2 Питання. Виникнення та становлення педагогічної професії. Функції педагога (призначення педагогічної професії)

Особливий вид соціальної діяльності, направлений на організацію передачі від старших поколінь молодшим накопичених людством культури і досвіду, створення умов для їх особистого розвитку і підготовки до виконання соціальних функцій в суспільстві називається, педагогічною діяльністю.

Термін „педагог” виник у стародавній Греції. Назва походить від давньогрецьких слів "paidos" - дитя і "ago" - вести. У дослівному перекладі означає "провідник дітей

З моменту виникнення педагогічної професії за педагогом закріпилась передусім :

виховна функція:

--виховна функція полягає в прагненні сформувати у вихованців якості, які забезпечують нормативну поведінку серед інших людей і необхідні їм для успішної адаптації до певного соціокультурного середовища. Виконання цієї функції включає формування переконань, системи ставлень, готовності до встановлення нормативних стосунків з оточуючими.

– навчальна. Довгий час вважалося, що вчитель як носій знань передає їх учням, і чим обізнаніший він сам, тим краще засвоять науку діти.

З часом, коли обсяг знань збільшився до неможливості осягнення їх однією людиною, змінилося бачення навчальної функції вчителя. Головним стало не передача знань, а формування вмінь здобувати їх самостійно. Цінність педагогічної діяльності почали вбачати в його умінні бути організатором процесом засвоєння знань.

Поряд з навчальною і виховною функціями вчитель здійснює і розвиваючу. Суть її – у створені сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу дитини, для її саморозкриття, самоутвердження, самореалізації.

-Соціальна – трансформація вимог суспільства до особистості учня у вимоги учня до самого себе, допомога йому в адаптації до потреб сучасної соціокультурної ситуації, у розвитку його особистості і творчої індивідуальності;

-Інформуюча – поширення педагогічних знань серед батьків і громадськості, які не мають педагогічної освіти;

-Організаторська – організація дитячих колективів, керівництво різними видами дитячої діяльності (навчанням, грою, працею)

. Професійно обумовлені вимоги до особистості педагога.

Професійно обумовлені вимоги до вчителя в педагогіці виражаються термінами “професійна придатність” і “професійна готовність”.

Під професійною придатністю розуміють сукупність психічних і психофізіологічних особливостей людини, які необхідні для досягнення успіху в обраній професії.

Під професійною готовністю – психологічну, психофізіологічну, фізичну готовність (тобто професійну придатність) та науково-теоретичну і практичну підготовку педагога.

Професіограма педагога – це своєрідний паспорт, ідеальна модель вчителя, викладача, вихователя, еталон, який містить сукупність особистісних якостей, педагогічних і спеціальних знань, умінь і навиків, які необхідні для виконання своїх професійних функцій.

Відповідно до професіограми, вчитель в процесі роботи повинен вирішувати освітні завдання; завдання виховання і розвитку особистості учнів, визначених державними нормативними документами в галузі освіти (законами, доктринами, концепціями, програмами тощо).

Вчитель повинен знати Конституцію України, Закони України, рішення Кабінету міністрів і органів управління з питання освіти; Конвенцію про права дитини, основи загальнотеоретичних дисциплін в об'ємі, необхідному для вирішення педагогічних, науково-методичних, організаційно-управлінських завдань, педагогіку, психологію, вікову фізіологію і гігієну, методику викладання предмету і виховної роботи; програми і підручники, вимоги до оснащення і устаткування навчальних кабінетів і підсобних приміщень, засоби навчання і їх дидактичні можливості, основні напрями і перспективи розвитку освіти і педагогічної науки; основи права, наукову організацію праці, правила і норми охорони праці, техніки безпеки.

Вчитель повинен володіти організаторськими, комунікативними, аналітичними, прогностичними, проектними, рефлексивними уміннями, а також навиками грамотного правопису, вербального і невербального спілкування, використання планів і записів, роботи з книгами, посібниками, програмами, розподілу уваги, використання технічних засобів в навчанні.

.

Домінантні якості:

1.Гуманність - любов до дітей, вміння поважати їхню людську гідність, потреба і здатність надавати кваліфіковану педагогічну допомогу в їхньому особистісному розвитку.

2.Громадянська відповідальність, соціальна активність

3.Справжня інтелігентність:

- високий рівень розвитку інтелекту, освіченість у галузі предмета викладання, ерудиція, висока культура поведінки.