Тема 4. Суспільство, глобалізація та соціальні зміни.

Поняття суспільства. Головні ознаки суспільства та його структурні елементи.

Чотири основні трактування суспільства: волюнтаристський (М.Вебер), об’єктивістський (Е.Дюркгайм), перетворювальний (К.Маркс), діалектичний (П.Бергер).

Історичні типи суспільств: доаграрні (первісні суспільства мисливців та збирачів), скотарські та аграрні (традиційне), індустріальне (модерне), постіндустріальне (постмодерне, інформаційне). Перехідний стан сучасного українського суспільства. Модернізаційні, трансформаційні процеси в Україні: напрямки, протиріччя, проблеми ефективності. Характеристика типу сучасного українського суспільства.

Поняття глобалізації. Глобальні зміни у сучасному світі: урбанізація, економічна та політична модернізація, інформаційна революція, взаємодія та взаємовплив культур.

Поняття соціальних змін. Основні чинники соціальних змін. Соціальні рухи: визначення,типи та функції.

Тема 5. Соціологічна теорія: різновиди та ділеми.

Рівні соціологічного теоретизування (створення теорій): загальні теоретико-методологічні підходи і теорії середнього рівня. Основні загальні теоретико-методологічні підходи: функціоналістський підхід (Т.Парсонс, Р.Мертон); конфліктологічний підхід (Р.Дарендорф, Л.Козер); мікроінтеракціоністський підхід (Дж.Г. Мід, Г.Блумер).

Новітні теоретичні пошуки: структуралізм (К.Леві-Строс, М.Фуко); постмордернизм (Ж.Бодріляр, П.Бурд'є).

Головні теоретичні ділеми сучасної соціології: №1. Структура і діяльність; №2. Консенсус і конфлікт; №3. Проблема гендеру; №4. Формування сучасного світу.

Соціологічна думка в Україні: - становлення вітчизняної академічної соціології (від 60-х рр.ХІХст. до 20-х рр.ХХ ст.); - криза соціології радянського періоду. Наукова і педагогічна діяльність українських соціологів в еміграції (20-60 рр ХХ ст.); - відродження української соціології (розпад СРСР). Проблеми розвитку сучасної соціологічної думки.

Тема 6. Емпіричне соціологічне дослідження: історія, процесс, програма і основні методи.

Історія розвитку емпіричної соціології: -емпіричні дослідження в Західній Європі 17- початку 20 ст.; -емпіричні дослідження в США першої половини 20 ст. (основні періоди, Чиказька школа, дослідження Гарвардських вчених).

Визначення емпіричного дослідження. Місце і роль емпіричного дослідження в соціологічному аналізі. Процес дослідження: сім найзагальніших етапів.

Програма дослідження: структура і функції.

Основні методи соціології: соціологічне опитування, польове дослідження (включене спостереження), вивчення документальних джерел, експерименти. Вибірковий метод та репрезентативність. Поняття і зміст соціологічного вимірювання.

Аналіз результатів за допомоги статистичних методів. Найпоширеніші статистичні методи: показники головної тенденції (способи підрахунку середніх) та коефіцієнти кореляції (показники міри взаємозв’язку між змінними). Аналіз статистичних таблиць.

Вплив соціологічних досліджень на наші уявлення та поведінку.

Змістовий модуль 2. Галузева соціологія

Тема 1. Соціальна взаємодія і повсякденне життя людей.

Поняття соціальної взаємодії та повсякденності. Особливості соціальної взаємодії на макро- та мікрорівнях. Мікросоціологічні теорії соціальної взаємодії (мікроінтеракціоністьські): теорія соціального обміну, драматургічний підхід, етнометодологія.

Невербальна соціальна взаємодія: комунікація через обличчя, жести й емоції, «обличчя» й культура.

Дослідження соціальних правил та буденного мовлення Г.Гарфінкеля (етнометодологія).

Роль обличчя, тіла та мови у повсякденних взаємодіях (соціальна драматургія Е.Гофмана).

Взаємодія в часі та просторі. Роль годинникового часу. Повсякденне життя в культурній та історичній перспективі.