
- •ТЕМА: МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ
- •Характеристика мінеральних вод України
- •Мінеральні води – це природні підземні води, які впливають на організм і мають
- •Мінеральні води бувають:
- •Мінеральні води також розрізняють за кислотністю:
- •За іонним складом води ділять на гідрокарбонатні, такі, що містять іони НСО3 –
- •Хлоридні (солоні) мінеральні води стимулюють обмінні процеси в організмі, покращують секрецію шлунка, підшлункової
- •Назва виду, підвиду,
- •Кількісний (інтегральний) показник – мінералізація – може приймати різні значення:
- •Якщо воду вживають натщесерце або через півтори години після їжі, це знижує секрецію
- •Пийте мінеральну природну воду правильно і не хворійте!!!

ТЕМА: МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ
Актуальність: Щодо користі вживання мінеральної води, як і будь-якого дару природи, слід бути уважним й обережним. Воду з рівнем загальної мінералізації вище 1,5 г/дм3 не бажано вживати як щоденну столову воду, тому що в організмі накопичуватимуться мінеральні солі, що може призвести до ускладнень зі здоров’ям. Які бувають мінеральні води і як користуватись їхніми лікувальними властивостями?

Характеристика мінеральних вод України
Назва |
|
|
|
|
|
Мінеральний склад |
Мінералізація, |
||
|
|
|
г/л |
|
«Поляна квасова» |
Гідрокарбонатні |
9-11 |
||
«Свалява» |
|
9-9,7 |
||
«Лужанська» |
|
2,8-3,8 |
||
«Миргородська» |
Хлоридні, Хлоридно-натрієві |
2,5-3,2 |
||
«Куяльник» |
Гідрокарбонатно-хлоридно- |
2,8-3,1 |
||
|
|
натрієві |
|
|
«Феодосійська» |
Хлоридно-сульфатні |
4-5 |
||
«Поляна купель» |
Борні |
8,5-11 |
||
«Нафтуся» |
Гідрокарбонатні-кальцієво- |
2,5-4 |
||
(Трускавець) |
магнієві, гумінові |
|
|
|
МВ Трускавця |
Хлоридно-сульфатні |
9-12 |
||
Азовські |
Йодні |
4-6,3 |
||
Моршинські |
Сульфатно-хлоридні |
8,7-11 |

Мінеральні води – це природні підземні води, які впливають на організм і мають лікувальну дію, обумовлену підвищеним вмістом основних компонентів (сульфатів, гідрокарбонатів, хлоридів, натрію, кальцію, магнію, калію), специфічних компонентів (газового складу,
мікрокомпонентів), і володіють специфічними властивостями (радіоактивність, температура, структура води), яка в тій чи іншій степені відрізняються від питної води.

Мінеральні води бувають:
лікувальними, яких мінералізація перевищує 8-12 г/л (використовуються як зовнішній лікувальний засіб за призначенням лікаря);
лікувально-столовими з мінералізацією 2-8 г/л, якими можна як лікуватись, так і тамувати спрагу, але в жодному разі не щодня;
столовими з мінералізацією 0,5-2 г/л, які поділяються на природні й питні (очищені) води, які можна пити без обмежень.

Мінеральні води також розрізняють за кислотністю:
Сильнокислі (рН=3,5)
Кислі (рН=3,5-5,5)Слабокислі (рН=5,5-6,8)
Слаболужні (рН=6,8-8,5)Лужні (рН-8,5)

За іонним складом води ділять на гідрокарбонатні, такі, що містять іони НСО3 – і Nа+, хлоридні (солоні), де є Nа+; Сl-, та сульфатні, де міститься (SO4)2-.
Гідрокарбонатні (лужні) води знижують кислотність шлункового соку, мають жовчогінну дію, покращують вуглеводний обмін, а отже, знижують вміст цукру в крові. Також такі води добре впливають на білковий обмін, обмін нуклеїнових кислот. За таких якостей гідрокарбонатними водами активно лікують гіперацидний гастрит, виразкову, сечокам’яну хвороби, гепатит, панкреатит, діабет, цистит і
пієліт. Протипоказані вони хворим людям на гіпоацидний гастрит, а також людям, які мають лужну реакцію сечі.

Хлоридні (солоні) мінеральні води стимулюють обмінні процеси в організмі, покращують секрецію шлунка, підшлункової залози та тонкого кишечнику. Їх радять вживати хворим на гіпоацидний гастрит, хронічний коліт, гепатит і холецистит. Не можна пити такі води гіпертонікам, хворим на гіперацидний гастрит, а також тим, хто має негаразди з нирками.
Сульфатні води стимулюють моторику шлунково-кишкового тракту, але при цьому знижують секрецію шлунка. Мають послаблювальний ефект і добре впливають на відновлення функції печінки та жовчного міхура. Їх рекомендують при захворюваннях жовчних шляхів, хронічному гепатиті, цукровому діабеті, ожирінні та закрепах. Сульфатні води мають серйозне протипоказання: вони перешкоджають нормальному засвоєнню такого важливого елемента, як кальцій, тому їх не можна вживати дітям і підліткам.

|
|
Порівняльні критерії мінеральних вод |
Межі вмісту |
|||
|
Основні показники |
|
Перші критерії мінеральних |
Межі вмісту |
||
|
|
|
|
вод по Грюнхуту, 1911 р. |
(по діючих |
(застосування у |
|
|
|
|
(в дужках поправки 1932 р.) |
документах) |
новій класифікації) |
Загальна мінералізація (сумарний вміст |
> 1,0 г/л |
> 1,0 г/л |
> 1,0 г/л |
|||
розчинних солей) |
|
|
|
|
|
|
Вміст СО2 вільного і розчинного |
|
≥250 (500) мг/л |
≥ 500 мг/дм3 |
≥ 500 мг/дм3 |
||
Вміст |
органічних |
речовин |
(в |
- |
5,0 – 30,0 мг/дм3 |
8 – 40 мг/дм3 – води |
перерахунку на вугілля) |
|
|
|
типу «Нафтуся» |
||
|
|
|
|
|
|
> 40 мг/дм3 – води |
|
|
|
|
|
|
типу «Брамштедт» |
Вміст ортоборної кислоти Н3ВО3 |
|
Метаборна кислота |
≥ 35,0 мг/дм3 |
35,0 мг/дм3 |
||
|
|
|
|
(НВО2)= 1 г/л |
|
|
Вміст метакремнієвої кислоти Н SiO |
3 |
- |
≥ 50,0 мг/дм3 |
≥ 50,0 мг/дм3 |
||
|
|
2 |
|
|
|
|
Вміст арсенію As |
|
|
Гідроаксеніт |
> 0,7 мг/дм3 |
0,7 – 2,0 мг/дм3 |
|
|
|
|
|
(НаSО42)= 1,3 мг/л |
|
|
Вміст брому Br |
|
|
≥ 5,0 мг/л |
≥ 25,0 мг/дм3 |
≥ 25,0 мг/дм3 |
|
Вміст йоду J |
|
|
≥ 1,0 (5,0) мг/л |
≥ 5,0 мг/дм3 |
≥ 5,0 мг/дм3 |
|
Вміст літію Li |
|
|
1,0 мг/л |
- |
> 5,0 мг/дм3 |
|
Вміст селену Se |
|
|
- |
- |
|
|
Вміст аргертуму Ag |
|
|
- |
- |
|
|
Вміст стронцію Sr |
|
|
10 мг/л |
- |
|
|
Вміст заліза Fe |
|
|
Fe2++Fe3+≥ 10,0 (20) мг/л |
Fe2++Fe3+≥ |
Fe2++Fe3+≥ |
|
|
|
|
|
|
10,0 мг/дм3 |
10,0 мг/дм3 |
Вміст барію Ba |
|
|
10 мг/л |
- |
- |
|
Вміст фтору F |
|
|
1,0 мг/л |
- |
- |

Назва виду, підвиду, |
Тип мінеральної води |
Характерні |
Міне |
Формула |
Біологічно |
Шифр |
|
класа, підкласа, |
1. |
Український (область) |
представник |
ра |
Курлова |
активні |
води |
групи мінеральних вод |
2. |
Країн СНГ (країна) |
и |
лізаці |
|
компоненти. |
|
(повторюється по |
3. |
Інших країн (країна) |
(додатковий |
я |
|
газовий склад, |
|
горизонталі) |
[Близькі по типу води |
список) |
г/дм3 |
|
температура, |
|
|
|
приведені у квадратних |
|
|
|
г/дм3; t-град. Цельсія |
|
|
|
дужках] |
|
|
|
|
|
Група β. Маломінералізовані |
|
|
|
|
|
|
Вуглекисла гідрокарбанатна |
1. Бистринська |
Бист |
2,0 |
НСО3 95 |
СО2-1200-1600 |
ІІ-а-2-А1Ко- |
натрієва. |
(Закарпатська) |
ринс |
|
Na 85 |
|
β |
Маломінералізована |
2. [Боржомі (Грузія)] |
ька |
|
|
|
|
|
|
Група β. Середньомінералізовані |
|
|
||
Вуглекисла гідрокарбанатна |
1. Полянський |
Полянська, |
9,7 |
НСО3 88Сl12 |
СО2-1800 |
ІІ-а-2-А1Ко-γ |
натрієва. |
(Закарпатська) |
ділянка |
|
(Na+К)95Са4 |
|
|
Середньої мінералізації |
2. Боржомі (Грузія) |
Нова |
|
|
|
|
|
|
Поляна [-"] |
|
|
|
|
|
|
Підклас Кn. Натрієво-кальцієві |
|
|
||
|
|
Група β. Маломінералізовані |
|
|
||
Вуглекисла |
1. Верхнє Студене |
Вер |
2,5 |
НСО3 90 |
СО2-1600 |
ІІ-а-2-А1Кn-β |
гідрокарбанатна натрієво- |
(Закарпатська) |
хнє |
|
(Na+К)64Са24 |
|
|
кальцієва. |
2. [Ласточкінський (Росія), |
Студ |
|
|
|
|
Маломінералізована |
Цагвері (Грузія)] |
ене |
|
|
|
|
|
Класи А10,11. Хлоридно-гідрокарбонатні і гідрокарбонатні-хлоридні |
|
||||
|
|
Група β. Маломінералізовані |
|
|
||
Вуглекисла |
1.Климецький (Львів) |
Кли |
4,9 |
НСО3 56Сl37 |
СО2-739 |
ІІ-а-2-А10Ко- |
(слабовуглекисла) |
2.[Єсентуки №4 (Росія), |
мец |
|
(Na+К)76Са14 |
|
|
гідрокарбонатно-хлоридна |
«Арзні» (Арменія)] |
ька |
|
|
|
γ |
натрієва. Маломінералізована |
3.[Лугачовиці (Чехія), Шавно |
|
|
|
|
|
|
(Польша)] |
|
|
|
|
|
|
|
Група β. Середньомінералізовані |
|
|
||
Вуглекисла |
1.Ростокско-Пастильський |
Рост |
13,2 |
Сl57НСО3 43 |
СО2-1000 |
ІІ-а-2-А11Ко- |
(слабовуглекисла) хлоридно- |
(Закарпатська) |
окск |
|
(Na+К)81Са17 |
|
|
гідрокарбонатна натрієва. |
2.ентуки №4 (Росія), «Арзні» |
о- |
|
|
|
γ |
Середньої мінералізації |
(Арменія) |
Пас |
|
|
|
|
|
3.Лугачовиці (Чехія), Шавно |
тиль |
|
|
|
|
|
(Польша) |
ська |
|
|
|
|
Підклас Кn. Натрієво-кальцієві
Призначення та показання до застосування
Внутрішнє Зовнішнє
ні[ДСТУ]1;2.1; 1;2.2;2.3;4; 2.2;3;4.1;4.2;5;6; 5;6.2;6.3 7;8;8.1;8.2;8.3;8.4; [Росія]
9 [Росія]
ні[ДСТУ]1;2.1; 1;2.2;2.3;4; 2.2;3;4.1;4.2;5;6; 5;6.2;6.3 7;8;8.1;8.2;8.3;8.4; [Росія]
9 [Росія]
ні[ДСТУ]1-9,13,14 |
не знайдено |
[МВЗ] 1;2.1;2.2;3; |
|
4.1; |
|
4.2;5;6;7;8.1;8.2; |
|
8.3;8.4; 9[Росія] |
|
ні[ДСТУ]1;2.1; 1;2;3;4;5;6. 2.2;3;4.1;4.2;5;6; 2;6.3 7;8;8.1;8.2;8.3;8.4; [Росія]
9 [Росія]
ні[ДСТУ]2.1; |
1;2;3;4;5;6. |
2.3;4.2;5;6;8.1;8.3;8 |
2;6.3 |
.4 [Росія] |
[Росія] |

Кількісний (інтегральний) показник – мінералізація – може приймати різні значення:
якщо мінералізація води має значення менше 1 г/дм3, таку воду називають низькомінералізована;
якщо мінералізація – в інтервалі від 1 до 5 г/дм3 – маломінералізована;
від 5 до 15 г/дм3 – середньомінералізована;
від 15 до 35 г/дм3 – високомінералізована;більше 35 г/дм3 – россольна.