тести студентам 5 курс

-Вживанням йодованої кухонної солі;

-Прийманням мікродоз йоду;

-Прийманням антиструміну.

288. Кількість КІ (г), яка додається на 40 кг йодованої солі:

-1;

-2;

-3;

-4;

-5.

289. Вузловий зоб диференціюють з:

- Пухлинами підщелепної слинної залози;

-Остеомою ключиці;

-Шийним лімфаденітом;

-Боковою кістою шиї;

-Серединною кістою шиї.

290. Лікування вузлового зоба:

-Призначення йодистих препаратів;

-Призначення антиструміну;

-Променева терапія;

-Фізіотерапевтичні методи;

-Хірургічне.

291. Раціональні методи оперативних втручань при вузловому зобі:

-Енуклеація вузла;

-Видалення вузла з економною резекцією тканини щитовидної залози;

-Екстирпація щитовидної залози з вузлами;

-Субтотальна резекція щитовидної залози разом з вузлом;

-Резекція вузла.

292. Стадія збільшення щитовидної залози за Швейцарською класифікацією, якщо вона змінює конфігурацію щиї:

-0;

-І;

-ІІ;

-ІІІ;

-IV-V.

293. Функціональний стан щитовидної залози визначається наступними методами:

-ЕКГ;

-Визначення накопичення І131;

-Визначення основного обміну;

-Сканування;

-Пневмотіреографія.

294. Основні скарги хворих на тиреотоксикоз:

-Пульс незмінний;

-Брадікардія;

-Тахікардія;

-Аритмія;

-Ритм галопу.

295. Очні симптоми тиреотоксикозу:

-Грефе;

-Горнера;

-Мебіуса;

-Штельвага;

-Ортнера.

295. Основний обмін у хворих тиретоксикозом:

-+5%;

-+10%;

-+20%;

-+30%;

-+40%.

296. Найбільш інформативні додаткові методи обстеження щитовидної залози у хворих тиреотоксикозом:

-Рентгенографія;

-Сканування;

-УЗД;

-Термографія;

-Пневмотиреографія.

297. Специфічне консервативне лікування хворих тиреотоксикозом включає призначення наступних препаратів:

-Спазмолітиків;

-Антидотів;

-Тиреостатиків;

-Серцево-судинних;

-Седативних.

298. Показання до хірургічного лікування хворих тиреотоксикозом:

-Наявність екзофтальма;

-Тремтіння рук;

-Потемніння шкіри;

-Безуспішність консервативного лікування протягом 3-6 місяців;

-Відновлення симптомів тиреотоксикозу після консервативного лікування.

299. Критеріями підготовленості до операції хворих тиреотоксикозом є нормалізація:

-Сечопуску;

-Акту дефекації;

-Нервово-психічного стану;

-Обміну речовин;

-Функцій серцево-судинної системи.

300. Сучасні методи втручання з приводу тиреотоксикозу:

-Геміструмектомія;

-Резекція щитовидної залози за методом Мартинова;

-Субтотальна, субфасціальна резекція щитовидної залози за методом Ніколаєва;

-Субтотальна, субфасціальна резекція щитовидної залози за методом Драчинського.

301. Найбільш інформативні симптоми струміту:

-Наявність пухлини;

-Різка болючість у ділянці зоба;

-Набряк щитовидної залози;

-Утруднене ковтання;

-Висока температура тіла.

302. Температура тіла при гострому тиреоїдиті:

-36,8;

-37,5;

-38;

-39;

-40.

303. При гострому тиреоїдиті передня поверхня шиї:

-Набрякла;

-Гіперемована;

-Шкіра бліда;

-Ціаноз шкіри;

-Без особливостей.

304. Струмітом називається запалення:

-Щитовидної залози;

-Серединної кісти шиї;

-Бокової кістки шиї;

-Вузлового зобу;

-Дифузного зобу.

305. До аутоімунних захворювань щитовидної залози відносяться:

-Тиреоїдит;

-Тиреоїдит Де-Кервена;

-Специфічний тиреоїдит;

-Тиреоїдит Хашимото;

-Тиреоїдит Ріделя.

306. При пальпації щитовидної залози у хворих аутоімунним тиреоїдитом відмічаються:

-Болючість;

-Різка болючість;

-Незначна болючість;

-Підвищена щільність;

-Рівномірне збільшення.

307. Лікування аутоімунного тиреоїдиту:

-Симптоматичне;

-Кортикостероїди;

-Тиреоїдити;

-Антисептики;

-Фізіотерапія.

308. Інформативні відомості при аутоімунному тиреоїдиті отримують при дослідженні щитовидної залози:

-Пальпацією;

-Вислуховуванням;

-Рентгенографією;

-Скенограмою;

-Пункцією.

309. Хірургічне лікування аутоімунного тиреоїдиту приводиться при:

-Підозрі на злоякісне переродження;

-Збільшенні щитовидної залози до ІІІ-ІV ступеня;

-Стисненні трахеї;

-Стисненні стравоходу;

-Cтисненні судинно-нервового пучка.