Філософія, її походження, проблематика та функції

Філософію цікавлять лише ті предмети, які за своєю природою тісно пов’язані із самим фокусом дійсності. Перш за все, філософія аналізує людське знання про реально існуючі речі та цікавиться тим ступенем достовірності, який може бути тут досягнутий.

Дитрих фон Гільдебранд

Філософія відрізняється від науки не в тому значенні, що апелює до відірваних від життя тверджень, а в тому, що максимально вірно виражає її зміст.

Карл Ясперс

Ф

ілософія як особлива сфера людського знання і пізнання виникла на основі світоглядних пошуків та орієнтацій людини, що постають як необхідність з погляду людського життєвого вибору та само­ствердження. Постаючи теоретичною формою світогляду, філософія набуває певних особливостей, таких, як узагальнюючий характер знання, принциповий людиноцентризм, прагнення досягти абсолютів та ін. Ці особливості зумовлюють структуру та функції філософ­ського знання. У кінцевому підсумку філософія постає як глибинне і непереборне прагнення людської душі до прозорості й осмисленості підвалин власного буття.

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні

• що таке світогляд, його складові та типологія;

• співвідношення філософії зі світоглядом, наукою, мистецтвом, релігією та ідеологією;

• історичні особливості виникнення філософії;

• особливості та характерні риси філософського мислення;

• структуру та основні функції філософії.

• розрізняти світоглядні та інші види знання;

• виділяти елементи філософського мислення у певних знаннях;

• пояснювати (у тому числі – конкретними прикладами) основні функції філософії;

• застосовувати до конкретних ситуацій ознаки найперших філософських позицій.

• вчому полягають необхідність та неминучість виник­ла нення у людини світоглядних знань та орієнтацій;

• як пов’язані між собою світогляд та філософія;

• чим зумовлена наявність у філософії саме таких характерних рис мислення;

• внутрішній зв’язок основних функцій філософії між собою;

• чим зумовлена саме така структура філософського знання.

• План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

1.1. Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення.

1.2. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія.

1.3. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія.

1.4. Проблема визначення предмету філософії. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії (науки), релігії та мистецтва.

1.5. Структура та функції філософського знання. Провідні по­зиції у філософії.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

• СВІТОГЛЯД - сукупність узагальнених уявлень людини про світ, місце людини у світі, підвалини людських взаємин зі світом, що виконує функцію людського самоусвідомлення та світоорієнтування.

• ФІЛОСОФІЯ (з давньогрец.: любов до мудрості) - теоретична форма світогляду; особливий рівень мислення, на якому думка усвідомлює себе саму у своєму ставленні до дійсності та шукає остаточних, абсолютних засад для власних актів і людського самоствердження у світі.

• РЕФЛЕКСІЯ (з лат.: загинати, обертати) - унікальна здатність людської свідомості (і думки) у процесі сприйняття дійсності сприймати і себе саму; внаслідок цього людська свідомість постає водночас і як самосвідомість, думка про щось - як думка про думку, знання про щось — як знання про саме знання.

• КАТЕГОРІЇ (з давньогрец.: демонструю, виявляю) - гранична широкі, вузлові поняття пев­ної галузі знання, сукупність яких окреслює якісну специфіку предмета пізнання даної галузі.

• ФІЛОСОФІЯ, РЕЛІГІЯ, МИСТЕЦТВО - за Г. Гегелем, три основні форми людськаї духовно-практичної діяльності, які фіксують три основні властивості людського інтелекту: філософія (наука) уособлює здатність розуміти, мистецтво - здатність переживати дійсність, релігія - здатність відчувати спорідненість людського духу з фундаментальними печатками буття.