4.2 Обладнання для буріння свердловин.

Обладнанням для буріння свердловин є:бурильні труби(БТ),обважлені бурильні труби (ОБТ),квадрат(ВТ),перевідники,муфти,замки.

Бурильні труби виготовляють безшовними, з вуглецевих або легованих сталей, а також зі сплавів легких металів (зокрема алюмінію). Діаметр бурильних труб 33,5-168 мм (бурильні труби діаметром до 60 мм використовують в основному для геологорозвідувального колонкового буріння). Бурильні труби з'єднуються між собою з допомогою бурильних замків; у колонковому бурінні застосовують також ніпельні з'єднання (з'єднини). Легкосплавні бурильні труби (круглого перерізу з товщиною стінки 9-17 мм) виготовляють із потовщеними кінцями методом пресування з термообробленого алюмінієвого сплаву. Для їх з'єднання застосовують бурильні замки полегшеної конструкції. До бурильних труб належать також обважнені (ОБТ) і ведучі (ВТ) бурильні труби. Обважнені сталеві бурильні труби переважно круглого перерізу виготовляють товстостінними із поковки з механічним оброблянням або гарячекатаними. Вони призначені для створення навантаження на породоруйнуючий інструмент, збільшення жорсткості нижньої частини колони. Комплект ОБТ складається з труб, з'єднаних з допомогою замкової різі (довжиною до 300 м). Для боротьби з викривленням свердловини застосовують ОБТ квадратного перерізу з наплавленням на гранях поясків із твердого сплаву, для попередження прихоплення — із спіральними фрезерними канавками. Ведучі бурильні труби, звичайно квадратного або шестигранного перерізу, установлюють у верхній частині бурильної колони і передають їй обертання від привода бурового устаткування. Бурильні труби випускають двох конструкцій: суцільні з кованої заготовки із потовщеними кінцями і термічною та механічною обробкою по всій довжині; збірні з гарячекатаної заготовки із перевідниками, наґвинченими на кінці труби, аналогічно до бурильного замка.

5.Промивання свердловин.

5.1 Призначення і класифікація промивальних рідин

Періодичне промивання свердловин почали застосовувати з другої половини XIX сторіччя, тобто з того часу, коли широкого поширення набув ударний спосіб буріння. При цьому було доведено, що найкраще очищення вибою від розбуреної породи досягається при доливанні в свердловину невеликої кількості води. Застосування обертового способу буріння свердловин привело до необхідності безперервного промивання їх в процесі буріння. Вода була першою промивальною рідиною і при цьому способі буріння. Розвиток технології буріння показав, що при розбурюванні глин і глинистих відкладень глинистий розчин, що утворюється в свердловині, значно полегшує процес проходки свердловини. Тому стали не тільки зберігати глинистий розчин, що утворився в свердловині, але і штучно готувати його на поверхні. Із зростанням глибин свердловин вимоги до промивання свердловин все більш зростали, що зумовило створення нових промивальних рідин. Основні функції промивальних рідин:

1) винесення частинок розбуреної породи зі свердловини;

2) утримування частинок розбуреної породи у зваженому стані при припиненні циркуляції;

3) створення протитиску на стінку свердловини, а отже, запобігання обвалам порід і попередження проникнення в свердловину газу, нафти і води з розбурених пластів;

4) глинизація стінки свердловини;

5) охолоджування долота, турбобура, електробура і колони;

6) змащування деталей (що труться) долота, турбобура;

7) передача енергії турбобуру (гвинтовому двигуну);

8) захист бурового обладнання і бурильної колони від корозії.

Промивальна рідина повинна бути інертною до дії температур, мінералізованих вод пластів і уламків розбурених порід. Промивальні рідини є:

1) замішані на водній основі, характерні представники яких вода і глинисті розчини;

2) замішані на неводній основі, до яких відносяться вуглеводневі розчини (нафтові);

3) насичені повітрям.