- •Підготував доцент кафедри л. Д. Паращук
- •1. Українська інформаційно-аналітична система при нс
- •2. Порядок подання інформації про виникнення нс
- •3. Організація і структура функціональної підсистеми моз України в уіас нс
- •4. Інформаційна взаємодія
- •4.1. Організація інформаційної діяльності функціональної підсистеми моз україни в межах урядової інформаційно-аналітичної служби з питань нс.
- •4.2. Інформаційна діяльність вузла базового рівня функціональної підсистеми моз україни після отримання інформації про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки
- •5. Режим функціонування системи захисту населення і території
- •6. Організація медичного постачання формувань і закладів дсмк
- •6.1. Основні завдання медичного постачання
- •6.2. Характеристика майна, що постачається формуванням дсмк
- •6.3. Оперативний резерв медичного майна
- •6.4. Нормативно-правова база медичного постачання
- •6.5. Забезпечення спеціалізованих бригад постійної готовності першої черги
- •6.6. Забезпечення спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги
- •6.7. Тц емд дсмк в системі медичного постачання
- •7. Планування заходів медичного забезпечення населення при нС
- •7.1. Планування медико-санітарного забезпечення
- •7.2. Організація планування медико-санітарного забезпечення при нс
- •7.2.1. Завдання на планування
- •7.2.2. Проект наказу органу управління оз на організацію планування медико-санітарного забезпечення населення за умов нс
- •7.3. Структура плану та зміст його розділів
- •7.3.2. Основні розділи плану медичного забезпечення при нс:
- •7.3.3. Картографічна частина плану медичного забезпечення при нс
- •7.3.4. Пояснювальна записка плану медичного забезпечення при нс
5. Режим функціонування системи захисту населення і території
Згідно із Законом України «Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру», за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, обласних державних адміністрацій у межах конкретних територій встановлюється один із таких режимів функціонування систем захисту населення й території:
|
режими функціонування систем захисту населення й території: |
режим повсякденного функціонування — за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрологічної та гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій тощо; |
|
режим підвищеної готовності — у разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрологічної та гідрометеорологічної обстановки, за наявності можливості виникнення НС техногенного і природного характеру; | |
|
режим надзвичайної ситуації — у разі виникнення і під час ліквідації наслідків НС техногенного і природного характеру; | |
|
режим надзвичайного стану — у разі виникнення НС державного характеру. |
Як правило, за відсутності надзвичайної ситуації (загрози) загальнодержавного і територіального рівнів вузли підсистеми МОЗ України та ТО УОЗ працюють у режимі повсякденного функціонування.
У разі істотного погіршення обстановки, за наявності надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру загальнодержавного та територіального рівнів у вузли МОЗ України та ТО УОЗ вводиться режим підвищеної готовності.
Вузли закладів охорони здоров'я та районного територіального медичного об'єднання працюють зазвичай в режимі повсякденного функціонування.
За умови істотного погіршення обстановки на території, яку обслуговують, виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру загальнодержавного та територіального рівнів вузли закладів охорони здоров'я та РТМО ЦРЛ переходять в режим підвищеної готовності, а при виникненні і під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру — в режим надзвичайної ситуації.
Тобто, одночасно вузли різних рівнів, різних адміністративних територій відповідно до реальних обставин у зоні їх обслуговування можуть працювати в різних режимах готовності.
6. Організація медичного постачання формувань і закладів дсмк
6.1. Основні завдання медичного постачання
|
! |
Медичне постачання являє собою комплекс заходів, спрямованих на своєчасне та повне забезпечення медичним майном формувань ДСМК, лікувальних профілактичних установ та закладів і населення. |
|
Основні завдання ДСМК з медичного постачання: |
|
– планування медичного постачання населення, лікувальних, лікувально-профілактичних закладів та формувань ДСМК при організації заходів з ліквідації медико-санітарних наслідків НС; – створення, з урахуванням аналізу захворюваності населення та можливих, в тому чи іншому регіонах держави, природних та техногенних катастроф, створення запасів медичного майна, що не понижуються; – вивчення можливостей використання медичного майна з місцевих ресурсів; – забезпечення медичних формувань та закладів ДСМК необхідним майном відповідно до табелю; – організація контролю за раціональним та економним використанням медичного майна, його перерозподілом з урахуванням обстановки, що складається при НС; – забезпечення організованого видання медичного майна формуванням, медичним закладам та населенню в осередках НС; – організація захисту медичного майна від шкідливих факторів довкілля, що виникають при НС. |
|
Складові частини медичного постачання ДСМК: |
|
визначення потреби медичного майна; заготовка та облік медичного майна; зберігання та видача для забезпечення повсякденної діяльності (проведення навчань, науково-дослідна робота, лікувально-профілактична діяльність) та за умов ліквідації наслідків НС; накопичення, зберігання, поповнення та оновлення резервів на випадок НС; контроль за якісним станом лікарських засобів, препаратів, станом медичної техніки та її використанням; виявлення та використання місцевих ресурсів для потреб ДСМК; звітність за рухом медичного майна, контроль за доцільним його використанням; наукові дослідження щодо аналізу досвіду медичного постачання в умовах НС та удосконалення всієї системи медичного постачання. |