- •Морфологія
- •Частини мови. Принципи виділення їх
- •Іменник
- •Іменники - назви істот і неістот
- •Власні і загальні іменники
- •Конкретні й абстрактні іменники
- •Збірні іменники
- •Категорія роду
- •Категорія числа
- •Категорія відмінка
- •Відміни іменників
- •Поділ на групи і відмінювання іменників першої відміни
- •Відмінювання іменників III відміни
- •Відмінювання іменників четвертої відміни
- •Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •Незмінювані іменники
- •Значення і граматичні ознаки прикметника
- •Розряди прикметників за значенням
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Відмінювання прикметників
- •Значення числівника і його граматичні ознаки
- •Групи числівників за будовою
- •Розряди числівників за значенням
- •Відмінювання числівників Особливості відмінювання кількісних числівників
- •Особливості відмінювання порядкових числівників
- •Синтаксичні зв'язки числівників з іменниками
- •Значення займенників
- •Групи займенників за значенням
- •Відмінювання займенників
- •1.Відмінювання займенників, співвідносних з іменниками.
- •2. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •3. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками.
- •Значення і граматичні ознаки дієслова
- •Інфінітив дієслова
- •Категорія виду
- •Категорія перехідності/неперехідності
- •Категорія стану
- •Категорія способу
- •Категорія часу
- •Категорія особи
- •Безособові дієслова
- •Безособові форми на -но,-то
- •Дієприкметник
- •Дієприслівник
- •Значення прислівника, його граматичні ознаки
- •Розряди прислівників за значенням
- •Службові частини мови
- •Прийменник
- •Походження прийменників і їх склад
- •Сполучники
- •Синтаксичні функції сполучників
- •Поділ сполучників за походженням, складом та способом уживання
- •Предмет синтаксису
- •Словосполучення
- •Прості і складні словосполучення
- •Типи словосполучень за спаяністю компонентів
- •Сполуки слів
- •Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова
- •Типи словосполучень за семантико синтаксичними відношеннями між головним і залежним словами
- •Граматичні зв'язки слів у словосполученні
- •Речення як основна синтаксична одиниця
- •Типи речень
- •Головні члени речення.Підмет
- •Головні члени речення.Присудок
- •Зв'язок присудка з підметом
- •Другорядні члени речення
- •Додаток
- •Означення
- •Прикладка
- •Обставина
- •Односкладне речення в системі простого речення
- •Типи односкладних речень
- •Означено-особові речення
- •Неозначено-особові речення
- •Узагальнено-особові речення
- •Безособові речення
- •Інфінітивні речення
- •Номінативні (називні) речення
- •Неповні двоскладні й односкладні речення
- •Просте ускладнене речення
- •Речення з однорідними членами
- •Речення з відокремленими членами
- •Речення зі звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
- •Звертання як синтаксична категорія
- •Вставні слова, словосполучення і речення. Вставлені компоненти
- •Складне речення як синтаксична одиниця
- •Засоби зв'язку частин складного речення
- •Типи складних речень
- •Складносурядні речення
- •Складнопідрядні речення
- •Складнопідрядні речення нерозчленованої структури
- •Складнопідрядні речення розчленованої структури
- •Безсполучникові складні речення
- •Типи багатокомпонентних складних речень
- •Пряма мова
- •Непряма мова
- •Складне синтаксичне ціле
- •Структурні типи складних синтаксичих цілих
- •Тире між підметом і присудком
- •Тире на місці пропущеного члена
- •Розділові знаки у реченнях з однорідними членами
- •Тире і крапка з комою між однорідними членами
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Відокремлені означення
- •Відокремлені прикладки
- •Відокремлені обставини
- •Відокремлені додатки
- •Відокремлені уточнювальні члени речення
- •Розділові знаки у реченнях зі звертаннями
- •Розділові знаки у реченнях зі вставними і вставленими конструкціями
- •Розділові знаки у складносурядних реченнях
- •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях
- •Розділові знаки у реченнях із прямою мовою
Складнопідрядні речення розчленованої структури
1. Складнопідрядні речення з підрядними часу - це такі речення, в яких виражаються різні часові співвідношення між діями чи явищами головної й підрядної частин. Підрядна частина приєднується до головної за допомоги сполучних слів коли, поки, доки, а також сполучників як, як тільки, ледве, в той час як та ін. і відноситься переважно до головної частини загалом. Вона відповідає на питання коли? як довго? з яких пір? до яких пір? з якого часу? до якого часу?.
2. Складнопідрядні речення з підрядними місця - це такі речення, підрядні частини яких вказують на місце або напрям дії головної частини й відповідають на питання де? куди? звідки?. Підрядні частини зі значенням місця приєднуються до головної частини сполучними словами де, куди, звідки, яким у головній частині можуть відповідати вказівні слова там, туди, звідти. Підрядна частина цих речень може вказувати на: а) місце знаходження того, про що говориться в головній;в) вихідний пункт дії чи руху;б) напрямок руху.
3. Складнопідрядні речення з підрядними причини - це такі речення, підрядна частина яких вказує на причину, що зумовлює дію головної частини і відповідає на питання чому? через що? з якої причини?У складнопідрядних причинових реченнях підрядна частина поєднується з головною за допомоги сполучників бо, бо ж, через те що, тому що, у зв 'язку з тим що, за тим що.
4. Складнопідрядні речення з підрядними мети - це такі речення, підрядна частина яких вказує на мету дії головної частини й відповідає на питання для чого? з якою метою?. Підрядна частина зі значенням мети належить до всієї головної частини й приєднується до неї здебільшого сполучником щоб, який зрідка може виступати й у варіанті щоби, ще сполучником аби, а також складеними сполучниками для того щоб, з тим щоб, задля того щоб. Підрядні предикативні частини складнопідрядних речень цього різновиду можуть займати будь-яке місце стосовно головної.
5. Складнопідрядні речення з підрядними умови - це такі речення, підрядна частина яких указує на умову, за якої відбувається, відбулася чи може відбутися дія, про яку йдеться в головній частині. Підрядні умовні частини відповідають на питання за якої умови?. Умова, на яку вказується в підрядній частині, може бути реальною чи ірреальною. У складнопідрядних реченнях з реальною умовою в підрядній частині вказується на умову, а в головній - на її наслідок, і поєднуються ці частини за допомогою сполучників якщо, коли, як. У складнопідрядних реченнях з ірреальною умовою в підрядній частині вказується на умову, яка не здійснюється й не може бути здійснена, а висловлене в головній частині сприймається як бажане, ймовірне.
6. Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними - це такі речення, підрядні частини яких за допомоги порівняння пояснюють зміст головної частини загалом, з якою поєднуються за допомоги сполучників як, мов, наче, ніби, неначе, немовби, як немовби, чим та ін. У складнопідрядних порівняльних реченнях присудки головної й підрядної частин можуть бути спільними.
7. Складнопідрядні речення з підрядними допусту (допустовими) –це такі речення, підрядна частина яких вказує на факт, усупереч якому відбувається дія головної частини й відповідає на питання незважаючи на що? Підрядна частина цих речень поєднується з головною частиною за допомоги сполучників хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, незважаючи на що. Підрядні частини складнопідрядних допустових речень можуть займати різну позицію щодо головної частини.
8. Складнопідрядні речення з підрядними наслідку - це такі речення, підрядна частина яких указує на наслідок чи результат того, про що говориться в головній. Підрядна частина цих речень на питання не відповідає, відноситься до головної частини загалом й поєднується з нею нерозчленованим сполучником так що, який може ускладнюватися частками так що аж, так що й. Особливістю цих речень є й те, що підрядна частина завжди стоїть у постпозиції, тобто після головної частини
9. Складнопідрядні речення з підрядними супровідними - це такі речення, підрядна частина яких містить у собі додаткове повідомлення з приводу висловленого в головній частині. Головна частина цих речень з погляду структури і змісту є цілком завершеною й не вимагає до себе підрядної. Оскільки головна частина не потребує підрядної, то від неї не можна поставити питання. Підрядна частина складнопідрядних супровідних речень приєднується до головної за допомоги сполучного слова що в будь-якій відмінковій формі.
