
- •З м і с т
- •Передмова
- •Звернення до Користувача
- •Синопсис
- •1 Рекомендації Ради Європи в їх політичному та освітньому контекстах
- •1.1 Що таке Рекомендації Ради Європи?
- •1.2 Цілі та завдання мовної політики Ради Європи
- •1.3 Що таке "плюрилінгвізм"?
- •1.4 Для чого потрібні ррє?
- •1.5 Для чого можуть бути використані ррє?
- •1.6 Яким критеріям відповідають ррє?
- •2 Підхід, прийнятий у ррє
- •2.1 Діяльнісно-орієнтований підхід
- •2.2 Рекомендовані рівні володіння мовою
- •2.3 Вивчення та викладання мови
- •2.4 Оцінювання мовних досягнень
- •З Рекомендовані рівні володіння мовою
- •3.1 Дескриптивні критерії рівнів володіння
- •3.2 Рекомендовані рівні володіння мовою ррє
- •3.3 Презентація загальнорекомендованих рвм
- •3.4 Ілюстративні дескриптори
- •3.5 Гнучкість у розгалуженому підході
- •3.6 Узгодженість компонентів змісту в загальнорекомендованих рвм
- •3.7 Як читати шкали ілюстративних дескрипторів
- •3.8 Як користуватись шкалами дескрипторів рвм
- •3.9 Рвм і ступені досягнень
- •4 Користування мовою та користувач / той, хто вивчає мову
- •4.1 Контекст користування мовою
- •4.2 Теми спілкування
- •4.3 Комунікативні завдання і цілі
- •4.4 Комунікативні мовленнєві види діяльності і стратегії
- •4.5 Процеси мовленнєвого спілкування
- •4.6 Тексти
- •5 Компетенції користувача/того, хто вивчає мову
- •5.1 Загальні компетенції
- •5.2 Комунікативні мовленнєві компетенції
- •6 Процеси вивчення і викладання мови
- •6.1 Чого саме учні повинні вчитись або чим володіти?
- •6.2 Процеси вивчення мови
- •6.3 Що може зробити кожен користувач Рекомендацій для полегшення вивчення мови?
- •6.4 Деякі методологічні напрями вивчення та викладання сучасних мов
- •6.5 Типові і випадкові помилки
- •7 Завдання та їх роль у навчанні мови
- •7.1 Характеристика завдань
- •7.2 Виконання завдання
- •7.3 Складність завдання
- •8 Лінгвістична диверсифікація і програма
- •8.1 Дефініція та основний підхід
- •8.2 Напрями у складанні програм
- •8.3 До процедури складання програм
- •8.4 Оцінювання і шкільне, позашкільне та післяшкільне навчання
- •9 Контроль
- •9.1 Вступ
- •9.2 Рекомендації як довідник для реалізації контролю
- •9.3 Типи контролю
- •9.3.11 Глобальний/аналітичний контроль
- •9.4 Прийнятний контроль і метасистема
- •Загальна бібліографія
- •Додаток а: Розробка дескрипторів рівнів володіння мовою
- •Додаток б: Ілюстративні шкали дескрипторів
- •Додаток в: шкали dialang
- •Iнші шкали dialang, основані на Загальноєвропейських Рекомендаціях
- •Додаток г: Твердження "Може робити" за alte
6.3 Що може зробити кожен користувач Рекомендацій для полегшення вивчення мови?
Професія викладання мови утворює "партнерство для вивчення", що складається з багатьох спеціалістів, крім вчителів та учнів, які безпосередньо залучені до процесу навчання. Цей підрозділ розглядає, відповідно, ролі кожної з цих сторін.
6.3.1 Ті, хто мають відношення до іспитів та кваліфікаційних екзаменів, змушені будуть розглянути, які з навчальних параметрів є релевантними для відповідних кваліфікаційних іспитів, і який рівень потрібний для володіння мовою. Їм доведеться приймати конкретні рішення про те, які окремі "завдання та види діяльності включати, які теми пропонувати, які вирази, ідіоматичні звороти та лексичні одиниці повинні впізнавати або пригадувати здобувачі, які соціокультурні знання та вміння слід перевіряти тощо. Вони можуть не мати потреби розглядати процеси, завдяки яким володіння мовою, що тестується, було вивчене чи набуте. Винятком є лише те, наскільки їх власні процедури тестування можуть позитивно або негативно впливати на вивчення мови.
6.3.2 Керівні органи, накреслюючи програмні напрями чи укладаючи навчальні плани, можуть зосереджуватись на особливостях навчальних цілей. Роблячи це, вони можуть визначити особливості лише цілей вищого рівня в аспектах завдань, тем, компетенцій тощо. Вони не зобов'язані, хоча, за бажанням, можуть це зробити, визначити в деталях словник, граматику та функціональний/ смисловий репертуари, які дозволять учням виконувати завдання і розкривати теми. Вони не повинні, але, за бажанням, можуть виділити головні напрями або сформулювати пропозиції щодо методів, які можуть бути використані у класі, і ступенів, які учні мають пройти.
6.3.3 Автори підручників та укладачі курсів не зобов'язані, хоча за бажанням, звичайно, можуть формулювати свої цілі у світлі завдань, для виконання яких вони хотіли б підготувати учнів, або ж компетенцій чи стратегій, які їм потрібно формувати. Вони повинні приймати конкретні, детальні рішення про відбір та послідовність текстів, видів діяльності, словника і граматики, які необхідно представити учню. Від них очікується надання детальних інструкцій для організації класних занять та/або індивідуальних завдань і видів роботи, які будуть виконуватись учнями на основі представленого матеріалу. Їх продукція значною мірою впливає на процеси вивчення та викладання і повинна неухильно базуватись на певних принципах (які рідко встановлюються і часто є безконтрольними, навіть неусвідомленими) природного функціонування навчального процесу.
6.3.4 Вчителів, як правило, закликають слідувати певним офіційним напрямам, використовувати підручники та допоміжні матеріали (вони можуть/не можуть бути спроможними їх проаналізувати, оцінити, відібрати і доповнити), розробляти і проводити тести, готувати учнів і студентів до кваліфікаційних іспитів. Вони повинні розробляти детальні плани щодо видів роботи у класі, які можуть бути підготовлені ними заздалегідь, проте відповідно змінювати їх залежно від відповідей учня/ студента. Від них очікується управління діяльністю учнів/студентів та знаходження шляхів виявлення, аналізу і подолання їх навчальних проблем, так само як і розвиток їх індивідуальних навчальних умінь, їм необхідно розуміти навчальні процеси у всій їх великій різноманітності, хоча це розуміння може бути швидше неусвідомлюваним результатом досвіду, ніж чітко сформульованим продуктом теоретичних роздумів. Це й буде належним внеском до партнерства з метою навчання, зробленим дослідниками та вчителями-практиками.
6.3.5 Учні, звичайно, є особами, які найтісніше пов'язані з оволодінням мовою та навчальними процесами. Саме їм потрібно формувати компетенції і стратегії (якщо вони ще цього не зробили) і виконувати завдання, види роботи і процеси, необхідні для ефективної участі в актах комунікації. Проте відносно небагато з них навчаються дійсно активно, виявляючи ініціативу у плануванні, побудові та виконанні їх власної навчальної діяльності. Більшість навчається пасивно, слідуючи інструкціям та виконуючи види роботи, приписані їм викладачами і підручниками. Проте, як тільки викладання припиняється, подальше навчання має бути автономним. Автономне навчання можна забезпечити, якщо "навчання вчитися" буде розглядатися як інтегральний складник вивчення мови, таким чином, щоб учні глибоко усвідомлювали способи учіння, напрями, відкриті для них, та напрями, найприйнятніші для них. Навіть у рамках певної системи освітніх закладів вони можуть тоді бути навчені набагато краще здійснювати вибір цілей, засобів та методів навчання з урахуванням їх власних потреб, мотивацій, характеристик та здібностей. Ми сподіваємось, що Рекомендації, разом із серіями спеціальних посібників для користувача, будуть застосовуватись не лише вчителями та допоміжними службами, але також безпосередньо учнями, допомагаючи їм краще усвідомити -можливості, доступні їм, і сформулювати зроблений ними вибір.