44 Питання.Школа , освіта і виховання в Київській Русі (9-15 с т.)

З прийняттям християнства 1988 р. на Русі були переважно язическі школи , які задовільнили потреби Київської верхівки.

Київський князь Володимер знищив все ,що було пов’язане з язичеством , в тому числі й ці школи.. Офіційною дер. мовою стає давньослов’янська Дітей багатих починають збирати для навчання за книгами. Крім елементарних шкіл , відриваються вищі школи – де навчання відбувалось за семи вільних мистецтв.

Освіту, як вищу так елементарну могли здобуватиі жінки. Вперше в Европі Анною Ярославною було відкрите перше жіноче училище .

З середини 9 ст.на Русі існують монастирські школи , які переважно були внутрішніми ( тільки для чинців),навчання мало індивідуальний характер.

Намітився поділ пед.культури:

-народна –Складали пам’ятки нар.творчості;

Офіційна-перекладні та орігінальні письмові пам’ятки .Це учительська література у вигляді повчань , опису життя святих.До перекладних пам’яток,які давали можливість, ознайомитись з матеріалами по історії , філософії, географії,математиці, етиці,належать:християнська типографія Козьми Індикоплова.

На замовлення князя Святослава Ярославовича був створений «Ізборнік»- це перекладна літ.пам’ятка складена на основі відомих творів, зміст якої мав енциклопедичний характер.

Вищим досягненням пед.думки Русі е повчання Володимера Мономаха дітям.

У повчанні не лише зазначено а і розв’язаношироке коло питань:

-виховання віри в творчі сили освіти;

-визначені щляхи формування мор.якостей;

-набуття труд.умінь;програма фіз.загартування;

-патріотичне виховання.

Освіта у Володимера Мономаха головний засіб вих.

Характер пол.,нац.,релігійної ситуації в Україні (16-17ст) зумовив існування різних типів шкіл:

-братські школи ;

-школи , які організовувались при православних церквах і монастирях;

-католицьки школи;

-школи різних протистанських общин;

-січові і козацькі.

Основні риси:

• були елементарними та підвищеного рівня.Під.рівня в Луцьку і Львові. Давали гуманітарну освіту.

• Братства вели боротьбу проти вищого духовенства(будували госпіталі та школи).

Характерні ознаки:

-наявність статутів самоврядування;

-демократичність;

-наявність елементів класноурочної системи;

-існував тісний зв’язок з батьками;

-чітка організація навчання;

-грунтовність освіти.

Особливу роль в освіті відіграли ВНЗ створені на базі братських шкіл :Киево-Могилянська та Островська академії.

45 .Питання . Вітчизняна школа і освіта в епоху Відродження. Винекнення братських шкіл.

Характер політичної , національної , релігійної ситуації в Україні 16-17 ст. зумовив існування різних типів шкіл :

-братські школи ;

-школи , які організовували при православних церквах і монастирях ;

-католицькі школи (переважно їзуіцькі );

-школи різних протистанських общин ;

-нац.школи різних народів ( вірменські і т.д.);

-січові і козацькі .

Виникнення братських шкіл.

Укр. і Білорус, знаходились в 16 ст. і перш. пол. 17 ст. під владою Польсько-Литовської держави. Польські пани пригнічували укр. і білор. народи, прагнули ополячити і зробити католиками. Значна частина крупних землевласників Укр. і Біл. піддались і перейняли пол. мову і кул-ру, перейшли в католицтво, віддавали своїх дітей в пол. навч. заклади. Вони вели боротьбу проти пол-католицького гніту, створювали особливі реліг-нац. орг-ції - братства, в яких справи вирішувались за демократ, процесом (заг. зборами, більшістю голосів), створювали братські шк

. Першою укр. братською шк. була Львівська, яка виникла у 1586 р.. Тоді був І складений устав цієї шк., прехрасний педаг. документ, яхий перейняли й ін. братські шх. Укр. та Біл.. В найближчі десятиліття виникли Віленсьха, І Брестська, Могилеасьха, Луцька, Київська та ін.

Устави Львівської та Луцької шх., які дійшли до нас:

-Ректор і вчителі вибирались заг. зборами –братства ,крім того | братство вибирало двох опікунів - наглядачів за шк.;

Устав вказував, що ' кожен член братства має право відвідувати шк. з метою озн-ня з ії роб.. віддаючи дітей до шк., батько складав з ректором договір, в якому вказувалось, чому повинна вчитися дитина в шк., і визнач-сь обов'язки батьків по відношенню до шк. (не брати дітей до закінч, курсу, не. заважати акуратному відвідуванню дітьми шк)

Учитель повинен бути розсудливим , мудр, кроток, не п’яниця .До дітей він мас відноситись строго, ' але з любовю. Поряд з моральн. вих-ням він повинен тахож турбуватись про здоровя учнів, проводити фіз. вих-ня дітей з викор-ням ігор, змагань і т.л. В шк. приймались діти всіх прошарків. Сироти утримувались на повному забезл-ні братства. Вчитель повинен вчити і любити всіх дітей однаково. Діти приходили а шк. вранці, пропуски І запізнення не допускались. Зранку учні пред'являли вчителю сзоє письм. Д/3 і опитувались усно. Потім класні заняття. Уроки додому. В суботу - повторення за весь тиждень.

На перш. місці а шк. - слов'янська мова. Викладались також грецька і латин, мова, граматика, риторика, діалектика .Повний курс викладався лише у найбільших шк. - Львів, Луцьк, Киево-могилянська академія.

В навч-х заняттях були елементи класно-урсчн. системи, використ-сь нар. творчість. В них багато цінного, нового: демокр. хар-р шк., великий обхват дітей нав-ням, цінні дидакт. правила.