Тема: ХІМІКО-ТОКСИКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ «ЛІКАРСЬКИХ» ОТРУТ КИСЛОГО, НЕЙТРАЛЬНОГО І СЛАБООСНОВНОГО ХАРАКТЕРУ

План лекції

1. Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних саліцилової кислоти.

2. Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних барбітурової кислоти.

3. Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних піразолону.

1. Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних саліцилової кислоти

У медичній практиці широко використовуються похідні саліцилової кислоти як нестероїдні протизапальні препарати.

Фізико-хнмичні властивості.

За фізичними властивостями препарати відрізняються один від одного: аспірин і інші похідні саліцилової кислоти (за винятком метилсаліцилату) - це тверді кристалічні речовини. Метилсаліцилат -безбарвна чи жовтувата рідина характерного ароматичного запаху.

Препарат	Хімічна формула
Саліцилова кислота (орто-оксибензойна кислота)
Аспірин (ацетилсаліцилова кислота)
Саліцілат натрію
Метилсаліцилат
Саліциламід

Препарати (за виключення салицилату натрію):

• мало розчинні в воді або практично не розчинні у воді;

• легко розчинні в розчинах їдких лугів;

• легко розчинні в спирті й інших органічних розчинниках.

Салицилат натрію дуже легко розчинний у воді і спирті. Саліцилова кислота сублімує, розчиняється в диетиловому ефірі, етиловому спирті, хлороформі. У холодній воді розчиняється мало, легше - у киплячій воді.

Застосування.

Саліцилова кислота використовується для лікування шкірних захворювань, має дезинфікуючу дію, застосовується при підвищеній пітливості.

Саліцилова кислота в незначних кількостях міститься в ягодах (вишня, малина, суниця); може в побуті використовуватися як консервант при виробництві вин, овочевих консервів, соків, варення.

Препарати, похідні саліцилової кислоти – солі, складні ефіри, аміди застосовуються як жаропонижаючі, протизапальні і знеболюючі засоби при лікуванні ревматизму, ревматичного ендокардиту і міокардиту.

Метилсаліцилат застосовується зовнішньо при суглобному і м'язовому ревматизмі, артритах, ексудативному плевриті.

Токсична дія.

При прийомі лікувальних доз саліцилатов можливі побічні явища: шум у вухах, ослаблення слуху, набряки, печія, блювота.

Токсичні дози призводять до загострення бронхіальної астми, до появи алергійних реакцій, зменшенню синтезу захисного слизу в шлунку й утворенню численних виразок слизової.

При збудженнях звертання крові, особливо при гемофілії, саліцилати сприяють розвитку кровотеч.

При підвищенні доз з'являються нервово-психічні збудження, що виражаються в дискоординації мови, занепокоєнні, судорогах, порушенні подиху, що приводить до летального результату. Летальна доза саліцилатів 2-4 г – для дітей, близько 20 г – для дорослих.

Поводження в організмі.

При прийомах усередину саліцилова кислота швидко всмоктується в шлунку, велика її частина зв'язується з білками плазми, виділяється нирками в незмінному виді й у виді метаболітів. Ефіри саліцилової кислоти частково піддаються гідролізу в тонкому кишечнику.

Саліцилова кислота та її похідні метаболізують у печінці в таких напрямках:

• Гідроліз

• Окислювання, гідроксилювання

• Утворення коньюгатів із глюкуроновой кислотою і гліцином

Саліциламід переважно виводиться з організму в незмінному виді.

Метаболізм.

Продукти біотрансформації саліцилової кислоти:

•

2,5-дигідрокси- 2,3-дигідрокси- 2,3,5-триокси

бензойна кислота бензойна кислота бензойна кислота

глюкуроніди саліцилової сполучення саліцилової

кислоти кислоти з гліцерином

Спрямований хіміко-токсикологічний аналіз похідних саліцилової кислоти.

Дослідження на наявність саліцилової кислоти в біологічних об'єктах проводиться при спеціальних завданнях або допоміжних вказівках матеріалів справи, а також за умови появи на склі характерного залишку у виді голок після видалення хлороформу.

Об’єкти аналізу - шлунок, кишківник, печінка, нирки, кров, сеча, продуки харчування.

Ізолювання. Для ізолювання саліцилової кислоти і салицілатов з біологічного матеріалу використовуються загальні методи і виробляється аналіз «кислої» хлороформної витяжки.

Для виділення саліцилової кислоти з консервів, варення й інших харчових продуктів проводиться їх настоювання з розчином Na₂CO₃. При цьому утворюється розчинний саліцилат натрію.

Водну витяжку відфильтровуют, підкислюють розчином Н₂SO₄ і саліцилову кислоту екстрагують хлороформом.

ТСХ-скринінг. При проведенні аналізу в загальній системі розчинників ацетон - хлороформ (1:9) саліцилова кислота знаходиться в I зоні з Rf 0 - 0,25; у окремій системі ацетон - циклогексан (5:1) - Rf 0,63 -0,65.

Проявники: 5% чи 10% розчин FeCl₃; плями препарату - синьо-фіолетового кольору.

Виявлення. Після очищення "кислої" хлороформної витяжки екстракційним методом, сублімацією, хроматографічними методами проводять підтвердження наявності саліцилової кислоти хімічними і фізико-хімічними методами.

1.Реакція осадження - утворення трибромфенолу – спостерігається білий осад.

Реакція неспецифічна, високочутлива. Судово-хімічне значення має негативний результат.

2. Реакції забарвлення - із хлоридом заліза (III).

Забарвлення може змінюватися в залежності від рН розчину:

синьо-фіолетовий колір

червоно-бурий колір

жовтий колір

Реакція неспецифічна, чутлива.

3. Реакція утворення метилсаліцилату - з метанолом у присутності Н₂SO₄ конц. з'являється характерний запах метилсаліцилату.

Реакція неспецифічна, чутлива.