Зарубіжна педагогіка про мету виховання

Більшість напрямів сучасної зарубіжної педагогіки мету виховання вбачає в адаптації людини до умов постіндустріального суспільства з урахуванням жорсткої конкуренції на макро- та мікрорівнях. Водночас беруться до уваги глобальні проблеми, що загрожують людству нині й не зникнуть у майбутньому.

Провідні положення державної національної програми «Освіта» (Україна - XXI століття) та Закону України «Про освіту» орієнтують на те, що загальна середня освіта має забезпечувати продовження всебічного розвитку дитини як цілісної особистості, її здібностей і обдаровань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, формування громадянина України, здатного до свідомого суспі льного вибору.

• органічне поєднання навчання й виховання з метою забезпечення розумового, морального, художньо-естетичного, правового, патріотичного, екологічного, трудового та фізичного розвитку дитини, формування здорового способу життя;

8 Питання. Поняття системи освіти України, її структура. Завдання закладів освіти. Принципи освіти в Україні. Типи загальноосвітніх навч.Закладів.

Система освіти – це сукупність навч.-вих. та культурних закладів, які у відповідності до Конституції України здійсн. навчання і виховання її громадян. Сист. освіти складається з закладів освіти, наукових, науково-методичних, методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. В Україні встановлені такі освітні рівні: початкова заг. освіта; базова заг. середня освіта; повна заг. середня освіта; проф.-техн.; базова вища; повна вища освіта.

Структура освіти: дошкільна; загальна середня; позашкільна; проф.-техн.; вища; післядипломна; аспірантура, докторантура; самоосвіта.

Принципи освіти – це ті вихідні положення, що лежать в основі д-сті всієї системи освіти в Україні. У Законі „Про освіту” (ст. 6) закріплені такі основні принципи:

1. доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освіти.

2. рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту.

3. гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдс. духовн. цінностей.

4. органічний зв’язок з націон. історією, культурою, традиціями.

5. незал. освіти від політ. партій, громадських і релігійних організацій.

6. Науковий, світський характер освіти.

7. взаємозв’язок з освітою ін. країн.

8. гнучкість і прогностичність системи освіти.

9. єдність і наступність с-ми освіти.

10. безперервність і різноманітність освіти.

11. орієнтація на світовий рівень.

12. поєднання держ. управління і громадського самоврядування в с-мі освіти.

Заклади системи загальної освіти. Сучасний навчально-виховний заклад – це елемент національної системи освіти, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття загальної освіти, її інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, соціальну адаптацію та підготовку до навчання у вищій школі, майбутньої професійної діяльності та повноцінного життя у суспільстві. Традиційним і основним типом навчально-виховного закладу у сучасній національній системі загальної освіти є середня загальноосвітня школа. Сучасна загальноосвітня середня школа покликана здійснювати розумове, трудове, моральне, фізичне й естетичне виховання учнів, залучаючи підростаюче покоління до духовної культури й матеріального виробництва, озброюючи його необхідними знаннями і способами діяльності.

Школа – це навчально-виховний заклад для навчання, освіти і виховання дітей, молоді та дорослих. Школа – явище історичне, завдання й зміст діяльності якої змінювався зі зміною суспільно-економічного ладу.

ГІМНАЗІЯ – це середній навчально-виховний заклад освіти, що зорієнтований на навчання і виховання здібних та обдарованих дітей, який починає працювати з учнями після закінчення школи першого ступеня. Діяльність гімназії спрямована на забезпечення науково-теоретичної, класичної гуманітарної (з певним профілем або без нього), загальнокультурної підготовки учнів.

Мета: активна участь у процесі формування інтелектуального потенціалу держави, розвиток вищих соціальних потреб особистості, громадянського та духовного відродження.

Завдання: вияв найбільш здібних та обдарованих дітей; створення умов для розвитку індивідуальних здібностей кожної особистості на основі розширення базового компонента/

Гімназія може мати напрямок: гуманітарний, педагогічний, технічний та ін/

ЛІЦЕЙ – це середній загальноосвітній заклад, зорієнтований на навчання й виховання дітей, які вже закінчили 7(8) класів загальноосвітньої школи або мають неповну середню освіту. Його діяльність спрямована на одержання учнями освіти понад державний мінімум та здійснення науково-практичної підготовки. Ліцеї повинні мати чітко визначений профіль (технічний, гуманітарний) і відповідні умови для залучення учнів до науково-дослідної, експериментальної, конструкторської діяльності з обраного профілю.

Мета: формування інтелектуального потенціалу суспільства.

Завдання: надання найбільш здібним та обдарованим учням оптимальних умов щодо здобуття повноцінної освіти, реалізація індивідуальних творчих запитів, здійснення загальноосвітньої допрофесійної підготовки до навчання у вищих навчальних закладах освіти.

КОЛЕДЖ – це модель елітарної школи (раніше – спецшкола), де проходять відбір діти за критерієм сформованості певної пізнавальної чи творчої потреби. У навчально-виховному процесі коледжу, що може мати профіль: технічна, музична чи художня творчість, туризм або спорт, роль провідної діяльності виконує пізнання чи творчість

• ШКОЛА-КОМПЛЕКС – це модель навчального закладу, мета якого спрямована на забезпечення інтеграції всіх ланок безперервної освіти особистості, або інтеграції різноманітних форм розвитку її розумових, фізичних та художньо-естетичних здібностей/

Як система забезпечення інтеграції форм розумового, фізичного, художньо-естетичного розвитку особистості дитини, школа-комплекс вибудовується на таких підсистемах:

- дитячий заклад профільного типу;

- початкова, основна і середня школа;

- музична, художня, спортивна школа;

- філіал юридичного, медичного, музичного, театрального та ін. ліцеїв чи відповідних факультетів середніх професійних або вищих навчальних закладів.

АВТОРСЬКА ШКОЛА – навчально-виховний заклад, що проектується автором – директором чи педагогічним колективом, в якому система організації навчання і виховання будується на базі однієї чи низки провідних психолого-педагогічних ідей. Окрема система, що покладена в основу авторської школи, зорієнтована на розвиток особистості дитини, удосконалення її відносин та взаємодії із зовнішнім середовищем, оптимізацію міжвікових стосунків учасників навчально-виховного процесу та їхньої співтворчості.

ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НЕДЕРЖАВНОЇ (ПРИВАТНОЇ) ФОРМИ ВЛАСНОСТІ є складовою національної системи освіти і виступає в ній як альтернативна форма реалізації соціальних перетворень та суспільних відносин, що узаконена чинним законодавством України та Міжнародним пактом про економічні, соціальні та культурні відносини між країнами.