
- •Морфологія
- •Частини мови. Принципи виділення їх
- •Іменник
- •Іменники - назви істот і неістот
- •Власні і загальні іменники
- •Конкретні й абстрактні іменники
- •Збірні іменники
- •Категорія роду
- •Категорія числа
- •Категорія відмінка
- •Відміни іменників
- •Поділ на групи і відмінювання іменників першої відміни
- •Відмінювання іменників III відміни
- •Відмінювання іменників четвертої відміни
- •Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •Незмінювані іменники
- •Значення і граматичні ознаки прикметника
- •Розряди прикметників за значенням
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Відмінювання прикметників
- •Значення числівника і його граматичні ознаки
- •Групи числівників за будовою
- •Розряди числівників за значенням
- •Відмінювання числівників Особливості відмінювання кількісних числівників
- •Особливості відмінювання порядкових числівників
- •Синтаксичні зв'язки числівників з іменниками
- •Значення займенників
- •Групи займенників за значенням
- •Відмінювання займенників
- •1.Відмінювання займенників, співвідносних з іменниками.
- •2. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •3. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками.
- •Значення і граматичні ознаки дієслова
- •Інфінітив дієслова
- •Категорія виду
- •Категорія перехідності/неперехідності
- •Категорія стану
- •Категорія способу
- •Категорія часу
- •Категорія особи
- •Безособові дієслова
- •Безособові форми на -но,-то
- •Дієприкметник
- •Дієприслівник
- •Значення прислівника, його граматичні ознаки
- •Розряди прислівників за значенням
- •Службові частини мови
- •Прийменник
- •Походження прийменників і їх склад
- •Сполучники
- •Синтаксичні функції сполучників
- •Поділ сполучників за походженням, складом та способом уживання
- •Предмет синтаксису
- •Словосполучення
- •Прості і складні словосполучення
- •Типи словосполучень за спаяністю компонентів
- •Сполуки слів
- •Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова
- •Типи словосполучень за семантико синтаксичними відношеннями між головним і залежним словами
- •Граматичні зв'язки слів у словосполученні
- •Речення як основна синтаксична одиниця
- •Типи речень
- •Головні члени речення.Підмет
- •Головні члени речення.Присудок
- •Зв'язок присудка з підметом
- •Другорядні члени речення
- •Додаток
- •Означення
- •Прикладка
- •Обставина
- •Односкладне речення в системі простого речення
- •Типи односкладних речень
- •Означено-особові речення
- •Неозначено-особові речення
- •Узагальнено-особові речення
- •Безособові речення
- •Інфінітивні речення
- •Номінативні (називні) речення
- •Неповні двоскладні й односкладні речення
- •Просте ускладнене речення
- •Речення з однорідними членами
- •Речення з відокремленими членами
- •Речення зі звертаннями, вставними і вставленими конструкціями
- •Звертання як синтаксична категорія
- •Вставні слова, словосполучення і речення. Вставлені компоненти
- •Складне речення як синтаксична одиниця
- •Засоби зв'язку частин складного речення
- •Типи складних речень
- •Складносурядні речення
- •Складнопідрядні речення
- •Складнопідрядні речення нерозчленованої структури
- •Складнопідрядні речення розчленованої структури
- •Безсполучникові складні речення
- •Типи багатокомпонентних складних речень
- •Пряма мова
- •Непряма мова
- •Складне синтаксичне ціле
- •Структурні типи складних синтаксичих цілих
- •Тире між підметом і присудком
- •Тире на місці пропущеного члена
- •Розділові знаки у реченнях з однорідними членами
- •Тире і крапка з комою між однорідними членами
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Відокремлені означення
- •Відокремлені прикладки
- •Відокремлені обставини
- •Відокремлені додатки
- •Відокремлені уточнювальні члени речення
- •Розділові знаки у реченнях зі звертаннями
- •Розділові знаки у реченнях зі вставними і вставленими конструкціями
- •Розділові знаки у складносурядних реченнях
- •Розділові знаки в складнопідрядних реченнях
- •Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях
- •Розділові знаки у реченнях із прямою мовою
Збірні іменники
Збірними називаються іменники, які означають сукупність однакових або подібних предметів, що сприймається як одне ціле: маковиння, мишва, гудиння, селянство.
Збірні іменники характеризуються такими граматичними ознаками:
1. вони вживаються лише в однині (відсутня форма множини);
2. з ними не поєднуються власне кількісні числівники, оскільки поняття сукупності не підлягає рахункові. Із збірними іменниками можуть поєднуватися неозначено-кількісні чи дробові числівники: трохи квасолиння, багато рідні, одна друга молодняка.
Збірність властива і окремим безафіксним іменникам (зелень молодь, наволоч).
До збірних іменників не входять іменники, збірність яких виражена лексично: армія, полк, зграя, отара, ліс, група, рота, команда, ансамбль. Ці іменники виступають в обох числових формах - однині і множині (група - групи, ансамбль - ансамблі).
Матеріально-речовинні іменники
До розряду речовинних іменників належать назви речовин, однорідних мас, що підлягають виміру, а не підрахункові. У межах цього розряду можна виокремити кілька семантичних підгруп, що є назвами:
а) металів (сталь, мідь, бронза);
б) рідин (молоко, вода, вино);
в) хімічних елементів (кисень, водень, вуглець);
г) ліків (цитрамон, аспірин, валідол, клофелін);
г) продуктів харчування (хліб, борошно, цукор, кава);
д) будівельних матеріалів (глина, цемент, гіпс, пісок, цегла);
е) овочів, ягід (капуста, морква, малина, смородина); є) тканин (сатин, шовк, ситець, льон) тощо.
Іменники з речовинним значенням вживаються переважно в однині. Форми множини використовуються тоді, коли йдеться про сорти, різновиди речовини, продукти харчування, наприклад: мінеральна вода - мінеральні води, метал - метали, масло - масла, сталь - сталі.
Певна частина речовинних іменників мають форму множини (дріжджі, висівки, ласощі, макарони, парфуми, вершки).
Категорія роду
Рід – не словозмінна граматична категорія, що є однією з визначальних морфологічних ознак іменника. Усі іменники, крім тих, що вживаються лише у множині, належать до одного з трьох родів:
чоловічого (степ, мир, батько, хлопець, Петро);
жіночого (земля, веселка, ніжність, ніч, Галина, мати);
середнього (поле, зернятко, озеро, теля, відмінювання);
Є чотири способи родової диференціації іменників: морфологічний, лексичний, словотвірний, синтаксичний.
В іменниках рід здебільшого визначається морфологічно - закінченням називного відмінка однини і характером основи.
До чоловічого роду належать:
- більшість іменників, що у початковій формі мають нульове закінчення і чисту основу на приголосний (клен, народ, стіл, край, настрій, календар, день, жолудь);
частина іменників на -а- (-я) (назви осіб чоловічої статі) (староста, Микола);
- поодинокі іменники із закінченням -о (батько, Павло, Дніпро). До жіночого роду належать:
- іменники, що в початковій формі мають закінчення -а (-я) (вода, рука, пісня, вулиця, професія);
- іменники з нульовим закінченням, основи яких закінчуються твердим чи м'яким приголосним (велич, зустріч, подорож, суміш, печаль, блакить, вись, роль, паморозь) та іменник мати.
До середнього роду належать:
- іменники, які в початковій формі мають закінчення -о,-е (вікно, суспільство, весло, коло, море, горе, сховище, озерце);
- іменники із закінченнями -а (-я) (курча, дівча, ведмежа, пташеня, життя, буття, суцвіття).
Рід невідмінюваних іменників іншомовного походження визначається відповідно до лексико-граматичного розряду, до якого вони належать. Іменники - назви неістот належать до середнього роду: кашне, депо, метро. Іноді родова належність таких іменників залежить від морфологічних характеристик відповідних українських найменувань: сироко (вітер) - чол.р., гінді (мова) - жін.р., кольрабі (капуста) - жін.р.
Рід невідмінюваних іменників - власних географічних назв, визначається на основі відповідної загальної назви типу місто, гора, озеро, країна, острів, півострів: Борнео (острів) - чоловічого роду, Перу (республіка) - жіночого роду, Баку (місто) - середнього роду.
Рід часткових абревіатур визначається на основі роду іменника, що повністю входить до їх складу: медкомісія (комісія) - жіночого роду, медперсонал (персонал) - чоловічого роду, медучилище (училище) - середнього роду.