Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Doslidjenya2

.pdf
Скачиваний:
36
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
1.13 Mб
Скачать

2 Наведіть і обґрунтуйте схему обладнання свердловини при дослідженні її через затрубний простір?

3 Як проводиться в більшості випадків визначення вибійного тиску в насосних свердловинах при експлуатації їх ШГНУ?

4 Поясніть технологію обробки результатів звукометричного методу визначення рівня рідини в затрубному просторі свердловини, що експлуатується ШГНУ?

5 Що є істотним недоліком гідродинамічних методів дослідження насосних свердловин при використанні непрямих методів визначення вибійного тиску?

6Поясніть процес дослідження глибиннонасосних свердловин методом динамометрування ?

7Як проводять дослідження свердловин, обладнаних зануреними електровідцентровими насосами?

8Наведіть схему виміру тиску на прийомі насоса

здопомогою “суфлера” та дайте їй пояснення?

9Поясніть, який раціональний метод можна використати для дослідження свердловин, обладнаних. ЕВН?

289

ЛЕКЦІЯ 17 АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ ПРОВЕДЕННЯ

ДОСЛІДЖЕННЯ НАГНІТАЛЬНИХ СВЕРДЛОВИН

Дослідження нагнітальних свердловин в цілому базуються на тих же теоретичних основах, що і видобувних. Дещо іншими є завдання цих досліджень та технологія їх проведення. Основною метою дослідження нагнітальних свердловин с встановлення залежності їх приймальності від тиску закачування та

вибійного тиску Рвиб.

або від загальної депресії на

продуктивний пласт

Р Рвиб Рпл . Для більшості

випадків збільшення цих величин приводить до значного зростання коефіцієнта приймальності К:

К

 

Q

 

 

 

.

(17.1)

(P

S) P

 

виб.

пл

 

Це можна пояснити багатьма факторами: при підвищених тисках починають поглинати воду окремі мало продуктивні пропластки, розширюються існуючі та розкриваються нові тріщини. Таким чином, лінійна індикаторна лінія при дослідженні нагнітальних свердловин отримується дуже рідко, що ускладнює процес обробки результатів досліджень.

290

Технологія дослідження нагнітальних свердловин методом усталених режимів полягає в наступному. При існуючому робочому режимі закачування вимірюють витрату води та вибійний тиск. При цьому спуск глибинних манометрів не є обов'язковим, оскільки значення вибійного тиску можна достатньо точно визначити по виміряній величині тиску закачування (буферного або затрубного). Якщо свердловина обладнана колоною НКТ, то на період дослідження бажано проводити закачування води, наприклад, по затрубному просторі. Тоді колона НКТ може виконувати роль п'єзометра, а тиск на вибої дорівнює:

Рвиб. Рг g H .

(17.2)

Якщо колона НКТ обладнана пакером, тоді тиск на вибої визначається із врахуванням гідростатичного тиску стовпа води та втрат тиску на тертя, які вираховуються за класичними формулами гідравліки (Дарсі-Вейсбаха та ін.):

Рвиб. Рг g H Ртр.

(17.3)

291

1- у видобувних свердловинах при зростанні депресії в тріщинуватому колекторі; 2 – в нагнітальних свердловинах при певних збільшеннях репресії на пласт

Рисунок 17.1 – Характерні форми індикаторних ліній

Другий усталений режим роботи встановлюють шляхом зменшення витрати рідини на 15 - 20% і після закінчення процесу перерозподілу пластового тиску знову вимірюють витрату та тиск закачування і т.д.

Для визначення поглинаючої здатності при тисках закачування, значення яких є більшими за тиски, які розвивають робочі насоси системи ППТ, можна використати насосні агрегати типу 4АН - 700.

Обробка результатів дослідження повинна як правило, ґрунтуватися на врахуванні зміни порової

292

Рпл ) описується

kпор. та тріщинної проникності kтр.

пластового тиску або на визначенні проникності kсум.

kсум. kпор. kтр. .

Залежність тріщинної проникності пластових флюїдів (пластового тиску виразом:

при зміні їх сумарної

(17.4)

kтр від тиску

kтр. kтр.0 1 а Рвиб. Р0 ,

(17.5)

де kтр.0 - початкова тріщинна проникність при

 

пластовому тиску Р0 ;

а -

параметр, що в середньому дорівнює а 3 тр.

;

 

тр.

- параметр тріщинуватого середовища,

який

залежить від пружних властивостей пласта

та геометрії тріщин: тр. 0,03 6,0 107 Па1 .

В багатьох випадках зміною порової проникності kпор. від зміни пластового тиску можна нехтувати,

оскільки ця величина є значно менша kтр. . Рівняння поглинаючої здатності нагнітальної свердловини від

293

Rln к.жrсв

депресії на пласт із врахуванням вказаних вище особливостей має вигляд:

Q

2 k

тр.

h 1 e a Рвиб Рпл

.

(17.6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Будуємо індикаторну лінію в координатах Q P /

, де:

P

/

 

1 e

a Pвиб . Рпл.

,

(17.7)

 

 

a

 

 

 

 

 

 

тоді ми можемо при відомих нам значеннях h і визначити коефіцієнт початкової проникності kтр.0

або гідропровідності (при відомих значеннях h і ). Параметр a можна уточнити, використавши дві

довільні точки індикаторної лінії з формули:

Q1

 

1 e a P1

.

(17.8)

 

 

Q2

 

1 e

a P

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

Дослідження нагнітальних свердловин методом побудови кривої відновлення пластового тиску мало відрізняється від дослідження видобувних свердловин. Як і в попередньому випадку, запис вибійного тиску глибинними манометрами можна не

294

проводити і знімати криву КВТ за записами взірцевого манометра, встановленого на гирлі свердловини, що пояснюється наявністю надлишкового тиску в багатьох нагнітальних свердловинах. В окремих випадках, при низьких значеннях пластового тиску, криву КВТ можна отримати тільки за допомогою глибинного реєструючого манометра. Необхідно пам'ятати, що після припинення подачі води на вибій нагнітальної свердловини (в момент зупинки її) вибійний тиск буде зменшуватись, отже, можна стверджувати, що в процесі таких досліджень отримують криву падіння тиску.

Обробка лінії КВТ проводиться за тими ж методиками, які нами розглянуті у попередніх лекціях.. Промислова практика дослідження нагнітальних свердловин показує, що в них значно частіше, ніж у видобувних свердловинах, лінія КВТ має дві чіткі прямолінійні ділянки (див. рис, 17.2).

295

Рисунок 17.2 – Крива падіння вибійного тиску після зупинки роботи нагнітальної свердловини

З рис 17.2 видно, що перша ділянка лінії 1

характеризує

гідродинамічну

недосконалість

свердловини,

тобто

проявлення

скін-ефекту,

переважно

загальний

коефіцієнт

проникності

привибійної зони, а друга ділянка дозволяє отримати, використавши ті чи інші методики обробки результатів досліджень і фізичні параметри віддалених зон продуктивного пласта.

Проведення через певний проміжок часу повторних досліджень дозволяє визначити зміну проникності привибійної зони пласта та виявити

причину такої зміни.

Іноді

результати

двох

послідовних

досліджень

мають

вигляд,

зображений на рисунку 17.3.

 

 

Рисунок 17.3 – Криві КВТ, які отримані в різний період при одній і тій же витраті води

296

З рисунка 17.3 видно, що ділянки 2 і 2/ двох ліній КВТ є паралельні між собою, тобто коефіцієнти гідропровідності та проникності віддаленої від свердловини зони не змінились (тобто tg залишився постійним). Проте ділянка 1/ верхньої кривої розміщена вище відносно осі P порівняно з ділянкою 1 нижньої кривої. Відтак, можна стверджувати про погіршення проникності привибійної зони, за рахунок її забруднення.

Підсумовуючи вище сказане, відзначимо, що дослідження нагнітальних свердловин необхідно також проводити з допомогою глибинних витратомірів для отримання профілю поглинання. Тільки в цьому випадку можна зробити висновок про неоднорідність пласта, характер витіснення нафти із нього та здійснити ті чи інші геолого-технічні заходи, направлені на більш рівномірне просування фронту води та збільшення кінцевого нафтовилучення.

Контрольні питання до лекції 17

1 На яких теоретичних основах базуються дослідження нагнітальних свердловин? Що є основною метою дослідження нагнітальних свердловин?

2 В чому полягає технологія дослідження нагнітальних свердловин методом усталених режимів?

297

3 Як визначають тиск на вибої свердловини, якщо свердловина обладнана колоною НКТ?

4 Як визначають тиск на вибої свердловини, якщо колона НКТ обладнана пакером?

5 Дайте характеристику основним формам індикаторних ліній, які отримують у видобувних свердловинах при зростанні депресії в тріщинуватому колекторі та в нагнітальних свердловинах при певних збільшеннях репресії на пласт?

6 На чому грунтується обробка результатів дослідження нагнітальних свердловин?

7 Яким виразом описується залежність тріщинної проникності від тиску пластових флюїдів?

8 Який має вигляд рівняння поглинаючої здатності нагнітальної свердловини від депресії на пласт?

9 Який вигляд має крива падіння вибійного тиску після зупинки роботи нагнітальної свердловини? Дайте їй пояснення.

10 Охарактеризуйте криві КВТ, які отримані в різний період при одній і тій же витраті води.

298

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]