Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РОЗДІЛ 10.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
189.95 Кб
Скачать

10.2. Загальні передумови та економічні чинники необхідності кредиту

Кредит існував не завжди. Він виник на певному етапі розвит­ку людського суспільства. Причини його появи слід шукати на­самперед не у сфері виробництва, а у сфері обміну, де продавці товарів протистоять один одному як власники.

Коли товарно-грошові відносини ставали більш регулярними, товаровиробники все частіше опинялися в ситуації, коли продав­цеві потрібно було продати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити (оскільки він ще не виготовив свій товар або виготовив, але не продав його з тих чи інших причин). За таких умов акт купівлі-продажу товару не міг відбутись. І тут на допо­могу приходив кредит — за наявності довіри продавця до покуп­ця товар продавався з відстроченням платежу, у кредит. Отже, кредит виник у зв'язку з потребами реалізації товарів. Тому про­тиріччя руху вартості у сфері товарного обігу, пов'язані з труд­нощами еквівалентного обміну між економічно відособленими товаровиробниками, був первинною, загальною передумовою появи кредиту.

В умовах сучасного товарного виробництва, коли воно набуло загального характеру, економічні зв'язки не тільки в межах однієї країни, айв усьому світі дуже ускладнилися. За таких умов навіть неможливо уявити їх без кредиту. Адже завдяки спеціалі­зації виробників на виготовленні певних товарів і викликаному нею кооперуванню суспільне виробництво перетворилось у свого роду величезний замкнутий ланцюг тісно пов'язаних між собою товарно-грошовими відносинами ланок — товаровиробників, продавців, споживачів. І щонайменше порушення у будь-якій із цих ланок може призвести до того, що вона не розрахується за своїми зобов'язаннями з іншими його ланками. Як наслідок, мо­же бути порушений нормальний обмін товарами між окремими учасниками товарно-грошових відносин, тобто цей ланцюг може «розірватись».

Якраз у цьому полягає абстрактно-теоретична можливість кризи збуту товарів у суспільстві, котра стає реальною, якщо по­дібні порушення набувають масового характеру. Усе це може до­сить негативно вплинути на фінансово-господарську діяльність цілого ряду учасників суспільного відтворення. Тому суспільство повинно мати у своєму розпорядженні такі економічні інструме­нти, за допомогою яких можна було б запобігати перебоям у сфері суспільного виробництва. Щоб уникнути таких кризових явищ і використовується кредит. Саме він забезпечує можливість безперебійно здійснювати виробництво товарів та обмін ними. Отже, існування товарного виробництва і пов'язаного з ним то­варного обігу у сучасних умовах є найбільш загальною передумо­вою існування кредиту.

Окрім цих загальних передумов існування кредиту, є ряд спе­цифічних чинників, які їх конкретизують. Одним із них є майно­ве розшарування суспільства, коли бідний мусить звертатися за позичкою до багатого. У сучасних умовах така причина втратила своє значення, оскільки високий розвиток кредитних відносин дає можливість бідному звернутись за кредитом до спеціалізова­них кредитних установ.

Для виникнення кредитних відносин потрібно також, щоб той, хто надає кредит, довіряв тому, хто хоче його отримати. Проте ни­ні самої довіри замало, бо майже завжди існує ризик несвоєчасно­го чи неповного повернення кредиту. А тому кредиторові, як пра­вило, потрібні ще певні гарантії його повернення, отримані чи від самого позичальника (наприклад, у вигляді застави), чи від того, хто має певний капітал або майно, чи від страхової компанії тощо.

Кредитна угода передбачає матеріальну відповідальність її учасників за виконання взятих на себе зобов'язань. Тому учасни­ки угоди мають бути юридично самостійними особами. Фізичні ж особи можуть стати суб'єктами кредитних відносин за умови їх дієздатності з правового погляду. Це також є одним із чинників виникнення кредитних відносин.

Ще однією передумовою кредитних відносин є отримання пози­чальником регулярних доходів, за рахунок яких він зможе погасити кредит. Ними можуть бути виторг від реалізації товарів, отримувані заробітна плата, пенсія тощо, надходження податків та ін. Як пра­вило, за відсутності цієї передумови кредит не надається. Напри­клад, він не може надаватись організаціям, закладам і установам, які повністю перебувають на бюджетному фінансуванні. Але в окремих випадках, коли є надійна гарантія виділення бюджетних асигнувань у недалекому майбутньому, їм також може бути надано кредит.

Для юридичних осіб — суб'єктів господарювання ще однією передумовою виникнення кредитних відносин є їх функціонуван­ня на засадах комерційного чи господарського розрахунку. У першому випадку діяльність підприємницької структури здійс­нюється, як кажуть, на свій страх і ризик. У другому випадку є можливість, у разі необхідності, отримати допомогу від свого вищого органу управління (міністерства, відомства тощо).

Під впливом різних чинників потреба підприємств у капіталі коливається як протягом одного циклу, так і в різних циклах кругообороту. Ці коливання бувають двох видів — сезонні та по­стійні. Сезонні коливання переважно викликані природними чин­никами, а постійні — в основному різними випадковими причи­нами. З метою забезпечення безперервності індивідуального кругообороту капіталу обидва види цих коливань зумовлюють не­обхідність кредиту. За характером та обсягами ці коливання іс­тотно різняться (рис. 10.2 та 10.3).

На рис. 10.2 зображені коливання потреби в капіталі у підпри­ємства з сезонним характером виробництва — цукрового заводу, який працює лише на вітчизняній сировині. У першому кварталі, коли вже закінчилось перероблення цукрових буряків, витрачені допоміжні матеріали (камінь-вапняк для відбілювання цукру), мішкотара, паливо для ТЕЦ, закінчується відвантаження вигото­вленої продукції покупцям, тобто почався період сезонного про­стою, потреба в капіталі зменшується до мінімуму, який у таких галузях визначається нормативом власного капіталу.

Але вже десь з другої половини II кварталу потреба в капіталі у зв'язку з підготовкою до нового сезону цукроваріння (здійс­нення ремонтних робіт, створення запасів палива, тари, вапняку тощо) починає зростати. Отже, потреба в коштах поступово під­вищується. Особливо швидко вона зростає в кінці III кварталу — у вересні, коли починається заготівля цукрових буряків. Але своєї максимальної величини ця потреба досягає приблизно в середині IV кварталу, коли закінчується перевищення обсягів заготівлі сировини над обсягами її перероблення. Далі потреба в оборотному капіталі стрімко знижується. Відповідно зменшується й потреба у кредиті. У наступному році такий цикл повторюється.

Потреба в оборотному капіталі

Потреба в оборотному капіталі

Норматив власного оборотного капіталу

Норматив власного оборотного капіталу

І кв. ІІ кв. ІІІ кв. ІV кв.

І кв. ІІ кв. ІІІ кв. ІV кв.

Рис. 10.2. Коливання потреби

в оборотному капіталі підприємств

із сезонним характером

виробництва

Рис. 10.3. Коливання потреби в

оборотному капіталі підприємств

із несезонним характером

виробництва

Звичайно, потреба в оборотному капіталі, що перевищує його норматив, який на підприємствах із сезонним характером вироб­ництва визначається потребою в тому кварталі, коли вона най­менша, могла б покриватися власними коштами. Але для цього підприємство мусило б нагромадити власні кошти у розмірі мак­симальної потреби в них, яка в нашому прикладі виникає у чет­вертому кварталі. Проте в інші періоди року значна частина цих коштів була б вільною.

Але досвід роботи підприємств свідчить, що накопичити вла­сні кошти в обсязі максимальної потреби досить складно. Більше того, коли є вільні кошти, у підприємств виникає спокуса їх витратити, причому часто без особливої потреби. Цим порушується режим економії як один із важливих принципів раціонального го­сподарювання. Тому недоцільно нагромаджувати власні оборотні кошти у розмірі найбільшої протягом року потреби. Підприємст­ву досить мати власні кошти у розмірі мінімальної потреби — нормативу, а потреби понад норматив у разі їх виникнення доці­льно покривати за рахунок позичених коштів у інших підпри­ємств чи у фінансових посередників.

Індивідуальні кругообороти капіталу окремих суб'єктів госпо­дарювання тісно переплітаються в процесі суспільного відтворен­ня. Коли в одних із них виникає потреба в кредиті, в інших у цей час кошти вивільняються. Так, якщо взяти наш приклад, то тоді, коли виникає потреба цукрового заводу в кредиті, вільні кошти з'являються у сільськогосподарських підприємств, які їх отримали за продані цукрові буряки. Після реалізації цукру вільні кошти має цукровий завод, а потреба в кредиті виникає у покупців цукру (підприємств торгівлі та громадського харчування, кондитерської промисловості та ін.). Тимчасово вільними можуть бути заоща­дження населення, нагромадження держави та кошти на рахунках бюджетних і громадських організацій, власні кошти різних фінан­сових посередників. Саме це дає можливість перерозподіляти ко­шти в суспільстві на засадах повернення з допомогою кредиту.

Інакше відбувається процес кругообороту оборотного капіта­лу на підприємствах з несезонним характером виробництва. Це, як правило, підприємства гірничої, металургійної, хімічної, ма­шино- і приладобудівної промисловості, більшість підприємств легкої промисловості та промисловості будівельних матеріалів тощо. їм не властиві ні сезонне зростання потреби в оборотному капіталі, ні періоди сезонного простою. Однак і на цих підприєм­ствах потреба в оборотному капіталі протягом року постійно ко­ливається. Це пов'язано з нерівномірним надходженням і витра­чанням товарно-матеріальних цінностей (сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, тари тощо), наростанням витрат на незавершене виробництво, випуском і реалізацією готової продукції та іншими чинниками. Такі коливання, як показано на рис. 10.3, мають значно меншу і непередбачувану амплітуду.

Норматив власного оборотного капіталу на таких підприємст­вах також установлюється не за найбільшою потребою в коштах, але й не за найменшою. Нормативом тут є середня потреба в оборотному капіталі, яка визначається на підставі середніх величин (середній інтервал та величина поставки товарно-матеріальних цінностей, середні витрати часу на розвантаження, маркування і складування тощо), а середня із середніх і є середньою величи­ною. Фактична ж потреба в оборотних коштах на таких підпри­ємствах постійно відхиляється від нормативу в обидва боки.

Відхилення фактичної потреби вниз від нормативу викликає вивільнення, а вгору — додаткову потребу в оборотному капіта­лі. Якщо у розпорядженні підприємства немає відповідних дже­рел коштів, то у нього виникає необхідність використання креди­ту. Звичайно, вона дуже короткочасна, але виникає досить часто. Тому механізм задоволення такої потреби має бути іншим, більш гнучким, ніж для підприємств із сезонним характером виробниц­тва, але позиченим коштам (кредиту) тут теж є місце.

Загалом можна зробити висновок, що коливання потреби в оборотному капіталі є об'єктивною причиною необхідності кре­диту. Ця причина визнається майже всіма економістами, проте поза їхньою увагою часто залишається необхідність кредиту, яка зумовлена коливаннями структури джерел формування оборот­ного капіталу. Щоб це довести, розглянемо умовний приклад, наведений у табл. 10.1. Припустимо, що у підприємства ідеально однакова потреба в оборотному капіталі на всі дати, але обсяг окремих джерел покриття цієї потреби постійно змінюється.

Таблиця 10.1

ЗАЛЕЖНІСТЬ ПОТРЕБИ В КРЕДИТІ ВІД КОЛИВАННЯ В ДЖЕРЕЛАХ ФОРМУВАННЯ ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ, тис. грн.

Показник

Обсяг за станом на

1.01

1.02

1.03

1.04

Загальна потреба в оборотному капіталі

Джерело покриття потреби в оборотному

капіталі:

власні та прирівняні до них кошти

кредиторська заборгованість

інші джерела

потреба в кредиті

1000

450

160

310

80

1000

480

130

390

1000

400

510

120

1000

420

230

180

170

З даних таблиці видно, що на ті дати (на 1.01 та 1.04), на які підприємство не мало у своєму розпорядженні достатньо коштів для покриття загальної потреби в капіталі, у нього виникла потреба в кредиті. На решту дат воно обходиться тими коштами, які в нього є, а тому потреби в кредиті немає.

Для розширення існуючого чи організації нового виробництва кредит необхідний не лише на відновлення об'єктів основного капіталу, а й на будівництво чи придбання нових. Адже власних коштів для цього суб'єкти підприємницької діяльності майже не мають. Джерелом їх погашення буде майбутній прибуток від експлуатації придбаних за рахунок кредиту основних засобів.

Значні коливання доходів та видатків населення також зумов­люють необхідність кредиту. В умовах нормального розвитку еко­номіки у молодих людей потреби нерідко перевищують їхні дохо­ди. Адже часто необхідно платити за отримання освіти, купувати житло, меблі, побутову техніку, автомобіль тощо. Але доходів во­ни або зовсім не мають, або ці доходи ще незначні. Водночас у людей похилого віку в нормальних умовах розвитку економіки ча­сто є вільні кошти, які вони зберігають у фінансово-кредитних установах. Це створює передумови для надання кредиту.

Отже, можна зробити висновок, що передумовами існування кредиту є розвиток товарно-грошових відносин, функціонування економічних агентів на засадах комерційного чи господарського розрахунку, наявність у них поточних або майбутніх доходів. А конкретними причинами, що обумовлюють необхідність кре­диту, є коливання потреби в коштах і джерелах їх формування у юридичних та у фізичних осіб. Коли в одних із них кошти виві­льняються, іншим їх не вистачає. Ця суперечність розв'язується за допомогою кредиту.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]