
- •1 Питання. Бінарні відношення.Відношення еквівалентності і розбиття на класи , фактор множина.
- •2. Групи , приклади груп , найпростіші в-ті груп.Підгрупи, озн, і критерії. Гомоморфізми та ізоморфізми груп
- •3. Циклічні групи.
- •4. Означення і приклади кілець. Найпростіші властивості кілець Гомоморфізми та ізоморфізми кілець
- •Отже, підмножина |k1| кільця k являється підкільцем цього кільця, якщо |k1| є кільце відносно операцій додавання, віднімання і множення, визначених в кільці k. Гомоморфізми та ізоморфізми кілець
- •6 Поля комплексних чисел Алгебраїчна форма запису комплексних чисел Тригонометрична форма комплексного числа
- •7 Системи лінійних рівнянь. Рівносильні системи рівнянь і елементарні перетворення. Метод Гаусса
- •8 Матриці і визначники . Матричний спосіб розв.Систем лінійних р-нь та формули Крамера.
- •9 N-вимірні вектори і операції над ними. Арифметичний векторний простір
- •Нехай:— довільна система векторів із простору Fn.
- •Нехай , -довільна система векторів простору Fn.
- •10 Критерій сумісності системи лінійних рівнянь Необхідні і достатні умови рівності визначника нулю.
- •Система лінійних рівнянь
- •11.N-вимірний векторний простір
- •Розглянемо дві системи векторів:
- •12 Лінійні перетворення. Власні числа і власні вектори матриці
- •1. . 2..
- •13 Питання.. Квадратичні форми
- •13.Квадратичні форми та їх застосування.З-н інерції квадр.Форм.(к.Ф)
- •14 Теорема про ділення з остач. Нсд, нск
- •15.Прості числа
- •16 Канонічний розклад числа у вигляді добутку.
- •17. Озн. І основні вл-ті конгруентності цілих чисел. Повна і зведена система лишків, їх властивості. Теорема Ейлера і Ферма.
- •18.Застосування теорії конгруенцій .
- •19. Многочлени над полем. Теорема про ділення з остачею.
- •20. Алгебраїчна замкненість поля комплексних чисел. Канонічний розклад многочлена над полем комплексних чисел і його єдність.
- •22. Будова простого розширення числового поля. Знищення ірраціональності в знаменнику дробу.
18.Застосування теорії конгруенцій .
Ознаки подільності.
Ознака
подільності-це така необх. і дост.
умова,при якій число N
і число f(N)
одночасно або діляться або неділяться
на число m.
Функція f(N)
будується таким чином, що |f(N)|<N.Нехай
маємо число в q-ічній
системі числення.f(N)=a0+a1q+a2q2+…+anqn.ai{0,1,…q-1}.Нехай
qk
,де
взяті з ПСЛ найменших невідємних.
Побудуємо функціюf(N):
f(N)=a0+a1r1+a2r2+…+anrn.
f(N)
i
N
мають однакові остачі, тому f(N)
N(m).
Тепер побудуємо означення подільності:1)
нехай m=2;5.10k
-ознака
подільності на 2 і 5.
f(N)=а0
N
.2)
m=3;9.
10k
.f(N)=a0+a1+a2+…+an
ознака
подільності на 3 і
9.3)m=11
якщо
різниця між сумою цифр числа,що стоять
на парних місцях і сумою цифр числа,що
стоять на непарних місцях ділиться на
11, то і число ділиться на 11.4)а=7
Перетворення звичайного дробу в десятковий.
Теорема 1.Нескоротний дріб
(a,b)=1,
перетвориться в скінченний десятковий
дріб тоді і тільки тоді, коли знамен. b
не має простих дільників відмінних від
2 і 5. Доведення. Нехай
b=це число представляється скінченним
циклом дробу.
Навпаки
нехай
=N
,a-1a-2a-k=
N+
Теорема
2: нескоротний дріб
,
у якого
перетвориться у скінченний чистий
десятковий період. дріб з числом періодів
, де
показує якому
10mod
b∙10.
Теорема
3. Нескоротний дріб,
у якомуb=
перетвориться у мішаний десятковий
періодичний дріб,з числом цифр до періода
,
де
=max{
}і з
числом цифр до періода
,
де
показує якому
10mod
b1.
Доведення. Дріб
,(a1,
b1)=1.За
теоремою 2 дріб
перетвориться
в чистий періодичний десятковий дріб
з числом періодів
.
,
це
означає що кому переносимо на
знаків. Отже в періоді буде
цифр.
Розв’язування діафантофих рівнянь
1.,
2.-є
розв’язок
,інакш-не
має
19. Многочлени над полем. Теорема про ділення з остачею.
Озн:
вираз виду
,
де
–
поле,
–
невід’ємні цілі числа, а х– довільний
(невідомий) елемент, назмногочленом
від однієї змінної.
Многочлени будемо позначати f(x),
g(x),
…Озн:
два многочлени наз рівними, якщо вони
скл-ся з одних і тих же членів, крім
членів з нульовими коефіцієнтами. Нехай
маємо м-член (1)
і (2)
.
Озн: під сумою двох многочленівf(x),
g(x)
розуміють такий многочлен
,
де
.
Отже, щоб додати два м-члени, треба додати
їх відповідні коефіцієнти. Озн: м-член
називається добутком многочленівf(x)*g(x)=h(x),
тобто, щоб помножити два многочлена
треба кожний член (1) многочлена помножити
на кожний член (2) і зібрати подібні
члени.
Т-ма. Кільце мн-нів від 1-ї зм. є кільце з 1.
(К[x]; + ; ¯ ; ∙ ;1) – кільце з 1
Теорема про ділення з остачею.
Озн:
для будь-яких многочленів
пара многочленівp(x),
r(x),
що має місце рівність f(x)=
g(x)*p(x)+r(x),
де r(x)=0
або степінь r(x)
менше степеня g(x).
Доведення:
якщо f(x)=0
або ст. f(x)
менше ст. g(x),
то f(x)=
g(x)*θ(х)+
f(x),
де p(x)=θ(х)
і f(x)=
r(x),
якщо ст. f(x)≥
ст. g(x).
Нехай
.
Нехай
,
деn≥m.віднімемо
від f(x)
многочлен
так, щоб знищити старший член м-на f(x). отримаємо
.
Очевидно
що степінь f1(x)=
n-1,
де
.
Відf1(x)
віднімемо
.
Отримаємо
.
І тд. Продовжуючи пониження степенів многочленів f2(x), f3(x), … поки не отримаємо, що r(x)= θ(х) і ст. r(x) менше ст. g(x). Випишемо всі вище сказані перетворення:
+
…………………………………
_____________________________
де r(x)=0 і ст. r (x) менше ст. g(x). Доведено існування. Доведемо єдність від супротивного:
Нехай f(x)= g(x)*р(х)+ r(x), де r(x)=0 і ст. r(x) менше ст. g(x).
— f(x)= g(x)*р1(х)+ r1(x), де r1(x)=0 і ст. r1(x) менше ст.g(x).
___________________________
[p1(x)-p(x)] g(x)=r(x)-r1(x)
Якщо припустити що p1(x) і p(x) рівні то остача =0, тоді очевидно доведено, тому нехай p1(x) і p(x) не рівні і враховуючи, що ст. r(x) менша ст. g(x) і ст. r1(x) менша ст. g(x) отримаємо ст. (r(x)- r1(x)) менша ст. g(x), що не можливо. Доведено
Факторіальні кільця.
Кільце К наз. факторіальним, якщо воно є обл.. цілісності і будь-який відмінний від нуля необоротний ел-т(що не є дільником 1) володіє однозначним розкладом на прості множники
Т-ма. Кільце мн-нів від 1-ї зм. над полем Р є евклідовим кільцем, а отже факторіальним кільцем