Тема 9 теорії макроекономічного регулювання
Існують різні теоретичні уявлення про функціонування сучасної ринкової економіки і, в першу чергу, про можливості регулюючого впливу самого ринкового механізму, з одного боку, і держави, з іншого. Про регулюваннячогойде мова?
Головна мета щодо стану економіки – забезпечення стану повної зайнятості
(згадаємо,що це таке?), а витікаючі з цього похідні наступні: - рівновага попиту і пропозиції; - стабільність; - рівень інфляції; - рівень безробіття та інші.
Історично
першою виникла класична
теорія, представниками якої
були Адам Сміт, Давид Рікардо, Джеймс
Міль, Жан Батист Сей, Альфред Маршал,
Артур Пігу, Вільфредо Парето.
Які ж були погляди
прихильників класичної теорії: 1. Ринковий
механізм здатний самостійно(без
державного втручання) забезпечувати
повну зайнятість; 2.
Відхилення
від
стану повної зайнятості можливі
внаслідок
впливу зовнішніх факторів (війни,
політичні перевороти, біржові крахи,
засухи тощо); 3.
Здатність ринку до автоматичного
саморегулюванняє достатньою для
поступового відновлення стану повної
зайнятості. Згідно
класичної теорії через механізм
відсоткової ставки, гнучких товарних
цін і цін на ресурси (насамперед, на
робочу силу) ринок має здатність
автоматично підтримувати повну
зайнятість.
Таким чином,
найбільш раціональною вважалася
політика державного невтручання.
Однак класична теорія потерпіла фіаско у 30-ті роки ХХ-ого сторіччя під час грандіозної світової економічної кризи (Велика депресія) – очікування багатьох країн на самостійне повер-нення економіки до нормального стану не виправдалися. Вирішальну роль у перегляді класич-них уявлень про ринкову саморегуляцію відіграв Джон Мейнард Кейнс (у 1936 р. вийшла знаме-нита книга “Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей”, де викладені положення теорії).
Кейнсіанська теоріяфункціонування та регулювання економіки виходить із наступного:
Ринкова система не може самостійно забезпечити повне використання ресурсів (повну зайнятість) та стабільність.
Цьому заважає неспівпадання інвестицій та заощаджень: не всі заощадження спрямовуються в інвестиції
Відсоткова ставка є не єдиним регуляторомрівня інвестування; суттєвий вплив має також очікувананорма чистого прибутку.
Завдяки
ринковим регуляторам може забезпечуватися
рівновага між сукупним попитом і
пропозицією, але одночасно з цим може
існувати неповна зайнятість,
вимушене безробіття та висока
інфляція.
Не
пропозиція створює попит, а навпаки,
попит створює власну пропозицію,
а це означає, що приймаючи участь у
збільшенні сукупного попиту,держава
може ефективно впливати на рівень
виробництва. Регулюючий вплив держави може відбуватися:
а/шляхом збільшення держзакупок та/або зниження податків (фіскальна політика через державний бюджет);
б/ за рахунок зниження відсоткових ставок за кредити (грошово-кредитна політика через центральний банк).
Перевага надається фіскальному регулятору, тому що під час спаду виробництва інвестиції слабо реагують на зниження відсоткової ставки.
Кейнсіанська теорія домінувала до кінця 70-х років, коли в економіці багатьох країн з’явилися нові негативні явища. Головною проблемою стала висока інфляція при одночасному падінні виробництва (стагфляція).Кейнсіанські рекомендаціїпо збільшенню бюджетних витрат в той час, як існувало дефіцитне фінансування держбюджетувиявилися неефективними.З’явилося кілька нових (альтернативних) теорій макроекономічного регулювання: -монетаристська, -економіки пропозиції, -раціональних очікувань.
Монетаризм - це теоретична течія в макроекономіці, яка головну роль відводить грошово-кредитній, а не фіскальній політиці. Засновник теорії - Мілтон Фрідмен (США) в 1976 р. отримав Нобелівську премію. Головна робота - "Грошова історія США".
Монетаризмпередбачає наступне:
Ринкова система здатна досягти стабільності без втручання держави - більш того, втручання держави негативно впливає на економіку.
Якщо кейнсіанці спиралися на рівняння ВВП = Спож + Інвест + Держвитр + Чистий експорт,
то головне рівняння монетаристів: M х V = Р х Q, де:
M - пропозиція грошей (грошова маса);