
- •Практичне заняття № 2 Тема:Лінійні оператори в векторних просторах
- •1. Лінійні оператори і матриці лінійних операторів
- •3. Детермінант мтариці.
- •4. Характеристичний та мінімальний многочлени матриці
- •5. Мінімальний многочлен вектора відносно матриці
- •6. Власний, інваріантний та циклічний підпростори лінійного оператора
- •Зміст практичного заняття
Практичне заняття № 2 Тема:Лінійні оператори в векторних просторах
Мета заняття: Засвоїти поняття лінійного оператора в векторному просторі над полем, методи виконання дій з лінійними операторами і їх матрицями, побудови характеристичного та мінімального многочленів матриці, мінімального многочлена вектора відносно матриці, інваріантного та циклічного підпросторів лінійного оператора.
Короткі теоретичні відомості
1. Лінійні оператори і матриці лінійних операторів
Нехай
– векторний простір над полем
Означення.
Лінійним
оператором
у
векторному просторі
називається
відображення
таке, що виконані наступні умови (умови
лінійності):
1)
;
2)
.
Найпростіші властивості лінійного оператора:
1) Образом
нуль-вектора є нуль-вектор:
.
2) Образом
вектора, протилежного довільному вектору
є вектор, протилежний образу вектора
:
3) Образом
лінійної комбінації довільних векторів
простору
є лінійна комбінація (з тими ж коефіцієнтами)
образів цих векторів:
Теорема.
Нехай
– лінійний оператор у векторному
просторі
,
– базис в
.
Тоді лінійний оператор
однозначно визначається заданням
образів
векторів базису
.
Нехай
у векторному просторі
заданий деякий базис
.
Означення.
Матрицею
лінійного оператора
в базисі
називається матриця
,
елементами
якої є коефіцієнти в розкладі образів
векторів
за базисом
,
тобто
;
;
………………………………………..
.
З
означення випливає, що стовпцями матриці
є координатні рядки векторів
,
,
в базисі
.
У
координатному вигляді дія лінійного
оператора
на
вектор
зводиться до множення матриці лінійного
оператора
на координатний стовпчик вектора
:
.
Ясно,
що матриця оператора
залежить від вибору базису простору
.
2. Дії з лінійними операторами зводяться до відповідних дій з матрицями лінійних операторів.
3. Детермінант мтариці.
Означення.
Оберненим
оператором
до лінійного оператора
називається лінійний оператор
такий, що
.
Матриця
оператора
,
який має обернений, є квадратною
невиродженою матрицею. Добуток квадратної
матриці порядку
на матрицю-стовпець можна розглядати
як операцію над вектором. Ця операція
є лінійним перетворенням
-вимірного
векторного простору. Квадратна матриця
називається оборотною, якщо згадане
лінійне перетворення є взаємно
однозначним.
Загальний
критерій оборотності матриці формулюється
за допомогою поняття визначника
(детермінанта). Детермінант матриці
над полем
є елементом поля
.
Він є функцією всіх елементів матриці
і позначається через
або
.
Теорема
(критерій оборотності матриці). Матриця
оборотна тоді і тільки тоді, коли
.
Щоб
визначити поняття детермінанту матриці
порядку
,
введемо наступні поняття.
Нехай
– скінченна множина з
елементів.
Підстановкою
порядку
на множині з
елементів називається взаємно однозначне
відображення множини
на себе.
Підстановку
можна представити у вигляді дворядного
запису:
.
Очевидно,
обернене перетворення має вигляд
.
Підстановки
утворюють групу відносно операції
композиції, яка позначається
Порядок групи підстановок
дорівнює
.
Підстановку
можна задати (представити) як матрицю.Існує
ізоморфне відображення
.Матриця
вигляду
,
,
називається матрицею підстановки, або
підстановочною матрицею.
В
підстановочній матриці
порядку
елементи з індексами
дорівнюють одиниці, а інші елементи
дорівнюють нулю.
Кожну
підстановку
можна представити у вигляді добутку
деяких спеціальних підстановок, як
називаються циклами, причому цикли
попарно незалежні. Останнє означає, що
підстановки
і
,
при
,
діють на підмножинах підстановки, що
не перерізаються, якщо не брати до уваги
елементи, що залишаються нерухомими.
Нехай
и
– підстановка степеня
,
причому
.
Означення.
Підстановка
називається
-членнимциклом,
якщо вона не переміщає
елементів, а її дію на ті елементи, що
залишилися,
можна представити у вигляді циклічної
діаграми переходів:
.
У цій діаграмі допускається лише один
перехід від елементу з більшим індексом
до елементу з меншим індексом, а саме:
.
Означення.
Цикловою
структурою
підстановки
називається запис виду
,
який означає, що
розкладається в добуток
циклів довжини 1,
циклів довжини 2, і так далі,
циклів довжини
.
Найбільш простим циклом, очевидно, є підстановка, яка переставляє місцями лише два елементи.
Означення. Цикл довжини 2 називається транспозицією.
Транспозиції не обов'язково є незалежними циклами.
Нехай
– підстановка з
,
– будь-який її розклад в добуток
транспозицій. Тоді число
,
яке називається знаком (або сигнатурою,
або парністю
)
повністю визначається підстановкою
і не залежить від способу розкладу
в добуток транспозицій.
Означення.
Визначником
матриці
порядку
над полем
називається знакозмінна сума всіх
членів визначника, що відповідають
підстановкам групи
:
.
В
розгорнутому вигляді формула для
обчислення визначника матриці
має вигляд:
.
Ця формула називається формулою повного розгортання визначника.
У деяких
криптографічних застосуваннях виникає
задача
Лагранжа,
яка полягає в знаходженні всіх розв’язків
рівняння
при заданих
,
тобто в знаходженні всіх спряжених
підстановок. Розв’язки рівняння
можна отримати за допомогою «оператора
Лагранжа»
.
Нехай
,
Розглянемо множину
всіх різних перестановок циклів, що
входять до циклічного запису підстановки
(включаючи цикли довжини 1). Маємо
.
Виписування окремого циклу можна
здійснювати з довільного елемента
циклу, тобто з довільним циклічним
зсувом вліво, наприклад,
.
Нехай
– довільний циклічний зсув
вліво. Тоді можна записати
ще у більшій кількості варіантів. Множину
цих варіантів запису
у виді
позначимо через
.
Оператор
Лагранжа
задає множину розв’язків
рівняння
,
що будуються наступним чином:
1)
виписуємо одну довільну перестановку
циклів
з множини
,
під нею почергово записуємо перестановки
циклів
з
,
але такі, щоб над відповідним циклом
довжини
з циклічного запису підстановки
був розташований цикл з циклічного
запису підстановки
тієї ж довжини
;
2) будуємо чергову підстановку, забираючи дужки з запису циклів.