тести хірургія розвязані.5курс
.doc-Хлору;
-Фтору;
+Йоду;
-Кальцію;
+Надмірної кількості нітратів.
286. Профілактика зобу в ендемічних районах забезпечується:
-Вживанням йодованої води;
-Вживанням йодованого хліба;
+Вживанням йодованої кухонної солі;
+Прийманням мікродоз йоду;
+Прийманням антиструміну.
287. Кількість КІ (г), яка додається на 40 кг йодованої солі:
+1;
-2;
-3;
-4;
-5.
288. Вузловий зоб диференціюють з:
- Пухлинами підщелепної слинної залози;
-Остеомою ключиці;
+Шийним лімфаденітом;
+Боковою кістою шиї;
+Серединною кістою шиї.
289. Лікування вузлового зоба:
-Призначення йодистих препаратів;
-Призначення антиструміну;
-Променева терапія;
-Фізіотерапевтичні методи;
+Хірургічне.
290. Раціональні методи оперативних втручань при вузловому зобі:
-Енуклеація вузла;
+Видалення вузла з економною резекцією тканини щитовидної залози;
+Екстирпація щитовидної залози з вузлами;
+Субтотальна резекція щитовидної залози разом з вузлом;
-Резекція вузла.
291. Стадія збільшення щитовидної залози за Швейцарською класифікацією, якщо вона змінює конфігурацію щиї:
-0;
-І;
-ІІ;
-ІІІ;
+IV-V.
292. Функціональний стан щитовидної залози визначається наступними методами:
-ЕКГ;
+Визначення накопичення І131;
+Визначення основного обміну;
+Сканування;
-Пневмотіреографія.
293. Основні скарги хворих на тиреотоксикоз:
-Пульс незмінний;
-Брадікардія;
+Тахікардія;
+Аритмія;
-Ритм галопу.
294. Очні симптоми тиреотоксикозу:
+Грефе;
-Горнера;
+Мебіуса;
+Штельвага;
-Ортнера.
295. Основний обмін у хворих тиретоксикозом:
-+5%;
-+10%;
++20%;
++30%;
++40%.
296. Найбільш інформативні додаткові методи обстеження щитовидної залози у хворих тиреотоксикозом:
+Рентгенографія;
+Сканування;
+УЗД;
-Термографія;
+Пневмотиреографія.
296. Специфічне консервативне лікування хворих тиреотоксикозом включає призначення наступних препаратів:
-Спазмолітиків;
-Антидотів;
+Тиреостатиків;
-Серцево-судинних;
-Седативних.
297. Показання до хірургічного лікування хворих тиреотоксикозом:
-Наявність екзофтальма;
-Тремтіння рук;
-Потемніння шкіри;
+Безуспішність консервативного лікування протягом 3-6 місяців;
+Відновлення симптомів тиреотоксикозу після консервативного лікування.
298. Критеріями підготовленості до операції хворих тиреотоксикозом є нормалізація:
-Сечопуску;
-Акту дефекації;
+Нервово-психічного стану;
+Обміну речовин;
+Функцій серцево-судинної системи.
299. Сучасні методи втручання з приводу тиреотоксикозу:
-Геміструмектомія;
-Резекція щитовидної залози за методом Мартинова;
+Субтотальна, субфасціальна резекція щитовидної залози за методом Ніколаєва;
+Субтотальна, субфасціальна резекція щитовидної залози за методом Драчинського.
300. Найбільш інформативні симптоми струміту:
+Наявність пухлини;
+Різка болючість у ділянці зоба;
+Набряк щитовидної залози;
+Утруднене ковтання;
+Висока температура тіла.
301. Температура тіла при гострому тиреоїдиті:
-36,8;
-37,5;
+38;
+39;
+40.
302. При гострому тиреоїдиті передня поверхня шиї:
+Набрякла;
+Гіперемована;
-Шкіра бліда;
-Ціаноз шкіри;
+Без особливостей.
303. Струмітом називається запалення:
-Щитовидної залози;
-Серединної кісти шиї;
-Бокової кістки шиї;
+Вузлового зобу;
+Дифузного зобу.
304. До аутоімунних захворювань щитовидної залози відносяться:
-Тиреоїдит;
-Тиреоїдит Де-Кервена;
-Специфічний тиреоїдит;
+Тиреоїдит Хашимото;
+Тиреоїдит Ріделя.
305. При пальпації щитовидної залози у хворих аутоімунним тиреоїдитом відмічаються:
-Болючість;
-Різка болючість;
+Незначна болючість;
+Підвищена щільність;
+Рівномірне збільшення.
306. Лікування аутоімунного тиреоїдиту:
+Симптоматичне;
+Кортикостероїди;
+Тиреоїдити;
-Антисептики;
-Фізіотерапія.
307. Інформативні відомості при аутоімунному тиреоїдиті отримують при дослідженні щитовидної залози:
-Пальпацією;
-Вислуховуванням;
-Рентгенографією;
+Скенограмою;
+Пункцією.
308. Хірургічне лікування аутоімунного тиреоїдиту приводиться при:
+Підозрі на злоякісне переродження;
+Збільшенні щитовидної залози до ІІІ-ІV ступеня;
+Стисненні трахеї;
+Стисненні стравоходу;
-Cтисненні судинно-нервового пучка.