2. Мета і завдання дисципліни «Релігієзнавство», її місце у навчальному процесі

1. Мета вивчення дисципліни

Викладання і засвоєння релігієзнавства є важливим внеском у гуманітаризацію освіти. Воно сприяє оволодінню досягненнями світової та вітчизняної культури, допомагає студентській молоді самовизначитись у світоглядних питаннях, формує духовні інтереси, ціннісну орієнтацію.

Релігієзнавство - важливе для професійної підготовки студентів, які готуються до наукової та професійної діяльності в галузях економічної діяльності.

Ознайомити студентів з основними концептуальними підходами й теоріями виникнення й історичного генезису феномена релігії, показати його сутнісні особливості, структуру, конкретно-історичні форми прояву, місце й роль у суспільно-історичному розвитку, сприяти світоглядній орієнтації в сучасній релігійно-культурній ситуації у світі й в самій Україні.

2.Завдання дисципліни

В результаті вивчення дисципліни «Релігієзнавство» студенти повинні

ЗНАТИ:

специфіку релігієзнавства як міждисциплінарної галузі гуманітарного знання та

• специфіку його синовніх структурних розділів-дисциплін;

• специфіку феномену релігії та основні концептуальні підходи щодо інтерпретації його сутності;

• структуру релігії і її роль у життєдіяльності індивіда й суспільства;

• історію виникнення й догматично-світоглядні і культові особливості основних

історичних форм феномену релігії та їхній вплив на культурно-історичний

(цивілізаційний) процес розвитку людства;

В результаті вивчення дисципліни «Релігієзнавство» студенти повинні

ВМІТИ:

• аналізувати й розуміти сучасний стан найбільш впливових національно-державних релігій миру;

• аналізувати й розуміти сучасний стан світових релігій (буддизм, християнство, іслам) і їхніх конфесіональних напрямків;

• аналізувати й розуміти сутність і сучасний стан найбільш впливових нетрадиційних релігій, сект і деномінацій;

• аналізувати й розуміти сучасний стан релігій і релігійних течій, сект і деномінацій, що одержали поширення на території України, сприяючи тим самим досягненню

• міжцерковному, міжконфесійному й цивільному взаєморозумінню й злагоді на Україні.

Студенти, освоюючи цю дисципліну, повинні здобути навики толерантного ведення ідейно-світоглядного діалогу. Це допоможе їм уникнути догматизму й авторитаризму мислення, з одного боку, релятивізму й нігілізму – з іншого.

3. Місце дисципліни у навчальному процесі

Релігієзнавство – це філософська дисципліна гуманітарного циклу підготовки.

Структура залікового кредиту дисципліни

Денна форма навчання

Назва змістового модулю		Кількість годин									Форма контролю
		всього	лекції			семінари		СРС	індиві-дуальні завдання
ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 1. СТАРОДАВНІ ФОРМИ РЕЛІГІЙНОЇ КУЛЬТУРИ
Змістовий модуль 1. Вступ до релігіє-знавства. Релігія як історико–культур-ний феномен	6			2	2		2		9	Усне опитування, рішення ситуацій них задач, доповіді
Змістовий модуль 2. Найдавніші форми релігійних уявлень	6			2	2		2
Змістовий модуль 3. Етнонаціональні релігії	6			2	2		2
Разом за заліковий модуль І	27			6	6		6		9	Модульна контрольна робота
ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 2. СВІТОВІ РЕЛІГІЇ: ІСТОРІЯ І КУЛЬТУРА
Змістовий модуль 4. Буддизм як світова релігія	6			2	2		2		9	Усне опитування, рішення ситуацій них задач, доповіді.
Змістовий модуль 5. Християнство як світова релігія	12			4	4		4
Змістовий модуль 6. Іслам як світова релігія	12			4	4		4
Змістовий модуль 7. Нетрадиційні релігії ХХ століття	6			2	2		2
Разом за заліковий модуль ІІ	45			12	12		12		9	Модульна контрольна робота
Разом:	72			18	18		18		18	залік

Якість засвоєння модулів оцінюється за бально-рейтинговою шкалою (національною і шкалою ECTS)

Кількість балів за шкалою ДонДУУ	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
		для екзамену, курсового проекту (роботи), практики	для заліку
90 – 100	А	відмінно	зараховано
80 – 89	В	добре
70 – 79	С
60 – 69	D	задовільно
50 – 59	Е
35 – 49	FX	2 (незадовільно) – з можливістю повторного складання екзамену	не зараховано з можливістю повторного складання
1 - 34	F

Методи навчання: «Релігієзнавство» можна визначити як предмет соціально-гуманітарних дисциплін (філософського циклу) і деяку науково-соціологічну технологію, що формують системний погляд на релігію через становлення логічних схем для:

● збору і аналізу даних у сфері духовного життя;

● визначення її пріоритетних форм;

● розгляду альтернативних варіантів;

● аналізу існуючих проблем різноманітних аспектів соціального життя сучасного

суспільства.

Враховуючи мету та задачі, а також основні функції дисципліни, «Релігієзнавство» використовує відомі в науці методи пізнання:

• аналіз і синтез;

• індукцію і дедукцію;

• історичний і логічний підхід;

• порівняльний аналіз;

• наукову абстракцію;

• соціологічний підхід.

Застосування наукових методів в курсі «Релігієзнавство» конкретизується викладанням окремих тем.

Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій, методичні рекомендації до семінарських занять, самостійної роботи, виконання індивідуально-дослідних завдань, ілюстративні матеріали.

Методи контролю: усна, письмова і практична перевірка знань.

Форми контролю:

Поточний контроль:

оцінювання усних відповідей на семінарах, доповідей, рефератів, тест-контроль, вирішення ситуаційних задач, участі у ділових іграх.

Модульний контроль:

• Модульна контрольна робота

• Виконання і захист ІНДЗ

• Надання опублікованої статті, тез доповіді тощо.

Підсумковий контроль – залік, виставляється за результатами модульного контролю.