1.3 Уда́рно-оберто́ве бурі́ння.

Спосіб буріння, при якому руйнування породи здійснюється шляхом нанесення ударів по породоруйнівному інструменту, який безперервно обертається. Застосовується при веденні гірничих робіт для буріння шпурів і свердловин глиб. 25—50 м, діаметром 40—850 мм і при пошуках, розвідці родовищ для буріння свердловин глиб. до 2000 м, діаметром 59-151 мм.

2. Геологічна будова родовищ . Екскурсія в геолoгічний музей іфнтунг.

Природним середовищем перебування нафти і газу в надрах є переважно осадові гірські породи земної кори. За здатністю порід вміщувати нафту і газ, а точніше за їхніми ємнісно–фільтраційними властивостями, породи поділяють на дві групи:

1) колектори нафти і газу;

2) флюїдоупори.

Поняття “колектор” і “флюїдоупор” деякою мірою умовні і стосуються конкретної ділянки з певним складом порід і флюїдів, термобаричними умовами. При зміні цих параметрів колектор може втратити фільтраційні властивості, а флюїдоупор — набути їх. Одна й та ж порода може бути колектором для газу та флюїдоупором для нафти.

2.1 Колектори нафти і газу

Колекторами нафти і газу називають гірські породи, які здатні вміщувати флюїди (нафту, газ і воду) і пропускати їх через себе при наявності перепаду тиску.

Насичені нафтою і газом породи-колектори називають відповідно нафтоносними або газоносними. Товщина нафтоносних і газоносних пластів може коливатись від кількох сантиметрів до десятків і сотень метрів, а їхня протяжність (ширина і довжина) — від кількох десятків метрів до кількох десятків кілометрів.

Нафта і газ заповнюють в породі порожнинний простір, який може бути представлений порами, кавернами або тріщинами.

Пори — це простір між мінеральними зернами (уламками) породи, який утворився в результаті неповного прилягання їхніх поверхонь між собою і не заповнений твердою речовиною (цементом).

Каверни — це порожнини в породі, що утворились при вилуговуванні окремих компонентів породи або їхньої перекристалізації.

Тріщини — це порожнини в породі, що утворились внаслідок розривів суцільності скелету породи після тектонічних процесів і складкоутворення.

В геологічному музеї ІФНТУНГ представлені : мінералогія ,петрографія ,корисні копалини України, корисні копалини Івано-Франківської обл.,історична геологія ,палеонтологія.

Рис 2.1 Геологічний музей ІФНТУНГ

За своєю природою , породи поділяються на : магматичні, осадові і метаморфічні гірські породи.

2.2 Магматичні породи.

Магматичні гірські породи утворились в процесі розкристалізації або затвердіння природних силікатних розплавів, які виникли в глибинних зонах земної кори або вилились на її поверхню в результаті пониження її температури. Ці породи поділяються на два типи:

-інтрузивні , що утворились з магми у глибинних надрах Землі.

-ефузивні, що утворились з лави на поверхні Землі.

Рис 2.2 Магматичні породи: ігнімбрит і базальт.

2.3 Осадові гірські породи. Осадова гірська порода –це геологічне тіло, складене із мінералів або органічних утворень, а також тих і другиг сумісно, сформоване із осадів, відкладених на поверхні суші або на дні водойми.Ці породи поділяються на : уламкові,органогенні і хемогенні.

Рис 2.3. Уламкові осадові породи. Рис 2.4 Калійна сіль