
- •Кафедра філософії навчально-методичний комплекс курсу
- •Навчально-методичний комплекс розроблено к.Соц.Н., доцентом Клюєнко е.О. Кіровоград - 2012
- •Структура програми навчальної дисципліни «Соціологія»
- •Опис навчальної дисципліни
- •2. Мета і завдання вивчення курсу
- •3. Навчальна програма курсу Вступні зауваження.
- •Тема 1. Соціологія та поле її наукових досліджень.
- •Тема 2. Культура і конструювання членів суспільства.
- •Тема 3. Соціалізація і особистість: життєвий шлях та смерть людей.
- •Тема 4. Суспільство, глобалізація та соціальні зміни.
- •Тема 5. Соціологічна теорія: різновиди та ділеми.
- •Тема 6. Емпіричне соціологічне дослідження: історія, процесс, програма і основні методи.
- •Тема 1. Соціальна взаємодія і повсякденне життя людей.
- •Тема 2. Чоловіча та жіноча поведінка: проблема гендеру і гендерної нерівності.
- •Тема 4. Дослідження інтимного життя: соціальні чинники сексуальної поведінки людей.
- •Тема 5. Сім’я, шлюб та особисте життя.
- •Тема 6. Девіантна поведінка, злочинність і соціальний контроль.
- •Тема 7. Соціальна стратифікація і класова структура
- •Тема 8. Соціальні організації та інститути.
- •Тема 9. Масова комунікація: засоби масової інформації, популярна культура та громадська думка.
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •5. Тематика лекцій
- •Тема 1: Соціологія та поле її наукових досліджень. (1 год.)
- •Тема 2: Культура і конструювання членів суспільства. (1 год.)
- •Тема 3: Соціалізація і особистість: життєвий шлях та смерть людей (1 год.).
- •Тема 4. Суспільство, глобалізація та соціальні зміни. (1 год.)
- •Тема 2: Чоловіча та жіноча поведінка: проблема гендеру і гендерної нерівності. (1 год.)
- •Тема 4: Дослідження інтимного життя: соціальні чинники сексуальної поведінки людей.
- •6. ТеМи і зміст семінарських занять
- •Тема 5. Сім’я, шлюб та особисте життя. (2 год.)
- •Література:
- •Тема 6. Девіантна поведінка, злочинність і соціальний контроль. (2 год.)
- •Література:
- •Тема 7. Соціальна стратифікація і класова структура. (2 год.)
- •Література:
- •Тема 8. Соціальні організації та інститути. (2 год.)
- •Література:
- •Тема 9. Масова комунікація: засоби масової інформації, популярна культура та громадська думка. (2 год.)
- •Література:
- •Тема 5. Соціологічна теорія: різновиди та ділеми.
- •Література:
- •Гіденс е. Соціологія /Пер. З англ. В.Шовкун, а.Олійник. – к., 1999.
- •Тема 6. Емпіричне соціологічне дослідження: процесс, програма і основні методи.
- •Література:
- •Тема 1. Соціальна взаємодія і повсякденне життя людей.
- •Література:
- •Питання до теми 2: Чоловіча та жіноча поведінка: проблема гендеру і гендерної нерівності.
- •Література:
- •Тема 3: Соціологія людського тіла: соціальні аспекти харчування, захворювання та старіння.
- •Питання до теми 4: Дослідження інтимного життя: соціальні чинники сексуальної поведінки людей.
- •Література:
- •Література:
- •Література:
- •Література:
- •8. Навчальний проект
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •12. Методичні рекомендації та методичне забезпечення:
- •13. Література Перелік основної літератури
- •Перелік довідникової літератури.
- •Основні періодичні видання.
3. Навчальна програма курсу Вступні зауваження.
Слово «соціологія» з'явилося понад 170 років тому (1839 р.) у Франції для позначення нової науки про суспільство, яка на відміну від філософії (що й дотепер абстрактно розмірковує про суспільство) конкретно досліджувала б суспільство, так само, як фізика досліджує неживу матеріальну природу, а біологія - живу. Отже, наука про суспільство (це є переклад слова «соціологія»), спрямована на практичну корисність і з тих часів дає нам об’єктивне і достовірне знання про головні соціальні загадки нашої поведінки та про таємниці соціальних явищ. Злочинна і сексуальна поведінка, «чоловіча» і «жіноча поведінка», самогубство, та інші подібні явища, пояснюються зовсім не людською психологією чи біологічною природою. Як от, приміром, кохання, яке в нашій культурі вважають природнім потягом, для багатьох людей у світі є невідомим явищем, про яке вони й не чули (є культури у яких поцілунок навіть викликає огиду).
Річ у тім, що більшість із нас сприймають світ відповідно до вже відомого нам із власного життя. Соціологія ж показує нам, що ТЕ, ЩО МИ СПРИЙМАЄМО ЯК ПРИРОДНЄ Й НЕМИНУЧЕ, ДОБРЕ АБО ІСТИННЕ, МОЖЕ ЗОВСІМ НЕ БУТИ ТАКИМ, бо наша поведінка формується під впливом потужних соціальних та історичних сил.
Соціологія вчить, що життя кожного з нас відображає характеристики спільнот та культур, до яких ми належимо. В чому користь такого знання? Що більше ми знаємо про те, чому ми діємо так, а не інакше, і про «секрети» явищ в нашому суспільстві, то з більшою ймовірністю зможемо впливати на власне майбутнє!
Отже, соціологія – це вивчення соціального життя людини (на відміну від психологічного, біологічного, фізичного), груп людей та суспільств. Соціологія є надзвичайно цікавою та захоплюючою дисципліною, оскільки йдеться про нашу власну поведінку як суспільних істот. Поле соціологічних досліджень надзвичайно широке – від аналізу випадкових зустрічей між окремими індивідами на вулиці й до вивчення світових, глобальних явищ і процесів.
Важливо, що соціологія не просто сукупність знань, а що вона має великі практичні перспективи застосування в житті кожної окремої людини. Щоб дійсно цього досягти, треба навчитись долучати соціологічні відкриття до ситуацій власного життя за допомоги «СОЦІОЛОГІЧНОЇ УЯВИ». Одним із важливих кроків до цього є усвідомлення відмінностей між способами життя, які ми в наших новітніх суспільствах вважаємо за норму, і звичаями та побутом інших спільнот.
Метою викладання соціології у ВНЗ є формування у студента культури соціологічного мислення.
Культура соціологічного мислення, на думку багатьох соціологів, співпадає з тим, що відомий американський соціолог Чарльз Райт Мілс назвав «соціологічною уявою», в якій можна виділити три виміри:
структурний, тобто вміння розуміти оточуюче соціальне середовище – структуру суспільства, її елементи та їх взаємозв’язок один з одним, те як вони функціонують, чим структура суспільства, що вивчається, відрізняється від інших типів соціального порядку;
історичний, тобто вміння бачити значні особливості сучасного світу у порівнянні з минулими історичними епохами, механізми зміни даного суспільства, засоби «як робити» історію, характерні для конкретної історичної епохи;
людський, тобто здатність зрозуміти, які типи людей відіграють особливу роль у сучасному суспільстві на даному етапі, які ідуть їм на зміну, який відбір вони проходять і як формуються, як набувають свободи або підкоряються обставинам, стають чутливими або байдужими, який вплив на «людську натуру» має конкретне соціальне середовище.
Змістовий модуль 1. Загальна соціологія