46 Питання

Перші вищі навч. заклади Укр.. Кисво-Могилянська Академія,! Острозька слоаяно-греко-латшіська академія Вершинних успіхів досягла укр. система виховання, переживаючи свій своєрідний "зоряний час", у 16-18 ст., в епоху великого нац. Відродження. Густою на Укр. була мережа братських, козацьких, січових, дяківських, церковних шкіл, а також шкіл нар-х мистецтв. Виникали академії (Острозька, Кисво-Могиляпська та ін.) - перші вузи на землях сх. аіонмії.

Коли постала загроза насильного покатоличення на укр. землях, які перебували під Польщею, почався небувалий ще досі рух в ухр. політ, житті. Виступили талановиті сили письмснські. Розгорнулось укр. Відродження.

Православні укр. взялись до освітньої роботи. Один з панів, Ходкевич. прийняв моск. друкаря Івана Федорова, і тут надрукував за кошт Ходкеаича першу книгу - збірник поучень. Звідти Ф. переїхав до Львова і там за дон. льа. братства налагодив друк, справу., а з Львова перекликав його до себе Костянтин Острозький до острога на Волині. Там зібрався чималий гурток учених, укр-ців і чужоземців, які тут створили* шк. типу латинських Академій. Це була перша виша шк., яка зявилась тоді на Укр

Кисво-Могилянська Академія - перша вища шк.. В оси. її було покладено шк. Київського богоявленського братства, яка була відкрита а 1615 р., а в 1632 р. перегзорилась а перший виш. навч. заклад - Кисвський <олегіум завдяки обіднанню шк. Київського братства (культурно-реліг. орг-.иО,.і Києво-Печерської лаври, який отримав згодом права академії. Лаврську ик. заснував київський митрополит П. Могила, він же сприяв створенню колегіуму. Тому ноз. навч. заклад з '633 р..чоскті. таку казеу.

На чолі стояли ректори, які мали вагому освіту, автори ряду літ-рнх •ворів. Польські королі, під владою яких знаходився Київ, відмовляли цій їїк. в правах академії, хоч фактично її курс дорівнював звнч. курсу ІІольсІ.к. Ікадсмії того часу. Права і титул академії дав Петро І, її фінансував юсійський уряд.

В академії було 8 класів, які розділялись на відділення: молодші - 4 класи, :гредиі - 2 класи, старші - 2 класи. Продовжуваність Ішв-ня досягала 12 р.. З молодш. відділенні викладались слоа., грсц.. лат-ка і польська мова читання, письмо, граматика), молитви, катехізис, арифметика, музика, :піви; а сср-х - поезія і риторика; а старших - ф, з з кін. 17 ст - богословя. В хадемію приймались особи різних прошарків, причому дітей дух-ва було начно менше, ніж ін., але псрважно там навчались діти козацької старшини. шляхти, Іухов-еа й заможних міщан. Рівень викладання а академії був дуже исокий. І

Київська академія була крупним кул-рним центром, вона сяльно впливала Іа роз-к просвіти.

Під її впливом виникли пізніше колегіуми а Харкові та Чернігові. Вона ,ала ряд діячів а обл. просвіти (Єпіфаній Славинсиький, Симіон Полоцький а ін.), які були орг-ми грско-латинських шк. в Москві а до. пол 17 ст., а акож Яаорський, Прокопович, Сковорода та ін..

47 питання .козацьке виховання .

Козацька педагогіка(К.П.) – частина народної пед. , яка формувала у підростаючому поколінні українців вірність до рідної землі.

Основні завдання К.П.- готувати фізично загартованих ,зміцнених здоров’ям , мужніх воїнів , захисників рідного народу.виховувати в підростаючому поколінні людські цінності , формувати високі лицарскі якості.

Окремий напрямок вих.в К.П-фолькльорне вих.- серцевиною якого були пісні , легенди , балади, приказки , прислів’я.Великий вплив на дітей мали ріхні види нар.мистецтва ( муз., танці, вишивання.)

Система вих. Мала кілька ступенів:

1- дошкільне і родинне вих.-специфічна роль батька:він займався загартуванням , готував їх до подолання різних труднощів .

2-родинно-шкільне вих.

Коз.сім’я –демократична , рівноправність роль жінки і чоловіка .

Роль матері – виробляла вольові якості характеру, виховавала коз.фолькльр.

3-вікові школи .

-школи коз.мистецтва.(вивчали : спів , гру на різних інструментах,латинь, георафію, історію.)Діти цінували :позитивний принцип вчителя, умовляння , словесне катування,каяття.

Вчитель турбувався про здоров’я учнів ,сповідував і причащав.Вчителю давали військове забеспечення.

Формування коз.духовності.Написані закони церковного кодексу:

-любов до батьків , рідної мови , вірність у коханні , дружбі , побратимстві ;

-готовність захищати слабих , молодих , дітей ;

-шляхецьке ставлення до жінки;

-непохитна вірність ідеям ;

-готовність до боротьби за волю , віру , честь і славу України.

Загартування сили і духу .

-дітей з 7 років навчали стрільбі з лука , володінню списом і арканом ,їзді верхи, а з 12 років –мистецтво бою.

-спали на відритому повітрі ,грунтовно знали нар.медицину;

-перихід з одного класу в інший супроводжувався нар.дитячими забавами .

- формували в учнів вміння плавати , керувати човном.