Методична вказівка до лабораторного заняття з дисципліни “Фармацевтична ботаніка” для студентів

ЗАНЯТТЯ 9

ТЕМА. Морфолого-функціональна і топографічна характеристика провідних тканин.

АКТУАЛЬНІСТЬ: Провідні тканини проводять воду з мінеральними солями та органічні речовини у двох протилежних напрямах. Склад цих комплексних тканин та спосіб їх розміщення в рослині характерний для певних відділів і класів рослин. Вивчення цих тканин є одним з важливих розділів анатомії рослин і потрібне для провізора при ідентифікації лікарської рослинної сировини.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

ЗНАТИ: - типи провідних тканин висхідної і низхідної течії;

- мікроструктуру флоеми і ксилеми у рослин різних відділів та

класів.

ВМІТИ: - виготовляти мікропрепарати поперечних і поздовжніх зрізів

осьових органів рослин;

- визначати під мікроскопом флоему і ксилему та аналізувати їх

мікроструктуру;

- зарисувати фрагменти провідних тканин з мікроскопу;

- описувати результати досліджень.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

1. Вивчити теоретичний матеріал до теми:

Класифікація, будова і функції провідних тканин. Тканини висхідної течії. Тканини низхідної течії. Компоненти ксилеми і флоеми у покритонасінних і голонасінних, однольних і дводольних рослин. Різниця між волокнами і трахеїдами. Утворення ситоподібних трубок і клітин супутниць. Тривалість функціонування судин і ситоподібних трубок. Типи судин. Роль клітин-супутниць та їх склад.

2. Підготувати вихідні дані для протоколу лабораторної роботи.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Будова і функції провідних тканин.

2. Особливості будови трахеїд.

3. Функції і структура трахей (судин). Їх різновиди.

4. Характеристика ситоподібних трубок і клітин-супутниць.

5. Будова комплексних тканин - ксилеми і флоеми. Розміщення в рослинному організмі.

6. Відмінності в будові флоеми і ксилеми однодольних, дводольних і голонасінних рослин.

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

ОБЛАДНАННЯ: мікроскопи, лупи, предметні і покривні скла, бритви, препарувальні голки, пінцети, крапельниці, вода очищена, реактиви, таблиці, постійні мікропрепарати.

ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ: стебла гарбуза, стебла соняшника, стебла кукурудзи.

ЗАВДАННЯ 1. Виготовити мікропрепарат поздовжнього зрізу стебла і вивчити мікроструктуру провідних тканин.

Зрізати в поздовжньому напрямі (через провідний пучок, який видно без збільшення) тонкий зріз стебла соняшника або гарбуза. Мікропрепарат виготовити у хлоралгідраті. Після просвітлення розглянути під малим і великим збільшенням мікроскопу, відшукати судини і вивчити їх будову. Звернути увагу на різні типи потовщень судин (кільчасті, спіральні, драбинчасті, точкові, сітчасті, пористі). Над судинами відшукати ситоподібні трубки і клітини-супутниці при них. З великого збільшення мікроскопу зарисувати провідні тканини ксилеми – судини різних типів і трахеїди (трахеїди подібні до волокон, але мають облямовані пори), а також провідні елементи флоеми – ситоподібні трубки і клітини-супутниці.

На рисунку позначити всі складові частини тканин і подати підписи. Зробити висновки про проведені дослідження.

ЗАВДАННЯ 2. Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу стебла, вивчити мікроструктуру провідних тканин.

Виготовити тонкий поперечний зріз стебла кукурудзи (однодольної рослини) і стебла гарбуза або соняшника (дводольної рослини). Мікропрепарат виготовити у розчині хлоралгідрату і просвітлити. Під малим збільшенням мікроскопу відшукати провідні пучки, а під великим розглянути їх складові частини – ксилему і флоему. Звернути увагу на великі розміри судин і їх потовщені стінки. Особливу увагу приділити вивченню флоеми: у стеблі кукурудзи елементи флоеми розміщені в шахматному порядку внаслідок чергування клітин ситоподібних трубок і супутниць (луб’яної паренхіми в однодольних рослин немає). У стеблі дводольних рослин такого чергування не спостерігається, бо у флоемі міститься ще і луб’яна паренхіма. Слід відшукати ситоподібні перегородки – ситечка у ситоподібних трубках. Звернути увагу на те, що клітини–супутниці темніші від ситоподібних трубок, бо містять всі органели.

Під керівництвом викладача окремі студенти проводять реакцію на лігнінізацію. Зрізи осушити фільтрувальним папірцем і нанести на них флороглюцин, а через дві хвилини – концентровану сірчану кислоту (дуже обережно!). Розглянути під мікроскопом і звернути увагу на малинове забарвлення здерев’янілих оболонок елементів ксилеми.

З великого збільшення мікроскопу замалювати фрагмент ксилеми та флоеми (окремо однодольних і дводольних рослин). Рисунки позначити, підписати. Зробити висновки про склад ксилеми і флоеми однодольних та дводольних рослин і про якісну реакцію на лігнін.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка. - Харків: Основа, 1997. – С. 57-61.

2. Сербін А.Г., Сіра Л.М., Слободянюк Т.О. Фармацевтична ботаніка. Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2007. – С. 53-55.

3. Медицинская ботаника = Botanique medicale = Medical botany: Ученик для студентов вузов / А.Г. Сербин, Л.М. Серая, Н.М. Ткаченко, Т.А. Слободянюк. – Х.: Изд-во НФАУ: Золотые страницы, 2003. – С. 39-43.

4. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. - К.: Фітосоціо-центр. - 2000. – С. 34.

5. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. - М.: Высшая школа, 1990. – С. 53-57.

6. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаніка. - К.: Вища школа, 1985. – С. 54-57.

Додаткова

1. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка: анатомія і морфологія рослин. - К.: Вища школа, 1995. – 384 с.

2. Липа О.Л., Добровольський І.А. Ботаніка. – К.: Вища школа, 1985. – 375 с.

3. Брайон О.В., Чикаленко В.Г. Анатомія рослин: Підручник. - К.: Вища школа, 1992. – 272 с.

Методичні вказівки підготував:

доц. кафедри фармації канд. біол. наук Недоступ А.Т.

асист. Бучко О.В.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри "____" ________ 20 р.

Протокол №

Завідувач кафедри фармації доц. Грицик А.Р.