11 Питання. Закони та закономірності навчання. Принципи навчання як дидактичні категорії. Характеристика принципів навчання.

Закони проявляються незалежно від умов. Закономірності навчання- це об’єктивні, стійкі, істотні зв’язки у навч. процесі, що зумовлюють його ефективність.

Основні закономірності навч.

1. спрямованість навч. на вирішення завдань всебічного і гармонійного розв. особистоті.

2. діяльнісний характер навч.

3. суспільна спрямованість навч.

4. єдність потребово- мотив. сфери і навч.-пізнавальної активності учнів.

5. забезпечення радості успіху у оволодінні знань.

6. прояв поваги і вимогливості до учня.

7. розкриття здібностей і творч. задатків учня; опора на їх позитивні власт. і якості в процесі навч.

8. врахув. вікових і реальних можливостей учня.

9. підвищення впливу колективу на покращення якості навчання.

10.єдність пед. вимог школи, сім’ї, громадськості.

Принципи – вимоги до організації навч. процесу, дотримання яких забезп. його ефективність. Вони зумовлені закономірностями і визначають зміст, форми і методи навч.

Основні принципи: принцип наочності; свідомості і активності; науковості; систематичності і послідовності; доступності; врахування індив. особливостей особистості; емоційності; зв’язку навчання з життям;

Дидактичні правила – конкретні рекомендації вчителю, що реалізуються на практиці.

12 Питання. Загальні методи навчання. Прийоми та засоби навчання. Класифікації методів навч. Шляхи оптимального вибору методів навч.

Методи – це спосіб упорядкованої, взаємопов’язаної діяльності вчителя і учня, спрямована на розв’язання навч-вих. завдань у процесі навчання. Завдання: організація пізнавальної д-сті, стимулювання, забезпечення міцності знань, контроль, перевірка.

Основними результатами навчання є освіта, розвиток і виховання людини.

Знання - провідний елемент освіти, що є результатом процесу засвоєння.

Уміння - здатність свідомо виконувати певні дії, на основі сформованих знань, навичок, набутого досвіду.

Навички в навчанні - навчальні дії, які внаслідок багаторазового виконання набувають автоматизованого характеру

Прийоми – це складова методу, що немає самостійного навчального завдання, а підпорядковується тому завданню, який виконує метод.

Засіб навчання – знаряддя за доп. якого здійсн. навч. (підручники, комп.).

Загальні методи – ті, що застосовують в школі при вивчені різних навч. предметів. Спеціальні – ті, що застос. при вивчені окремих дисциплін.

Класифікація методів навч. – групування методів за певною ознакою. Класифікації: за джерелом одержання знань (словесні, наочні, практичні, відеометод); за логікою сприйняття матеріалу (аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний, індуктивно-дедуктивний); за способом одержання знань (репродуктивний, частково-пошуковий, дослідницький) та ін.

Виділяють 3 групи методів(М):

методи організації і здійснення навч.-пізнав. д-сті.(М. передачі і сприйняття навч. інформації; словесні, наочні, практичні; М. лог. організації: індуктивний, дедуктивний; М. забезпечення мисленнєвої д-сті; М. керованої і самокерованої навчальної практичної д-сті).

М. стимулювання і мотивації навч.-пізнав. д-сті (М. спрямовані на формування інтересу до навчання; М. спрямовані на розв. відповідальності за навч.: заохочування, покарання).

М. контролю і самоконтролю (усний, письмовий, машинний, лабор.-практичний контролі)

Шляхи оптимального вибору методів навч.:

1. закономірності і принципи навч.

2. можливість конкретних методів у реальному поставленому завданні.

3. відповідність методів до специфіки навчання, предмету, змісту і обраних форм організації навч..

4. навчальна можливість учнів.

5. можливості вчителя (досвід, рівень підготовки, знання типових ситуацій).

6. матеріально-технічна база школи.