- •1 Питання. Бінарні відношення.Відношення еквівалентності і розбиття на класи , фактор множина.
- •2. Групи , приклади груп , найпростіші в-ті груп.Підгрупи, озн, і критерії. Гомоморфізми та ізоморфізми груп
- •3. Циклічні групи.
- •4. Означення і приклади кілець. Найпростіші властивості кілець Гомоморфізми та ізоморфізми кілець
- •Отже, підмножина |k1| кільця k являється підкільцем цього кільця, якщо |k1| є кільце відносно операцій додавання, віднімання і множення, визначених в кільці k. Гомоморфізми та ізоморфізми кілець
- •6 Поля комплексних чисел Алгебраїчна форма запису комплексних чисел Тригонометрична форма комплексного числа
- •7 Системи лінійних рівнянь. Рівносильні системи рівнянь і елементарні перетворення. Метод Гаусса
- •8 Матриці і визначники . Матричний спосіб розв.Систем лінійних р-нь та формули Крамера.
- •9 N-вимірні вектори і операції над ними. Арифметичний векторний простір
- •Нехай:— довільна система векторів із простору Fn.
- •Нехай , -довільна система векторів простору Fn.
- •10 Критерій сумісності системи лінійних рівнянь Необхідні і достатні умови рівності визначника нулю.
- •Система лінійних рівнянь
- •11.N-вимірний векторний простір
- •Розглянемо дві системи векторів:
- •12 Лінійні перетворення. Власні числа і власні вектори матриці
- •1. . 2..
- •13 Питання.. Квадратичні форми
- •13.Квадратичні форми та їх застосування.З-н інерції квадр.Форм.(к.Ф)
- •14 Теорема про ділення з остач. Нсд, нск
- •15.Прості числа
- •16 Канонічний розклад числа у вигляді добутку.
- •17. Озн. І основні вл-ті конгруентності цілих чисел. Повна і зведена система лишків, їх властивості. Теорема Ейлера і Ферма.
- •18.Застосування теорії конгруенцій .
- •19. Многочлени над полем. Теорема про ділення з остачею.
- •20. Алгебраїчна замкненість поля комплексних чисел. Канонічний розклад многочлена над полем комплексних чисел і його єдність.
- •22. Будова простого розширення числового поля. Знищення ірраціональності в знаменнику дробу.
9 N-вимірні вектори і операції над ними. Арифметичний векторний простір
Нехай Р—довільне числове поле. Числа цього поля будемо позначати малими латинськими буквами. Нехай n—фіксоване натуральне число.
Означення 1. Будь-яка упорядкована система n чисел із поля Р називається n-вимірним вектором; числа називаються його координатами (компонентами).Символічноn-вимірний вектор будемо записувати так:.
Число n називається розмірністю вектора а.
Означення 2. Два n-вимірні вектори і називаються рівними між собою (пишуть: а=b) тоді і тільки тоді, коли їх відповідні компоненти рівні, тобто ,, …,.
Розглянемо тепер множину Fn всіх n-вимірних векторів з координатами із поля Р
Означення 3. Сумою векторів і називається вектор і позначаєтьсяс=а+b.
Означення 4. Під добутком числа на векторрозуміють вектор
Якщо вектор помножити на , то матимемо вектор, який називається протилежним до а і позначається через
Означення 5. Множина Fn всіх n-вимірних векторів з координатами із поля Р, з введеними діями додавання векторів і множення вектора на число, називається n-вимірним арифметичним простором над полем Р.
.Лінійна залежність і лінійна незалежність скінченої системи векторів, властивості
Нехай:— довільна система векторів із простору Fn.
Означення 1. Сума виду , де P, –поле називається лінійною комбінацією системи векторів Скаляри називаються коефіцієнтами лінійної комбінації.
Означення 2. Множина всіх лінійних комбінацій векторів системи називається лінійною оболонкою цієї системи і позначається черезL().
Означення 3. Множина векторів однієї розмірності називається лінійно залежною, якщо існують такі скаляри , серед яких хоча б один не дорівнює нулю, що задовольняють рівності :.
Означення 4. Множина векторів ,…, називається лінійно незалежною, якщо рівність
,можлива тільки при .
Розглянемо властивості лінійної залежності і незалежності системи векторів.
Властивість 1. Система векторів, яка містить нульовий вектор, лінійно залежна.
Властивість 2. Система векторів — лінійно залежна тоді і тільки тоді, коли хоч один із векторів цієї системи являється лінійною комбінацією інших векторів цієї системи.
Властивість 3. Якщо система векторів лінійно незалежна, а система векторів
лінійно залежна, то вектор b лінійно виражається через вектори і причому єдиним чином.
Властивість 4. Система векторів лінійно залежна, якщо яка-небудь її підсистема лінійно залежна.
Властивість 5. Якщо іто
Властивість 6. Якщо то система векторів лінійно залежна.
Базис і ранг скінченої системи векторів
Нехай , -довільна система векторів простору Fn.
Означення 1. Довільна лінійно незалежна підсистема системи векторів (1) називається базисом цієї системи, якщо кожний вектор системи (1) являється лінійною комбінацією векторів підсистеми.
Теорема. Скінчена система векторів, яка містить хоч один ненульовий вектор, має базис. Будь-які два базиси даної скінченої системи векторів складаються з однакового числа векторів.
Означення 2. Рангом скінченої системи векторів називається число векторів, які входять до якого-небудь базиса системи.
Теорема. Нехай ранг системи векторів
дорівнює рангу системи векторів
. (5)
Тоді вектор b можна представити у вигляді лінійної комбінації векторів системи (4).
Доведення. Теорема, очевидно, справедлива, якщо ранги систем (4) і (5) дорівнюють нулю. Припустимо, що ранг r системи (4) відмінний від нуля і - базис системи (4). Так як, за умовою, ранг системи (5) також дорівнюєr, то її підсистема лінійно залежна. За наслідком 3, звідси слідує, що
Значить,
тобто існують такі скаляри що
Лема. Ранг системи векторів не зміниться, якщо до цієї системи приєднати будь-який вектор, який являється лінійною комбінацією векторів даної системи.
Наслідок леми. Ранг системи векторів не зміниться, якщо до цієї системи приєднати нульовий вектор. Ранг не зміниться, якщо викреслити із системи нульовий вектор.