Методичні рекомендації

Розвиток сербських земель у XV – XVI століттях відбувався під впливом постійних воєн між Османською імперією та європейськими країнами. Серби були втягнуті у це протистояння, наслідком якого стали постійні зміни політичної карти Балкан, значні міграційні процеси, занепад господарства. Студенти мають відтворити послідовність подій цього насиченого періоду сербської історії та проаналізувати їх.

Друге питання слід розглядати відповідно до тієї схеми, яка застосовувалася при розгляді попередньої теми. Слід з’ясувати специфіку адміністративної, фіскальної, судової та економічної політики Порти на сербських землях та її еволюцію.

Друга половина XVII століття позначилася новим витком османсько-австрійського протистояння, яке прямим чином вплинуло на подальшу історію сербів. Далекосяжні наслідки для сербів мало прийняття у 1690 р. патріархом Арсенієм рішення залишити місця свого проживання разом з австрійським військом, що відступало. Ця подія увійшла в історію як Велике переселення.

Розглядаючи національно-визвольний рух сербів, слід мати на увазі декілька суттєвих моментів. Активізація антиосманських настроїв, як правило, відбувалася на хвилі загострення військового протистояння Порти та європейських країн. Важливу роль у сербському русі відігравала сербська православна патріархія, а також широкий просвітницький рух, який розгорнувся з другої половини XVIIІ століття.

Документи та література з теми:

1. Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т. 2.

2. Єлавіч Б. Історія Балкан. – Т. 1. XVIII і ХІХ століття. – К., 2003.

3. История Югославии: в 2-х т. – М., 1963. – Т. 1.

4. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій / В. Яровий та ін. – К., 2001.

5. Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.

Тема 3. Південні слов’яни у складі імперії Габсбургів (XVI – XVIII ст.) – 2 год.

План

1. Суспільно-політичне та соціально-економічне становище хорватських земель у складі габсбурзьких володінь.

2. Словенські землі у складі Австрійської імперії.

3. Становище сербів у габсбурзькій Австрії.

Методичні рекомендації

Характеризуючи становище хорватських та словенських земель у складі імперії Габсбургів, слід виходити з їх прикордонного з Османською імперією статусу. Цей фактор протягом усього періоду не знімав напруги в становищі даного регіону Балкан, прямим чином визначав особливості суспільно-політичного розвитку хорватських та словенських земель.

Серед інших визначальних моментів хорватської історії заслуговують реформаційні процеси та поширення протестантизму, формування Воєнного Кордону (Крайни), антигабсбургська змова родин хорватської знаті Зринських та Франкопанів, вплив реформ Марії Терезії та Йосипа ІІ політичний та економічний розвиток територій австрійської імперії, заселених південними слов’янами.

Історія сербів у складі імперії Габсбургів була започаткована Великим переселенням 1690 року. Для сербів XVIII ст. у складі Австрійської імперії стало періодом невиправданих надій, оскільки з самого початку виник, а далі лише посилювався, антагонізм на усіх рівнях між сербами та передусім угорською стороною. З іншого боку, серби отримали певні привілеї, зокрема право на митрополію. Окремішність становища сербів втілилася також і в інституті «граничарства». Заслуговує на увагу політична та культурна орієнтація сербів на православну Росію, втіленням якої стали міграційні хвилі середини XVIII ст. Студенти також мають проказати зміни у становищі сербів у складі Австрійської імперії у другій половині XVIII ст.