Методична вказівка до лабораторного заняття з дисципліни “Фармацевтична ботаніка” для студентів

ЗАНЯТТЯ 11

ТЕМА. Морфолого-функціональна і топографічна характеристика видільних тканин.

АКТУАЛЬНІСТЬ: Продукти виділень рослин широко використовуються людиною і застосовуються в медичній практиці. Тому знання будови, розташування і функціонування всіх типів видільних тканин є необхідним у практичній роботі провізора.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

ЗНАТИ: - класифікацію видільних тканин;

- продукти виділень та їх застосування;

- залозки рослин родин губоцвіті і айстрові;

- реактиви для виявлення продуктів виділень речовин.

ВМІТИ: - визначати у поверхневих мікропрепаратах екзогенні видільні

структури;

- визначати у мікропрепаратах поперечних і поздовжніх зрізів

різних органів рослин ендогенні видільні структури;

- зарисувати з великого збільшення мікроскопу різні типи

залозистих волосків, залозок, вмістищ виділень, смоляних і

молочних ходів;

- описувати у висновках результати проведених досліджень.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

1. Вивчити теоретичний матеріал до теми:

Видільні тканини рослин. Екзогенні видільні структури. Типи трихом. Ендогенні видільні структури. Типи вмістищ виділень і спосіб їх утворення. Смоляні ходи. Молочні ходи, канальці. Продукти виділення, їх властивості і застосування.

2. Підготувати вихідні дані для протоколу лабораторної роботи.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Видільні тканини, їх функції і класифікація.

2. Анатомічні структури, які належать до видільних тканин зовнішньої та внутрішньої секреції.

3. Речовини, які накопичуються в екзогенних і ендогенних видільних тканинах.

4. Особливості будови залозистих тріхом і емергенців.

5. Гідатоди, їх будова і функції.

6. Нектарники, будова, функція, розташування в рослині. Склад нектару.

7. Утворення вмістищ. Діагностичні ознаки притаманні вмістищам лізигенного, схізогенного і мішаного типів.

8. Характеристика видільних канальців.

9. Особливості будови і класифікація молочників.

10. Реактиви, якими можна ідентифікувати секреторні виділення.

11. Практичне застосування продуктів виділеня рослин.

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

ОБЛАДНАННЯ: мікроскопи, лупи, предметні і покривні скла, бритви, препарувальні голки, пінцети, крапельниці, вода очищена, реактиви, фільтрувальний папір, таблиці, постійні мікропрепарати.

ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ: корені оману високого, кульбаби лікарської, листки герані.

ЗАВДАННЯ 1. Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу кореня оману високого та вивчити будову вмістищ виділень.

На предметне скло нанести краплину розчину Судану ІІІ і в неї помістити тонкий поперечний зріз кореня оману. Накрити покривним скельцем, просвітлити і розглянути під малим збільшенням мікроскопу. Відшукати вмістища виділень – великі овальні порожнини, вміст яких забарвився від Судану ІІІ в оранжевий колір. Під великим збільшенням мікроскопу вивчити будову вмістища. Звернути увагу на те, що в оранжевий колір забарвилися також і клітини, що вистилають вмістища та виділяють секрет (епітеліальні тканини). Слід звернути увагу на основну паренхіму, яка оточує вмістище: перші рядки клітин, прилеглих до вмістища, сильно сплюснуті. По мірі віддалення від вмістища клітини щораз більше набирають овальної форми. Вони розміщені не щільно, між ними багато міжклітинників, що характерно для паренхіми основної тканини. З малого збільшення мікроскопу зарисувати вмістище з навколишньою основною паренхімою. На рисунку позначити: вистилаючий епітелій, краплини секрету, клітини основної паренхіми. Рисунок підписати. Зробити висновки з проведених досліджень.

ЗАВДАННЯ 2. Виготовити мікропрепарат поздовжнього зрізу кореня кульбаби лікарської та вивчити будову молочних ходів.

Розрізати корінь кульбаби вздовж і з рівної частини зробити поздовжній зріз, який внести у краплину розчину Судану ІІІ на предметному склі. Накрити покривним скельцем, просвітлити і розглянути під малим збільшенням мікроскопу. Відшукати сітку розгалужених трубочок, наповнених зернистим вмістом оранжевого кольору. Розглянути окремі трубочки під великим збільшенням мікроскопу. Звернути увагу на форму клітини основної паренхіми, що оточують молочний хід. Відзначити, що їх форма на поздовжньому зрізі не овальна, а дещо видовжена. Зарисувати фрагмент молочного ходу основною тканиною на поздовжньому зрізі. Рисунок позначити, підписати. Зробити відповідні висновки.

ЗАВДАННЯ 3. Виготовити поверхневий мікропрепарат нижньої епідерми листка та вивчити мікроструктуру залозистого волоска.

Препарувальною голкою зняти епідерму з нижньої сторони листка герані. Покласти її на предметне скло у краплину розчину Судану ІІІ, накрити покривним скельцем і просвітлити. Під малим збільшенням мікроскопу відшукати фрагмент епідерми де є виразний і непошкоджений залозистий волосок. Під великим збільшенням мікроскопу вивчити його будову. Залозисті волоски можуть зустрічатися двох типів: довгі, на багатоклітинній ніжці з голівкою і короткі голівчасті з одно-двоклітинною ніжкою. Голівка округла, велика, одноклітинна. Волосок вкритий кутикулою, яка на голівці відстає, бо клітина голівки виділяє під кутикулу ефірну олію. Від розчину Судану ІІІ виділення під кутикулою, а частково і клітина голівки, забарвлюється в оранжевий колір. Звернути увагу на те, що поряд з головчастими залозистими волосками, на епідермі є дуже багато гостроконечних простих повітряних волосків. Вони не належать до видільних тканин, а входять у склад покривної тканини і виконують захисну функцію.

З великого збільшення мікроскопу зарисувати фрагмент епідерми з залозистим головчастим волоском, на рисунку позначити: ніжку волоска, голівку, кутикулу і ефірну олію, яка виділяється клітиною голівки під кутикулу, а також прилягаючі до волоска клітини. Рисунок підписати. Зробити висновки про проведені дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка. - Харків: Основа, 1997. – С. 63-67.

2. Сербін А.Г., Сіра Л.М., Слободянюк Т.О. Фармацевтична ботаніка. Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2007. – С. 15-33.

3. Медицинская ботаника = Botanique medicale = Medical botany: Ученик для студентов вузов / А.Г. Сербин, Л.М. Серая, Н.М. Ткаченко, Т.А. Слободянюк. – Х.: Изд-во НФАУ: Золотые страницы, 2003. – С. 34-36.

4. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. - К.: Фітосоціо-центр. - 2000. – С. 35-36.

5. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. - М.: Высшая школа, 1990. – С. 60-62.

6. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаніка. - К.: Вища школа, 1985. – С. 59-61.

Додаткова

1. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка: анатомія і морфологія рослин. - К.: Вища школа, 1995. – 384 с.

2. Липа О.Л., Добровольський І.А. Ботаніка. – К.: Вища школа, 1985. – 375 с.

3. Брайон О.В., Чикаленко В.Г. Анатомія рослин: Підручник. - К.: Вища школа, 1992. – 272 с.

Методичні вказівки підготував:

доц. кафедри фармації канд. біол. наук Недоступ А.Т.

асист. Бучко О.В.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри "____" _______ 20 р.

Протокол №

Завідувач кафедри фармації доц. Грицик А.Р.