ – матеріальні витрати окремих галузей; ПП – прибуткові податки; С – субсидії

2. Метод кінцевого використання (за витратами): ВВП = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ СВ – споживчі витрати домашніх господарств (населення); ВІ – валові внутрішні інвестиції приватного сектора економіки; ДЗ – державні закупки товарів і послуг з метою задоволення загальносуспільних потреб; ЧЕ – чистий експорт, тобто різниця між експортом і імпортом товарів і послуг (ЧЕ=Е-Ім)

3. Розподільчий метод (за доходами): ВВП = ЗП + ВКП + ЗД + (НП – С) ЗП – заробітна плата; ВКП – валовий корпоративний прибуток (він розподіляється на: податок на корпоративний прибуток (ПКП), дивіденди (Д) та нерозподілений прибуток (НрП) ); ЗД – змішаний доход, тобто доход некорпоративного бізнесу; НП – неприбуткові податки; С –субсидії; (НД-С) – чисті неприбуткові податки.

Розрізняють реальний і номінальний ВВП

Номінальний ВВП – це обсяг виробництва, що вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва.

Номінальний ВВП = сума ріgі, де

Gі = обсяг виробництва і-того товару в поточному році

Рі = ціна і-того товару в поточному році

Таким чином, виходячи з формули, ми бачимо, що на номінальний ВВП впливає:

• динаміка обсягу виробництва

• динаміка рівня цін

Реальний ВВП – це обсяг виробництва, який вимірюється в сталих (незмінних, базових) цінах, тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва

Реальний ВВП= сума РоGі, де

Ро = ціна і-того товару в базовому році

Реальний ВВП = Номінальний ВВП/Ір, де

Ір – індекс цін

Якщо величина індексу менша за одиницю, то відбувається коригування номінального ВВП у бік збільшення, що називається іновлюванням. Якщо ж величина індексу цін більша за одиницю то відбувається дефлювання – коригування номінального ВВП у бік зменшення.

Для здійснення названих коригувань використовують цінові індекси Лаопейреса, Пааше і Фішера.

93. Національне рахівництво. Система національних рахунків та її показники

Міжнародна статистика використовує стандартну систему рахунків ООН. Вона допомагає вивченню економіки через систему взаємопов’язаних показників з використанням балансового методу та застосуванням подвійного запису.

Система національних рахунків (далі – СНР) – це узгоджена система збору, опису та ув’язування основних потоків статистичної інформації. Вона дає поетапну характеристику економічних процесів для всіх секторів економіки (підприємств, фінансових установ, домашнього господарства, органів державного управління). Взаємозв’язки між секторами охоплюють усі види операцій з товарами та послугами, доходами та витратами. Результатом є створення взаємопов’язаної системи рахунків. Основні рахунки наступні: рахунок виробництва; рахунок утворення доходів; рахунок розподілу доходів; рахунок використання доходів; рахунок капіталу; фінансовий рахунок.

СНР заснована на розмежуванні внутрішньої, зовнішньої та національної економіки. СНР передбачає:

• відокремлений облік фінансових і перерозподільчих потоків;

• вартісну оцінку;

• реєстрацію доходів та витрат за методом подвійного запису;

• замкненість системи.

За допомогою СНР можна виміряти обсяг виробництва і фактори, які впливають на економіку, такі, як: ВВП, ВНП, ЧНП, національний дохід, особистий дохід.

Сектор економіки – це сукупність економічних агентів, які діють в одному виді діяльності.

Підприємства – це установи, які займаються виробництвом товарів та послуг для ринку з метою одержання прибутку.

Фінансові установи – це організації, що здійснюють посередництво, перерозподіляють фінанси між секторами економіки (банки, страхові компанії, пенсійні фонди).

Домашнє господарство – це фізичні особи, які споживають товари та послуги, забезпечують усі сектори факторами виробництва.

Уряд країни – виконує економічні функції, здійснює управління, надає послуги у сфері освіти, охорони здоров’я, неринкові послуги та функціонує за рахунок державного бюджету.