Тема 1. Соціологія та поле її наукових досліджень.

Наукове і повсякденне знання про життя людей у суспільстві та про соціальні явища. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ: соціологічне мислення («соціологічна уява»). Визначення об’єкта і предмета соціології.

Поняття соціального феномену та соціального факту: визначення (П.Блау, В.Ядов), типи (Є.Головаха) та дві головні риси (Е.Дюркгейм).

Місце соціології у системі наук: генералізуючи та спеціальні науки. Природничі, гуманітарні, та соціальні науки. Номотетичні та ідеографічні науки. Соціологічний погляд на природу людини.

Початок соціології та вчені засновники (О.Конт, Е.Дюркгайм, К.Маркс, Г.Спенсер, М.Вебер). Розвиток соціологічної думки в Україні кін.XІX-поч.ХХст. (М.Драгоманов, М.Грушевського, Б.Кістяківський, В.Липинський).

Структура соціології. Рівні соціологічного знання (глобальний, макро-, мезо-, мікро-) та його типи (теоретичне і емпіричне знання, фундаментальне і прикладне).

Соціологічні закономірності та закони соціології: передбачувані та непередбачувані наслідки поведінки людей.

Основні функції соціології: пізнавальна, світоглядна, описова, теоретико-методологічна, прогностична, управлінська, культурно-просвітницька та ін. Роль соціології в історії розвитку суспільства. Значення соціології у професійній діяльності вчителя.

Тема 2. Культура і конструювання членів суспільства.

Специфіка людського роду: теорія еволюції Ч.Дарвіна та дві особливості положення людини в світі тварин (П.Бергер і Т.Лукман). Чим визначається поведінка людини: біологією чи навчанням. «Людська природа» як витвір культури: конструювання членів суспільства.

Соціологічне розуміння культури. Визначення культури (К.Клакхон). Функції культури. Складові елементи культури.

Багатоманіття культур і культурний відбір (Р.Бенедікт). Універсальні риси культури (Дж.Мердок). Етноцентризм та культурний релятивізм.

Чотири головних елементи культури (В.Гуденау): 1). Поняття (позначення речей і явищ навколишнього світу у мові – організація світу через мову); 2). Уявлення про взаємозв’язки між поняттями (світоглядні уявлення); 3). Цінності (смисложиттєві орієнтири); 4). Норми (правила, взірці, стандарти поведінки) і санкції (соціальна реакція на поведінку: заохочення і покарання).

Чому люди в різних культурах поводяться по різному в однакових ситуаціях: соціологічний закон ціннісно-нормативної регуляції поведінки людей.

Тема 3. Соціалізація і особистість: життєвий шлях та смерть людей.

Визначення соціалізації. Роль соціалізації у відтворенні суспільства. Роль соціалізації для окремого індивіда.

Феномен депривації та його різновиди: абсолютна (соціальна ізоляція) та відносна (госпіталізм). Несоціалізовані діти: дослідження випадків соціальної ізоляції (1800-1970 рр.). Дослідження впливу госпіталізму – виховання дітей у сиротинцях без батьків.

Вплив соціалізації на біологічний розвиток дитини: головний науковий висновок.

Основні етапи життєвого шляху людини (соціалізації) та їх зумовленість культурними відмінностями та історичними епохами: дитинство, підлітковий вік, рання зрілість, зрілість, старість. Сприйняття смерті та соціалізація до смерті: культурні, історичні відмінності та останні дослідження (Е.Кюблер-Рос).

Основні агенти соціалізації. Агенти соціалізації дітей: сім’я, дитячий садок, школа, ЗМІ (телебачення, радіо, інтернет, реклама) та відеоігри. Поняття ресоціалізації.