Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Банк_тестів_Імунологія_укр

.doc
Скачиваний:
72
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
223.23 Кб
Скачать

Пацієнт, 42 роки, звернувся в поліклініку зі скаргами на болі в правій підщелепній ділянці, підвищення температури тіла до 37,5°С. При пальпації пальпується лімфовузол – розміром до 2 см, еластичний, болючий при пальпації. Інші групи л/в не збільшені. Встановіть попередній діагноз та призначте лікування.

А. Лімфогрануломатоз, хіміотерапія.

B. Неходжкінська лімфома, хіміотерапія.

C. Інфекційний мононуклеоз, противірусна терапія.

D. Реактивний лімфаденіт, антибіотикотерапія.

E. Цитомегаловірусна інфекція, противірусна терапія.

В інфекційне відділення поступив хворий М., 58 років, зі скаргами на біль у лівій половині грудної клітки, гарячку. При огляді: температура тіла 37,5°С, за ходом XI–XII міжреберних проміжків на гіперемійовано-набряклому тлі згруповані дрібні пухирці, заповнені прозорим вмістом. Препарат вибору для лікування цього хворого?

  1. Супрастін.

  2. Лаферон.

  3. Преднізолон.

  4. Бісептол.

  5. Цефазолін.

Пацієнт прооперований з приводу флегмонозного холециститу. Скарги на болі в правому підребер’ї, підвищення температури тіла до 38°С, загальну слабість. Об'єктивно: загальний стан важкий. Шкірні покриви бліді, субіктеричні. Периферичні л/в не збільшені. В легенях – везикулярне дихання, ЧД-23/хв. Серце – тони ритмічні, звучні. ЧСС-85/хв. Живіт – дещо напружений у правому підребер'ї при пальпації. Печінка - +2 см. С-м Пастернацького слабопозитивний з обох боків. Встановіть діагноз та призначте лікування.

А. Синдром системної запальної імунної відповіді. Антибіотикотерапія.

B. Пісялопераційний абсцес. АБ-терапія, д/в введення Ig, дезінтоксикаційна терапія.

C. Поліорганна недостатність. Проведення хроніодіалізу.

D. Гостра печінкова недостатність. Дезінтоксикаційна терапія.

E. Синдром системної запальної відповіді. Д/в введення Ig, дезінтоксикаційна терапія.

Для профілактики грипу основним є:

  1. Постійно мити руки.

  2. Пити відвари лікарських рослин.

  3. Утеплювати приміщення.

  4. Профілактичний прийом ремантадину.

  5. Полоскання ротової порожнини.

Хвора А., 47 років, з приводу ГРВІ прийняла аспірин і бісептол (по 2 таб.). Через 4 години раптово стан погіршився: посилився озноб, виникли болі у горлі, загальна слабкість, а через 8 годин збільшилися шийні та аксілярні лімфовузли, склери стали іктеричними, шкіра тулуба та кінцівок вкрилася папульозно-макульозним висипом, далі розвинулися жовтяниця та ангіна з некрозами та виразками на слизовій оболонці ротової порожнини. Який попередній діагноз є найбільш вірогідним?

  1. Сепсис.

  2. Гостра мієлобластна лейкемія.

  3. Аутоімунний гепатит.

  4. Вірусний гепатит А.

  5. Імунний (гаптеновий) агранулоцитоз.

Пацієнт М., 48 років, на 20-й день після пересадки нирки скаржиться на біль у попереку, олігурію, субфебрилітет та загальну слабкість. Встановлено підвищення вмісту креатиніну та сечовини, а також збільшення ІРІ за рахунок Т-хелперів. Що необхідно призначити пацієнту?

А. Зменшення дози імуносупресантів.

В. Дієта зі збідненим вмістом солі та білків.

С. Ентеросорбенти.

D. Вітаміни С та Е.

Е. Збільшення дози імуносупресантів.

Хвора М., 54 роки, понад 20 р. хворіє на остеомієліт стегнової кістки. За останній місяць з’явились і поступово наростали набряки нижніх кінцівок. У сечі протеїнурія - 6,6 г/л, у крові диспротеїнемія у вигляді гіпоальбумінемії, підвищення α2- і γ-глобулінів, ШОЕ - 50 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Гострий гломерулонефрит.

B. Мієломна хвороба.

C. Вторинний амілоїдоз нирок.

D. Серцево-судинна недостатність.

E. Системний червоний вовчак.

Хворий отримав радіаційне опромінення. Скаржиться на загальну слабкість, часті носові кровотечі, ”синці” на тілі, серцебиття, задишку. Часто хворіє респіраторними захворюваннями. В загальному аналізі крові: ер. – 1,2х1012/л, Нв – 54 г/л, лейк. – 1,7х109/л, е. – 0%, п. – 0%, с. – 62%, л. – 32%, м. – 6%, ШОЕ – 52 мм/год, тромб. – 30 х109/л. Найбільш доцільне лікування в даному випадку:

A. Переливання еритроцитарної маси.

B. Переливання тромбоцитарної маси.

C. Переливання цільної крові.

D. Пересадка кісткового мозку.

E. Антилімфоцитарний імуноглобулін.

Чи обов’язковою є сумісність донора та реципієнта за системою АВО при трансплантації нирки?

A. При пересадці нирки групи крові донора та реципієнта на визначають.

B. Можлива О(І) група для всіх реципієнтів.

C. Можлива АВ(ІV) група для всіх реципієнтів.

D. Не обов'язкова.

E. Обов'язкова.

Циклоспорин гальмує відторгнення трансплантату шляхом:

A. Блокування продукції ІЛ-2 Т-хелперами.

B. Пригнічення активності макрофагів.

C. Комплементзалежної цитолітичної дії на Т-лімфоцити реципієнта.

D. Блокування антигенів трансплантату.

E. Блокування рецепторів антигенпрезентуючих клітин.

Дитина з групою крові 0(І) Rh(+) народилася від матері, група крові якої 0(І) Rh(-). Що необхідно ввести матері для профілактики резус-конфлікту у майбутньому?

A. Глюкокортикостероїди.

B. Антирезус-антитіла.

C. Мембранстабілізуючі препарати.

D. Замінне переливання крові.

E. Цитостатики.

В новонародженого у віці одного дня виникла жовтяниця. Загальний білірубін сироватки крові - 144 мкмоль/л, непрямий білірубін - 130 мкмоль/л. Тест Кумбса позитивний. Дитина від першої вагітності. Мати має ґрупу крові - 0(I) Rh(-). Найімовірніша причина жовтяниці?

A. Фізіологічна жовтяниця.

B. Резус-несумісність.

C. АВ0-несумісність.

D. Атрезія жовчевих шляхів.

E. Фетальний гепатит.

У новонародженого з гемолітичною хворобою за Rh-фактором група крові 0(I) Rh(+), у матері А(ІІ) Rh(-). Яку кров необхідно переливати при операції замінного переливання крові?

A. О(I) Rh(-).

B. A(II) Rh(+).

C. A(II) Rh(-).

D. В(III) Rh(-).

E. O(I) Rh(+).

Основним фактором природної толерантності організму жінки до сперматозоїдів та бластоцисти є:

A. Високий рівень естрогенів.

B. Збільшення кількості Т-хелперів.

C. Відсутність молекул ГКГ на гаметах.

D. Зниження активності фагоцитозу.

E. Синтез матір'ю анти-ГКГ-антитіл до гаплотипу батька.

Дитина народилася здоровою з масою 3500 г, довжиною 51 см, оцінка за Апгар - 8 балів. У жінки перша необтяжена вагітність, пологи в строк. Мати 0(І) Rh(-), батько А(ІІ) Rh(+), дитина 0(І) Rh(+). Яке ускладнення може виникнути?

A. Анти-Rh-імуноглобуліни у дитини.

B. Анти-Rh-імуноглобуліни у матері.

C. Конфлікт за системою АВ0 між матір’ю та дитиною.

D. Антиспермальний імунний конфлікт.

E. Жодного ускладнення.

СА-125 – онкомаркер, специфічний для:

A. Раку підшлункової залози.

B. Раку молочної залози.

C. Раку яйників.

D. Раку легень.

E. Раку прямої кишки.

Хворий, 60 років, скаржиться на відсутність апетиту, важкість в епігастрію, нудоту, загальну слабкість. Хворіє 2 місяці. Периферичні лімфовузли не збільшені. Язик сухий, обкладений білим налетом. Черевна стінка резистентна, болюча в епігастрію. В калі позитивна реакція на приховану кров. Ваш діагноз?

A. Хронічний гастрит.

B. Виразкова хвороба шлунка.

C. Хронічний холецистит.

D. Рак шлунка.

E. Рак кишечника.

Виявлення злоякісних клітин у регіональних лімфовузлах свідчить про:

А. Активацію клітинної імунної відповіді.

B. Гіперреактивність організму.

C. Відсутність імунної відповіді.

D. Адекватну імунну відповідь.

Е. Ймовірність метастазування.

Дослідження пухлинно-специфічних антигенів дає можливість:

A. Встановити зміну антигенної структури пухлини.

B. Виключити діагноз онкопатології.

C. Оцінити активність імунної відповіді.

D. Виявити порушення специфічної імунної відповіді.

E. Виявити рецидив чи метастазування пухлини.

Жінка, 37 років, скаржиться на біль в колінних, променевозап’ясних, дрібних суглобах кистей рук, ранкову скутість у суглобах тривалістю до 2-х годин, підвищену втому. Захворіла 3 роки тому. При огляді: припухлість, дефігурація, болючість при пальпації та рухах у перерахованих суглобах. На рентгенограмі кистей: епіфізарний остеопороз, звуження суглобової щілини, одиничні узури. Який механізм розвитку захворювання є провідним?

A. Вплив бактеріального агента.

B. Генетично-детерміновані аутоімунні процеси.

C. Зниження вмісту протеогліканів хрящової тканини.

D. Зв’язок з HLA B27 антигеном.

E. Відкладення мікрокристалів уратів.

Хвора, 26 р., скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, сухий кашель, біль у дрібних суглобах рук і ніг, підвищення температури тіла до 380С, схуднення, випадіння волосся, висипку на обличчі червоного кольору. Об’єктивно: стан хворої важкий, гіперемія обличчя, спинки носа, зміна форми проксимальних міжфалангових суглобів. АТ-100/70 мм рт.ст. Пульс 100 за хв., ритмічний. Межі серця зміщені вліво, тони серця послаблені, систолічний шум на верхівці. При рентгеноскопії органів грудної клітки виявлено потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. Ан. крові: еритр. - 2,6*1012/л, Hb - 96г/л, лейк. - 3,3*109/л, ШОЕ - 68 мм/год. Ан. сечі: білок - 1,65 г/л, еритр. - 8-10 в п/з, гіалінові циліндри - 4-5 в п/з. Про яке захворювання можна думати в даному випадку?

A. Ревматичний ендокардит.

B. Інфекційний ендокардит.

C. Інфекційно-алергічний міокардит.

D. Системний червоний вовчак.

E. Системна склеродермія.

Хворий, 52 років, скаржиться на біль у суглобах, м’язах, слабість у м'язах, першіння в горлі при їжі. Хворіє біля року. Лікування нестероїдними протизапальними препаратами без ефекту, стан хворого поступово погіршувався. При огляді: самостійні рухи тулуба та кінцівок утруднені, в параорбітальній ділянці та на грудині – темна еритема. Пальпація скелетних м'язів болюча. Ліва межа серця поширена вліво на 2 см, тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. Який найбільш імовірний основний патогенетичний механізм розвитку цього захворювання?

A. Синтез міозин-специфічних антитіл.

B. Синтез антимікросомальних антитіл.

C. Утворення антитіл до РНК.

D. Утворення антитіл до нативної ДНК.

E. Утворення антинуклеарних антитіл.

У хворого, 42 років, виразковий коліт, гостра форма, важкий перебіг, тотальне ураження кишківника, активність ІІІ ступеня, токсична дилятація товстого кишківника. Що необхідно призначити у випадку значного підвищення гамма-глобулінів?

A. Глюкокортикоїди.

B. Вітаміни групи В.

C. Анаболічні гормони.

D. Нестероїдні протизапальні середники.

E. Цитостатики.

Дівчинка, 10 років, хворіє біля 6 міс., коли вперше відзначила прояви артриту правого колінного суглобу, через 1,5 міс такі ж зміни виникли в гомілково-ступневих суглобах, кілька днів тому в процес втягнувся правий променево-зап'ястний суглоб. Періодично спостерігається субфебрилітет. В загальному аналізі крові: ШОЕ – 25 мм/год, реакція Ваалера-Роузе - 1:32. Встановлено діагноз ревматоїдного артриту. Що із перечислених засобів є найбільш придатним для лікування?

A. Метотрексат.

B. Вольтарен.

C. Кризанол.

D. Делагіл.

E. Преднізолон.

У хворої, 42 років, через 1,5 місяця після лікування (сульфаніламідами і ампіциліном) з’явилася загальна слабкість, біль у суглобах, температура підвищилась до 380С. При обстеженні виявлено збільшення лімфатичних вузлів, печінки, селезінки, папульозний висип з ліхеніфікацією шкіри. В аналізі крові: помірна анемія, лейкопенія, ШОЕ - 40 мм/год. Вкажіть найважливіший метод обстеження в диференціальній діагностиці медикаментозної алергії з ураженням багатьох органів від системного червоного вовчака.

A. Клінічний аналіз крові.

B. Ревмопроби.

C. Титр реакції Ваалера-Роузе.

D. Визначення LE-клітин в крові.

E. Визначення антитіл до нативної ДНК.

Жінка, 40 років, госпіталізована зі скаргами на приступи ядухи, кашель з харкотинням. Хворіє 4 роки. Вперше приступ ядухи виник під час перебування у селі. Надалі приступи турбували під час прибирання помешкання. Через 3 дні лікування у стаціонарі стан значно покращився. Назвіть найбільш вірогідний етіологічний фактор?

А. Пилок рослин.

В. Інфекційний.

С. Хімічні речовини.

D. Побутові алергени.

Е. Психогенний.

Хворий, 25 років, у липні звернувся зі скаргами на свистяче утруднене дихання, кашель, приступи чхання, сльозотечу. Ці прояви відзначає щорічно, в один і той же період протягом 2 років. Об’єктивно: склери гіперемійовані, везикулярне дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі, свистячі хрипи. Яке дослідження недоцільне на даному етапі алергодіагностики?

А. Спірометрія.

В. Бронхоскопія.

С. Шкірні алерготести.

D. Рентгенографія легень.

Е. Визначення рівня сироваткового IgE.

Хвора, 35 років, зі скаргами на приступи тяжкої ядухи, нежиті зі значним водянистим виділенням, чханням, свербінням шкіри, висип на відкритих ділянках тіла, набряк обличчя. Симптоми з’являються під час знаходження у сільській місцевості, особливо біля конюшні та місць утримання худоби. Назвіть найбільш вірогідний алерген, що спричиняє патологічні прояви?

А. Епідермальний.

В. Мікробний.

С. Пилок рослин.

D. Грибковий.

Е. Домашній пил.

Хворий, 20 років, скаржиться на приступи задишки в нічний час, кашель з харкотинням слизистого характеру, яке важко виділяється. Стан важкий. Дистанційні сухі хрипи. ЧД – 30/хв, пульс – 110/хв. АТ – 160/90 мм рт. ст. Грудна клітка емфізематозна. Вислуховуються на фоні подовженого видиху сухі розсіяні хрипи. В патогенезі даного стану у хворого провідна роль належить:

А. Зниженню активності холінергічних рецепторів.

В. Запаленню бронхів, спричиненого IgE.

С. Підвищенню рівня Т-регуляторно-супресорних лімфоцитів.

D. Зниженню синтезу простагландинів.

Е. Зниженню синтезу гістаміну.

У жінки, 42 років, яка страждає на хронічний синуїт, розвинулась гостра форма артриту. Лікар призначив ацетилсаліцилову кислоту. В анамнезі: схильності до алергічних реакцій не було. Раптово після вживання препарату у хворої розвинувся бронхоспазм. Найбільш імовірним патогенетичним механізмом бронхоконстрикції є:

А. Адренергічний дисбаланс.

В. Інфекційно-залежний.

С. Первинно-змінена реактивність бронхів.

D. Атопічний.

Е. Холінергічний дисбаланс.

Які антигістамінні препарати відносяться до першого покоління?

А. Фенкарол.

В. Лоратадин.

С. Цетиризин.

D. Дезлоратадин.

Е. Фексофенадин.

Недоліки антигістамінних препаратів першого покоління:

А. Здатність проникати через гематоенцефалічний бар’єр.

В. Седативний ефект.

С. Знижують здатність до навчання.

D. Все вище перелічене.

Е. Нічого з переліченого.

Покази для призначення антигістамінних препаратів:

А. Поліноз.

В. Цілорічний алергічний риніт.

С. Кропивниця.

D. Атопічний дерматит.

Е. Все вище перелічене.

До топічних антигістамінних препаратів відносять:

А. Акривастин.

В. Гідрокортизон.

С. Феністил.

D. Супрастин.

Е. Алергодил.

Які препарати не включені в стандарти лікування сезонного алергійного риніту легкого перебігу?

А. Системні антигістамінні препарати.

В. Препарати кромоглікату натрію.

С. Топічні глюкокортикостероїди.

D. Топічні антигістамінні препарати.

Е. Все вище перелічене.

Хвора К., 22 роки, поступила у лікарню зі скаргами на напади ядухи до 3-4 разів на добу, кашель з виділенням густого прозорого харкотиння, задишку. При огляді: ціаноз губ, грудна клітка бочкоподібної форми, набряклі шийні вени, тахікардія (110 за хвилину). Тони серця ослаблені. Перкуторно: над легенями коробковий звук. Дихання ослаблене, видох подовжений. З обох сторін маса сухих свистячих хрипів. Який діагноз можна поставити?

А. Серцева астма.

В. Спонтанний пневмоторакс.

С. Хронічний необструктивний бронхіт.

D. Істерична астма.

Е. Бронхіальна астма.

Причиною розвитку астматичного статусу є:

А. Контакт з алергеном.

В. Загострення хронiчного або розвиток гострого iнфекцiйного процесу.

С. Вiдмiна глюкокортикостероїдiв у гормонозалежного хворого.

D. Передозування симпатомiметикiв.

E. Все вище перечислене.

Хвору, 32 років, протягом місяця турбує кашель, підвищення температури до 38,00С. В анамнезі – аскаридоз. На Rtg-грамі виявлено гомогенний окремий інфільтрат без чітких контурів. В аналізі крові: еозинофіли до 55%. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Туберкульоз легень.

В. Еозинофільний інфільтрат (синдром Лефлера).

С. Хронічний бронхіт, загострення.

D. Вогнищева пневмонія.

Е. Пухлина легень.

Хворий, 52 років, відзначає кашель з виділенням слизистого харкотиння в осінньо-зимовий період протягом 5 років. При рентгенологічному обстеженні органів грудної клітки патології не виявлено. Серед етіологічних факторів даного захворювання перше місце по значенню відводять:

А. Інгаляцій тютюнового диму.

В. Вірусній інфекції.

С. Бактеріальній інфекції.

D. Летючим полютантам промислового характеру.

Е. Вродженому дефіциту α1-антитрипсину.

При невiдкладній терапiї астматичного статусу препаратами першого вибору є:

А. Н2-гістаміноблокатори.

В. Вазоактивнi засоби.

С. Глюкокортикостероїди.

D. Серцевi глікозиди.

Е. Симпатомiметики.

Дівчина, 23 років, яка хворіє на БА, напади якої ліквідуються β-адреноміметиками, раптово відчула нестачу повітря, температура тіла підвищилась до 39С, з’явився кашель з в’язким темним харкотинням. Об’єктивно: сухі хрипи, у верхній частині правої легені – дрібно-пухирцеві вологі хрипи. Яке з наведених досліджень допоможе встановити кінцевий діагноз?

А. Клінічний аналіз крові.

В. Аналіз харкотиння.

С. Дослідження функції зовнішнього дихання.

D. Рентгенографія ОГК.

Е. Пікфлоуметрія.

Жінка, 23 років, скаржиться на гострий біль у лівій половині грудної клітки, задишку, яка посилюється при будь-яких рухах. Хворіє на бронхіальну астму, вищевказані скарги виникли під час нападу ядухи, яка супроводжувалася тривалим кашлем. При обстеженні помірний ціаноз обличчя, ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкуторно: зліва тимпаніт, ослаблене дихання. ЧД – 26/хв. Тони серця ослаблені. ЧСС – 96/хв. Яке обстеження найбільш доцільне?

А. УЗД.

В. Комп’ютерна томографія легень.

С. ЕКГ.

D. Пікфлоуметрія.

Е. Спірографія.

Хворий, 34 років, із дитинства відзначає задишку, інтенсивність якої наростає; приєднався сухий кашель. У батька і тітки також відзначаються задишка, кашель. Не курить. Об’єктивно: дихання “шумне” 28/хв. Грудна клітка емфізематозна, коробковий перкуторний звук. Дихання і тони серця ослаблені. Rtg-графія: збільшена прозорість легеневих полів, діафрагма розміщена низько. В розвитку захворювання провідну роль відіграє:

А. Дефіцит α1-антитрипсину.

В. Інфекція бронхолегеневої системи.

С. Професійні шкідливості.

D. Кардіогенна пневмопатія.

Е. Куріння.

Поширеність алергійного риніту в розвинутих країнах:

А. Менше 10%.

В. Більше 10%.

С. 10-20%.

D. 20-25%.

Е. 25-30%.

Основною системою, що реагує, при анафiлактичному шоку є:

А. Дихальна система.

В. Серцево-судинна система.

С. Травна система.

D. Сечо-статева система.

Е. Нервова система.

Антиген – це речовина, яка володіє наступними властивостями:

А. Чужерідність.

В. Антигенність.

С. Імуногенність.

D. Специфічність.

Е. Все вище перераховане.

Антитіла продукуються:

А. Т-хелперами.

В. В-клітинами.

С. Епітеліальними клітинами.

D. Плазматичними клітинами.

Е. Клітинами селезінки.

Які класи імуноглобулінів володіють можливістю фіксувати комплемент?

А. IgD.

В. IgG.

С. IgA.

D. IgE.

Е. Усі володіють.

Основними імуноглобулінами в секреті дихальних шляхів у здорової людини є:

А. IgM.

В. IgG.

С. IgA.

D. IgE.

Е. IgD.

Клінічними проявами загального варіабельного імунодефіциту є:

А. Жовтяниця.

В. Закрепи.

С. Абдомінальний синдром.

D. Гнійні синусити.

Е. Приступи задишки.

Про наявність алергійного набряку гортані можуть свідчити:

А. Охриплість голосу.

В. „Гавкаючий” кашель.

С. Стридорозне дихання.

D. Експіраторна задишка.

Е. Все вище перечислене.

Які невідкладні заходи виправдані при алергійному набряку гортані?

А. В/в введення глюкокортикостероїдів.

В. Парентеральне введення адреналіну.

С. Парентеральне введення лазіксу.

D. Все вище викладене.

Е. Нічого з вище викладеного.

Достовірні методи in vivo та in vitro діагностики медикаментозної алергії:

А. Сублінгвальний тест.

В. Шкірний аплікаційний тест.

С. Лізис лімфоцитів.

D. Все вище викладене.

Е. Нічого з вище викладеного.

До імуномодуляторів бактеріального походження відносять:

А. Імунофан.

В. Лісобакт.

С. Галавіт.

D. ІРС-19

Е. Поліоксидоній.

До препаратів імуноглобуліну для парентерального введення відносять:

А. Пентаглобін.

В. Октагам.

С. Біовен-моно.

D. Все вище викладене.

Е. Нічого з вище викладеного.

При мікроскопії мазка ексудату, отриманого від щура з асептичним перитонітом, з додаванням у ексудат пташиних еритроцитів, виявлені макрофаги, оточені чужорідними еритроцитами. Якій стадії фагоцитозу відповідає описана картина?

A. Наближення.

B. Прилипання.

C. Занурення.

D. Внутрішньоклітинного перетравлювання.

E. Незавершеного фагоцитозу.

У юнака 20 років травмоване праве яєчко. Яку небезпеку це може становити для лівого (здорового) яєчка на 2-3 тижні після травми?

A. Розвиток інфекційного процесу.

B. Розвиток атрофії.

C. Розвиток гіпертрофії.

D. Демаскування антигену та виникнення ушкодження антитілами.

E. Не загрожує нічим.

При запальних процесах в організмі починається синтез білків “гострої фази”. Які речовини є стимуляторами їх синтезу?

A. Інтерлейкін-1.

B. Імуноглобуліни.

C. Інтерферони.

D. Біогенні аміни.

E. Ангіотензини.

У хворого Д., 32 роки, гнійна рана у нижній третині передпліччя. Хворому зроблено мазок із гнійного вмісту рани. Які клітини в основному виявлено при забарвленні мазку за Романовським-Гімзою?

A. Еритроцити.

B. Еозинофіли.

C. Лімфоцити.

D. Нейтрофіли.

E. Базофіли.

Жінці поставлено діагноз ерозія шийки матки, яка є передпухлинною патологією. Який захисний механізм може попередити розвиток пухлини?

A. Збільшення активності лізосомальних ферментів.