8. Зв’язки із західним християнським світом.

Для західноукраїнських земель була природною солідарність із західним християнським світом. Зокрема, Галиць-ко-Волинське князівство інтенсивніше, ніж це було у давньому Києві, стало на шлях творчого освоєння культурних цінностей країн Західної і Центральної Європи.

Галицько-Волинський літопис (ХІІІ ст.) не демонструє ознак відчуження між православним та латинським світа-ми. Для автора літопису є прийнятними усі західні святі. Він називає папу Римського «отцем» і, водночас, декларує свою відданість «грецькій вірі». У князівських канцеляріях Галицько-Волинської держави поряд із староруською мо-вою документи укладалися також і латиною. Печатки галицьких володарів мали латинські написи.

Західноєвропейський романський художній стиль справив певний вплив на архітектурне мистецтво Галицько-Во-линської держави.

Польща, Угорщина, східні землі Німеччини значною мірою відігравали посередницьку роль: через них проникали далі на схід ті культурні явища, що мали загальноєвропейський характер.

У ряді українських міст з’являються громади іноземців, які привносили західні впливи в культурний процес на українських землях.

Впродовж першої половини ХIV ст. у культурному житті України збільшувались впливи західного, латинського християнства, проте природнім було і певне протистояння їм, оскільки агресія з боку західних держав – католицьких Польщі та Угорщини, а згодом і Литовського князівства, яке з кінця ХIV ст. також стало католицьким, не сприяла сприйняттю форм культури характерних для «латинян».

9. Часткове засвоєння елементів східної культури.

Продовжується започаткований раніше процес часткового засвоєння деяких елементів орієнтальної (східної) куль-тури. Це було, зокрема, пов’язане з поселенням на українських землях половців та представників деяких інших наро-дів Сходу.

Монголо-татарська навала не сприяла культурному життю, але разом з тим створювала певні умови і для контак-тів з представниками культури Азії, особливо на рівні побуту, ужиткового мистецтва, звичаїв.

Ідеологічне протистояння загарбникам, релігійної відмінності та прагнення народу до самозбереження спричиня-ли швидше протистояння впливам зі Сходу ніж активне сприйняття його культури.

10. Культурні зв’язки в межах східнохристиянського світу.

В даний період для України на рівні духовної культури, писемності, релігійного мистецтва основне значення мали зв’язки і взаємовпливи в межах християнського світу і насамперед у межах східного християнства. Зокрема, в са-кральному мистецтві (архітектура і оздоблення храмів, іконопис, церковний спів) протягом тривалого часу чітко ви-раженими залишалися впливи візантійської культури, ареалом яких були слов’янські православні країни.

2. Розвиток культури в умовах перебування України у складі іноземних держав (друга половина ХІV – перша половина ХVІ ст.)

Культурний розвиток на українських землях у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст. характерний на-ступними тенденціями:

1. Складні умови розвитку культури: встановлення іноземного панування, початок поширення католицизму на укра-їнських землях, спустошливі набіги татар.

Цей період відзначається складними процесами у розвитку української культури. Соціально-політична ситуація характеризується роз’єднаністю українських земель, відсутністю єдиного політичного центру, спустошливими татар-ськими набігами, іноземним гнітом. На середину ХІV ст. українські землі опинились в межах Великого князівства Литовського (Східна Волинь, Поділля, Київщина, Переяславщина, Черні-гово-Сіверщина), та Польщі (Галичина), Угорщини (Закарпаття) та Молдавії (Буковина). На становищі Києва негативно позначилося спустошення його золо-тоординськими військами Едігея у 1415 р. і кримського хана Менглі-Гірея у 1482 р.

Після того як наприкінці ХІV ст. Галичину було остаточно включено до Польщі, королівська влада почала тут спиралася на прийшлих феодалів-католиків. Привілеї іноземців-католиків були фактором денаціоналізації тих, хто не належав до привілейованої в масштабах держави католицької релігії. Відповідно і ситуація у сфері к-ри почала доко-рінно змінюватися: панівною стала к-ра католиків, хоча на той час вони складали ще незначну меншість населення. Те, що укр. землі опинилися в складі різних держав, і в них поступово зникали можливості розвитку давніх держав-ницьких традицій, позначалось негативно на стані культур. життя, гальмувало появу нових явищ у сфері духов. к-ри.