Збірні іменники

Збірними називаються іменники, які означають сукупність однакових або подібних предметів, що сприймається як одне ціле: маковиння, мишва, гудиння, селянство.

Збірні іменники характеризуються такими граматичними ознаками:

1. вони вживаються лише в однині (відсутня форма множини);

2. з ними не поєднуються власне кількісні числівники, оскільки поняття сукупності не підлягає рахункові. Із збірними іменниками можуть поєднуватися неозначено-кількісні чи дробові числівники: трохи квасолиння, багато рідні, одна друга молодняка.

Збірність властива і окремим безафіксним іменникам (зелень молодь, наволоч).

До збірних іменників не входять іменники, збірність яких виражена лексично: армія, полк, зграя, отара, ліс, група, рота, команда, ансамбль. Ці іменники виступають в обох числових формах - однині і множині (група - групи, ансамбль - ансамблі).

Матеріально-речовинні іменники

До розряду речовинних іменників належать назви речовин, однорідних мас, що підлягають виміру, а не підрахункові. У межах цього розряду можна виокремити кілька семантичних підгруп, що є назвами:

а) металів (сталь, мідь, бронза);

б) рідин (молоко, вода, вино);

в) хімічних елементів (кисень, водень, вуглець);

г) ліків (цитрамон, аспірин, валідол, клофелін);

г) продуктів харчування (хліб, борошно, цукор, кава);

д) будівельних матеріалів (глина, цемент, гіпс, пісок, цегла);

е) овочів, ягід (капуста, морква, малина, смородина); є) тканин (сатин, шовк, ситець, льон) тощо.

Іменники з речовинним значенням вживаються переважно в однині. Форми множини використовуються тоді, коли йдеться про сорти, різновиди речовини, продукти харчування, наприклад: мінеральна вода - мінеральні води, метал - метали, масло - масла, сталь - сталі.

Певна частина речовинних іменників мають форму множини (дріжджі, висівки, ласощі, макарони, парфуми, вершки).

Категорія роду

Рід – не словозмінна граматична категорія, що є однією з визначальних морфологічних ознак іменника. Усі іменники, крім тих, що вживаються лише у множині, належать до одного з трьох родів:

1. чоловічого (степ, мир, батько, хлопець, Петро);

2. жіночого (земля, веселка, ніжність, ніч, Галина, мати);

3. середнього (поле, зернятко, озеро, теля, відмінювання);

Є чотири способи родової диференціації іменників: морфологічний, лексичний, словотвірний, синтаксичний.

В іменниках рід здебільшого визначається морфологічно - закінченням називного відмінка однини і характером основи.

До чоловічого роду належать:

- більшість іменників, що у початковій формі мають нульове закінчення і чисту основу на приголосний (клен, народ, стіл, край, настрій, календар, день, жолудь);

частина іменників на -а- (-я) (назви осіб чоловічої статі) (староста, Микола);

- поодинокі іменники із закінченням -о (батько, Павло, Дніпро). До жіночого роду належать:

- іменники, що в початковій формі мають закінчення -а (-я) (вода, рука, пісня, вулиця, професія);

- іменники з нульовим закінченням, основи яких закінчуються твердим чи м'яким приголосним (велич, зустріч, подорож, суміш, печаль, блакить, вись, роль, паморозь) та іменник мати.

До середнього роду належать:

- іменники, які в початковій формі мають закінчення -о,-е (вікно, суспільство, весло, коло, море, горе, сховище, озерце);

- іменники із закінченнями -а (-я) (курча, дівча, ведмежа, пташеня, життя, буття, суцвіття).

Рід невідмінюваних іменників іншомовного походження визначається відповідно до лексико-граматичного розряду, до якого вони належать. Іменники - назви неістот належать до середнього роду: кашне, депо, метро. Іноді родова належність таких іменників залежить від морфологічних характеристик відповідних українських найменувань: сироко (вітер) - чол.р., гінді (мова) - жін.р., кольрабі (капуста) - жін.р.

Рід невідмінюваних іменників - власних географічних назв, визначається на основі відповідної загальної назви типу місто, гора, озеро, країна, острів, півострів: Борнео (острів) - чоловічого роду, Перу (республіка) - жіночого роду, Баку (місто) - середнього роду.

Рід часткових абревіатур визначається на основі роду іменника, що повністю входить до їх складу: медкомісія (комісія) - жіночого роду, медперсонал (персонал) - чоловічого роду, медучилище (училище) - середнього роду.