Різновиди голодування

1. Звичайне голодування, що супроводжується вживанням великої кількості кип’яченої води, регулярним очищенням шлунку з допомогою клізм.

2. Звичайне голодування з використанням тільки клізм.

3. Сухе голодування - голодування без вживання води.

4. Напівсухе – голодування без надходження до організму води (як питва і клізм), але з обливання тіла, прийняттям ванн або вологих угортань.

5. Уринне – як питво використовується власна сеча.

Приклад: учені встановили позитивний вплив голоду на організм, провівши досліди з тваринами. Так,

а) було встановлено експеримент з японськими курми-рекордистками, котрі вже не несли яйця. Їх піддавали 7-денному голодуванню. Через місяць у них стали відзначатися такі зміни: на місці старих хворобливих і скачаних пір’їн у курей виросли нові, шовковисті та світлі, з’явились енергійність, рухливість, зник гребінь, голос став високим, майже таким, як у курчат.

Кури почали нести яйця, що є яскравим свідченням омолодженням організму. Через місяць неслось 63 % курей, після завершення ще такого ж терміну – 91 %. Тривалість життя курей, які голодували протягом одного місяця, збільшується в середньому до 18 років замість шести.

б) експеримент, проведений на коровах, дозволив продовжити життя коровам втричі, а отже, одержати додатково 60000 л молока при щорічному надої 3000 л. До того ж після голодування, що триває 1 місяць на рік, тварини починають вживати значно менше їжі. Це пояснюється тим, що внаслідок повного утримання від їжі покращуються процеси травлення і засвоєння їжі, потреба в їжі зменшується, часто до половини обсягу попередньої, шлунок скорочується до нормальних розмірів. Таким чином, голод повертає шлунку його первісну еластичність і нормальний розмір.

Переваги голодування:

• гине гнилісна мікрофлора;

• очищається шкіра, рідинні середовища, внутрішні органи;

• зв’язки стають еластичними, суглоби рухливі;

• очищаються нервові стовбури;

• збільшується чутливість шкірних рецепторів;

• сильно загострюється нюх;

• поліпшується енергетика організму.

РУХ І ЗДОРОВ’Я

Звідки взялося у людей небажання рухатися ? Чому „гомо сапієнс” стала „гомо седантатус”?

Науково-технічний прогрес зумовив малорухливий, психічно і емоційно напружений характер виробництва. Адже всього за 50-60 р. частка тяжкої м’язової праці в процесі виробництва скоротилася майже у 200 разів!

Гіподинамія є причиною багатьох „хвороб цивілізації” (атеросклерозу, ГХ, ІХС, інфаркту міокарда, остеохондрозу, ожиріння, неврозів).

Встановлено, що в країнах Африки, Південно-Східної Азії на фоні високої рухової активності людей та нестачі тваринних продуктів харчування ці захворювання майже не трапляються. Цікаво, що емігранти з цих країн, які проживають у США, так само як і вихідці з Європи „придбали” разом із досягненнями цивілізації й хвороби ССС.

За даними американського вченого Р. Паффенбергера, оптимальне фізичне навантаження зменшує ризик смерті від інфаркту міокарда у 2 рази, відмова від паління – у 1,5 рази, а обидва чинники разом – майже у 3 рази!

Впроваджені в США та країнах Європи загальнонаціональні програми, спрямовані на боротьбу із ССЗ внаслідок залучення населення до занять фізичною культурою, а також на пропаганду і виховання навичок раціонального харчування та на відмову від шкідливих звичок, привели до значного зниження смертності.

В Японії інтенсивним фізичним тренуванням (велосипед, плавання, біг, спортивна ходьба) займається приблизно 60 % населення. У раціоні японців переважає рослинна їжа, риба та продукти моря. І як результат – в цій країні найвища в світі тривалість життя і найнижча смертність. На жаль, в Україні популярність активного руху значно нижча.