ТЕМА: МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Актуальність: Щодо користі вживання мінеральної води, як і будь-якого дару природи, слід бути уважним й обережним. Воду з рівнем загальної мінералізації вище 1,5 г/дм3 не бажано вживати як щоденну столову воду, тому що в організмі накопичуватимуться мінеральні солі, що може призвести до ускладнень зі здоров’ям. Які бувають мінеральні води і як користуватись їхніми лікувальними властивостями?

Характеристика мінеральних вод України

Мінеральні води – це природні підземні води, які впливають на організм і мають лікувальну дію, обумовлену підвищеним вмістом основних компонентів (сульфатів, гідрокарбонатів, хлоридів, натрію, кальцію, магнію, калію), специфічних компонентів (газового складу,

мікрокомпонентів), і володіють специфічними властивостями (радіоактивність, температура, структура води), яка в тій чи іншій степені відрізняються від питної води.

Мінеральні води бувають:

лікувальними, яких мінералізація перевищує 8-12 г/л (використовуються як зовнішній лікувальний засіб за призначенням лікаря);

лікувально-столовими з мінералізацією 2-8 г/л, якими можна як лікуватись, так і тамувати спрагу, але в жодному разі не щодня;

столовими з мінералізацією 0,5-2 г/л, які поділяються на природні й питні (очищені) води, які можна пити без обмежень.

Мінеральні води також розрізняють за кислотністю:

Сильнокислі (рН=3,5)

Кислі (рН=3,5-5,5)Слабокислі (рН=5,5-6,8)

Слаболужні (рН=6,8-8,5)Лужні (рН-8,5)

За іонним складом води ділять на гідрокарбонатні, такі, що містять іони НСО3 – і Nа+, хлоридні (солоні), де є Nа+; Сl-, та сульфатні, де міститься (SO4)2-.

Гідрокарбонатні (лужні) води знижують кислотність шлункового соку, мають жовчогінну дію, покращують вуглеводний обмін, а отже, знижують вміст цукру в крові. Також такі води добре впливають на білковий обмін, обмін нуклеїнових кислот. За таких якостей гідрокарбонатними водами активно лікують гіперацидний гастрит, виразкову, сечокам’яну хвороби, гепатит, панкреатит, діабет, цистит і

пієліт. Протипоказані вони хворим людям на гіпоацидний гастрит, а також людям, які мають лужну реакцію сечі.

Хлоридні (солоні) мінеральні води стимулюють обмінні процеси в організмі, покращують секрецію шлунка, підшлункової залози та тонкого кишечнику. Їх радять вживати хворим на гіпоацидний гастрит, хронічний коліт, гепатит і холецистит. Не можна пити такі води гіпертонікам, хворим на гіперацидний гастрит, а також тим, хто має негаразди з нирками.

Сульфатні води стимулюють моторику шлунково-кишкового тракту, але при цьому знижують секрецію шлунка. Мають послаблювальний ефект і добре впливають на відновлення функції печінки та жовчного міхура. Їх рекомендують при захворюваннях жовчних шляхів, хронічному гепатиті, цукровому діабеті, ожирінні та закрепах. Сульфатні води мають серйозне протипоказання: вони перешкоджають нормальному засвоєнню такого важливого елемента, як кальцій, тому їх не можна вживати дітям і підліткам.

Кількісний (інтегральний) показник – мінералізація – може приймати різні значення:

якщо мінералізація води має значення менше 1 г/дм3, таку воду називають низькомінералізована;

якщо мінералізація – в інтервалі від 1 до 5 г/дм3 – маломінералізована;

від 5 до 15 г/дм3 – середньомінералізована;

від 15 до 35 г/дм3 – високомінералізована;більше 35 г/дм3 – россольна.