Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
A-5_Metodichka_Kursak_TYeA.pdf
Скачиваний:
16
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
780.69 Кб
Скачать

Розрахунки зводимо в таблицю 2.7

Таблиця 2.7- Результати розрахунків трудомісткості технічних дій

Вид дії

Розрахунки трудомісткості річної , люд.год.

 

 

 

 

Марка автомобіля

Марка автомобіля

ПР

 

 

ТО-1

 

 

ТО-2

 

 

ЩО

 

 

СО

 

 

ПР при ТО-1

 

 

ПР при ТО-2

 

 

ТО-1 з ПР

 

 

ТО-2 з ПР

 

 

D-1

 

 

D-2

 

 

ΣТто-пр

 

 

Т сам.

 

 

Татп.

 

 

2.2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК

2.2.1 Визначення річної трудомісткості робіт зони ПР

Річна трудомісткість зони ПР, що проектується визначається за формулою:

Тп.р(п) = Тпр´ × Спр

(2.49)

де Тпр´ - річна трудомісткість ПР без ремонтних робіт , які виконуються спільно з ТО, люд.-год.;

Сп.р. – частка трудомісткості робіт ПР, яка припадає на пости ПР , ( визначається як сума трудомісткостей

- 23 -

контрольно-регулюючих , розбирально-складальних робіт) ,

додаток 10.

Тп.р´ = Тп.р – (Тс.пр.(1) + Тс.пр.(2))

(2.50)

2.2.1Визначення річної трудомісткості робіт дільниці

Річна трудомісткість роботи дільниці визначається по формулі :

Т пр.д. = Тпр × С пр.д.

(2.51)

де Т пр. - річна трудомісткість ПР , люд / год; С пр.д. - частка трудомісткості ПР , яка припадає на дану

дільницю, додаток 10.

2.2.2 Розрахунок чисельності виробничих робітників

Технологічно необхідне число робітників :

Р т = Σ Т і / Ф р.м..

(2.52)

де Σ Т і - річна трудомісткість робіт ТО , ПР або діагностики

,люд / год;

Фр.м. – річний фонд часу робочого місця .

Річний фонд часу робочого місця – це кількість годин функціонування робочого місця зарік при роботі його в одну зміну.

Ф р.м. = Д р.р. × Т з.м.- ( Д пв + Д пп ) × Т с с ,

(2.53)

де Д р.р. –кількість робочих днів на рік ; Т зм. – тривалість зміни ,год , додаток 15.

Д пв , Д пп – відповідно число передвихідних і передсвяткових днів на рік .

Тсс - скорочення зміни в скорочений робочий день , год .

-24 -

Якщо при багатозмінній роботі підрозділу, який розроблюється Тзм не однакове для всіх змін, то Фр.м. розраховується для кожного значення Тзм.

В курсових проектах річні фонди розраховуються тільки для підрозділу, який розроблюється у відповідності з прийнятим режимом його роботи і професіями працюючих в ньому робочих.

Штатне число виробничих робітників :

 

Р т = Σ Т і / Ф в.р.

(2.54)

де Ф в.р. – річний фонд часу одного виробничого робітника ,год

Дійсний річний фонд часу робітника– це кількість годин роботи робітника на рік в кодексу законів про працю, т.т. з обліком неробочих днів(вихідних, святкових), скорочення зміни, відпустки, втрат робочого часу з поважних причин (хвороба, відрядження і т.п.).

Ф в.р. = 0,96 × (Н кт × Т р.т. – Д п × Т зм. – Д п п. × Т сс – Т від ), (2.55)

де 0,96 – коефіцієнт враховуючий втрати часу з поважних причин ;

Н кт – кількість тижнів на рік;

Тр.т. – тривалість робочого тижня , год; Д п - число святкових днів на рік;

Тв ід . - тривалість відпустки .

Твід = Нвід × Трт

(2.56)

де Нвід – кількість календарних тижнів відпуски.

- 25 -

2.2.2.1 Розрахунок числа постів і ліній зон ТО і ПР і діагностування

На основі прийнятої організації робіт , річної програми технічних впливів і трудомісткості робіт визначається необхідна кількість постів (ліній) ТО-1, ТО-2 , ПР і діагностики ; кількість постів чекання (підпора) технологічних впливів ; підбирається ( розраховується) необхідне технологічне обладнання і визначаються площі підрозділів.

Розрахунок числа потокових ліній

Число потокових ліній в зоні ТО-1, ТО-2 і діагностиці при поточному методі ТО визначається по формулі :

m =

t Л

,

(2.57)

 

 

R

 

де τл - такт ліній (час між двома черговими автомобілями, які сходять з лінії).

t Л

=

60 × tСР

+ t П ,

(2.58)

 

 

 

PЛ

 

де РЛ = РП ·ХЛ - число робітників на лінії, люд; РП – кількість робітників на посту лінії , додаток 13 ;

ХЛ - кількість робітничих постів на лінії, приймається

для ТО-1 - 2-3 , а для ТО-2 - 2- 4 поста.

 

Час переміщення автомобіля конвеєром з

поста на

пост визначається з формули:

 

t П =

Lа + а

,

(2.59)

 

 

VK

 

де Lа - габаритна довжина автомобіля , м;

 

- 26 -

а - відстань між двома автомобілями на постах, залежна від категорії автомобіля , м (таблиця 2.8);

Vк - швидкість переміщення автомобіля конвеєром, м/хвил.

Категорія автомобіля наводиться в додатку 19.

Таблиця 2.8

Категорія

І

II

III

IV

автомобіля

 

 

 

 

Габаритна довжина

Менша

Від 6 до 8 м

Від 8 до 12 м

Вище

автомобіля

6 м

 

 

12 м

Відстань між авто,м

1,2

1,5

1,5

2,0

Ритм виробництва – це частина робочого часу , яка припадає на одне із запланованих на зміну технічних обслуговувань:

Rі

=

60 ×Т ЗМ × СЗМ

,

(2.60)

N ід

 

 

 

 

Розподіл робіт за постами лінії наводиться в додатку 12.

При розрахунку число ліній(постів) повинно бути

цілим.

Відхилення

допускається ± 0,1.

Для

цього

змінюють кількість робітників на лінії

у

припустимих

межах

так , щоб

відношення τл до R було

цілим чи

близьким до цілого.

 

 

 

 

Розрахунок числа постів в зоні ТО-1

Число постів визначаємо по формулі :

П1

=

t П1

(2.61)

R1

 

 

 

де τП1-такт посту,

R1 – ритм виробництва.

- 27 -

Визначаємо такт посту по формулі:

t П1

=

60 × t1

+ t ПМ

(2.62)

 

 

 

PП

 

де Рп – число робітників , одночасно працюючих

на посту,

додаток 13;

tпм – час на пересування автомобіля при установці його на пост і з’їзд з поста,хв.

Визначаємо ритм виробництва по формулі :

R1 =

60

×Т ЗМ

×СЗМ

(2.63)

 

N д

 

 

 

1

 

 

де Сзм –число змін, додаток 15.

Розрахунок числа постів в зоні ТО-2

Число постів визначаємо по формулі :

П2

=

t

П 2

(2.64)

R2 ´h2

 

 

 

де τП1-такт посту,

R1 – ритм виробництва;

η – коефіцієнт , який враховує простої під час ТО -2,η =0,85…0.9.

Визначаємо такт посту по формулі:

t П 2

=

60 ×t2

+ t ПМ

(2.65)

 

 

 

PП

 

де Рп – число робітників , одночасно працюючих

на посту,

додаток 13;

tпм – час на пересування автомобіля при встановленні його на пост і заїзді з поста, tпм = 1…3 хв.

- 28 -

Визначаємо ритм виробництва по формулі :

R2

=

60 ×Т

ЗМ

× СЗМ

(2.66)

 

N 2д

 

 

 

 

 

 

де Сзм –число змін.

Розрахунок числа постів для зони ПР

Кількість постів – основний параметр, який визначає виробничу потужність зони ПР і плануючі рішення при проектуванні або реконструкції корпусу АТП.

Кількість постів в зоні ПР:

Ппр =

 

 

Т прр ×j

 

 

 

,

(2.67)

D

р. р.

×T

× P ×h

n

×C

 

 

 

зм

h

 

зм

 

де Т прр – річна трудомісткість постових робіт ПР,

люд/год;

j = 1,05...1,8 – коефіцієнт, який враховує нерівномірність надходження автомобілів на пости зони ПР, додаток 14;

Dр.р. – дні роботи зони ПР за рік, додаток 15; Тзм – тривалість зміни, г;

Рh – середнє число робітників на посту, додаток 13;

hn = 0,85...0,9 – коефіцієнт використання робочого часу

поста; Сзм – число змін.

При роботі постів ПР в декілька змін з нерівномірним розподілом об’єма по змінам кількість постів в цьому

випадку визначиться по об’єму

 

в найбільш

завантажену

зміну:

 

 

 

 

 

 

 

Ппр =

 

Т прр ×j × К пр

 

,

(2.68)

 

 

 

 

 

 

D

р. р.

×T

зм

× P ×h

 

 

 

 

h

n

 

- 29 -

де Кпр – коефіцієнт, що

відображає

частку робіт

в

більш завантажену

зміну.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При

загальній

 

кількості

постівПР

Пменше 4-5

 

рекомендується метод універсальних постів, при ППР більше

 

4-5 приймається метод спеціалізованих постів.

 

 

В проекті потрібно вказати, який метод організації

 

технологічного процесу ПР прийнятий і чому, обґрунтувати

 

прийнятий метод.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розрахунок числа постів для діагностування

 

Кількість

однотипових

 

спеціалізованих

постів

діагностування визначають по загальній формулі:

 

ПD-i =

 

 

 

Т D-i

 

 

 

 

,

(2.69)

 

D

р. р.д.

×С

зм

×T

× P

×h

 

 

 

 

 

 

 

зм

д

 

д

 

 

де ТD-i – річна трудомісткість робіт по діагностуванню даного виду, люд./год.;

Dр.р.д. – число працюючих днів ділянки діагностування; Тзм – тривалість роботи поста діагностування за добу, г; Рд – число діагностів, одночасно працюючих на посту ,

додаток 13;

hд–коефіцієнт використання робітничого ,часуhд=0,6 0,75.

Вибір методів технологічних процесів Д-1 і Д-2.

Д-1 виконується, як правило, поточним або операційнопостовим методом приND- 1д не менше 15-20. При меншій кількості ND- 1д – метод універсальних постів.

Д-2 виконується, як правило, операційно-постовим методом при ND- д2 не менше 4-6. При меншій кількості ND- д2 – метод універсальних постів.

Розрахунок числа постів очікування

Пости очікування – це пости, на яких рухомий склад, якому необхідно те чи інше обслуговування, чекає своєї черги.

- 30 -

Ці пости забезпечують безперебійну роботу зон ТО і ПР, тобто зменшують коефіцієнт, який враховує нерівномірність надходження автомобілів на пости.

Пости очікування можуть передбачатися як загальні для всіх видів ТО, так і окремих для кожної зони.

Для поточної лінії число постів очікування дорівнює одному для кожної лінії, для постів ТО, ПР, Д-1 і Д-2 (окремих) - 20% від кількості основних постів зони.

2.2.2.2 Розподіл робітників по спеціальностям

Вибравши

метод

обслуговування

і

визначивши

кількість постів, необхідно розподілити робітників по постам

і спеціальностям

пропорційно трудомісткості

по

кожному

виду робіт з формули:

 

 

 

Р =

рШ × Сі

,

 

 

(2.70)

 

 

 

 

 

100

 

 

 

 

де Сi – частка трудомісткості даного виду робіт; Рш – кількість штатних робітників;

Таблиця 2.9 - Розподіл робітників по спеціальностям

Вид робіт

Розподіл

Кількість робітників

 

 

трудомісткості,%

 

 

 

 

Розрахункове

Прийняте

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностувальні

 

 

 

 

Крипільні

 

 

 

 

Регулювальні

 

 

 

 

Змащувальні

 

 

 

 

Електротехнічні

 

 

 

 

По системі

 

 

 

 

живлення

 

 

 

 

Шинні

 

 

 

 

Всього

100

 

 

 

Користуючись додатком 11 виконати розподіл об 'єму робіт по спеціальностям.

- 31 -

2.2.3 Підбір технологічного обладнання

Пости зон ТО і ПР устатковуються канавами і підйомниками. При обслуговуванні і ремонті легкових автомобілів в зонах передбачають 20% канав від кількості усіх постів і40% постів обладнують підйомниками, а для вантажних автомобілів, навпаки, передбачають 40% канав і 20% підйомників. Поточні лінії ТО обладнують канавами і конвеєрами на всю їхню довжину.

Кількість основного обладнання визначають за ступенем його використання. Якщо воно використовується протягом усієї зміни, то його визначають за трудомісткістю, а якщо періодично - то за табелем обладнання(це обладнання карбюраторних, акумуляторних, електротехнічних цехів).

Обладнання загального призначення(верстати) розраховують за числом робітників.

Кількість обладнання

Q

=

Т об

=

Т об

,

(2.71)

 

 

об

Фоб

 

Dр. р. ×Tзм ×n × P ×hоб

 

 

 

 

 

 

де Тоб - річна трудомісткість певного виду робіт, люд.-год; DРоб - кількість робочих днів обладнання на рік (додаток

15);

Тзм - тривалість роботи протягом зміни, год.

п- число змін роботи (додаток 15);

Р- кількість робітників, які одночасно працюють на певному виді обладнання;

ηоб - коефіцієнт використання обладнання за часом: - для механічних верстатів - 0,75-0,8; - для горнів і зварювального обладнання - 0,86-0,9; - для печей - 0,6-0,75.

Для слюсарно-механічних дільниць трудомісткість робіт розподіляється так: 20% - слюсарні роботи і 80% - верстатні.

В

свою

чергу

трудомісткість

верстатних

ро

розподіляється

так: токарні -

48%; револьверні

- 12%;

 

- 32 -

фрезерні - 12%; стругальні - 5%; шліфувальні - 10%; заточні - 8%; свердлильні - 5%.

Якщо результатом розрахунку є дробова частина числа, менша за 0,75, то трудомісткість, яка припадає на цю дробову

частину,

можна віднести до

трудомісткості інших

робіт.

Наприклад,

одержано

кількість

верстатів3,5.

Дробову

частину 0,5

множимо

на Тс-м і

результат додаємо до

тру-

домісткості револьверних чи інших видів робіт. Якщо при

розрахунках

кількість

обладнання

одержано

меншою за

одиницю

і

меншою

за0,75,

то цю трудомісткість

слід

складати з трудомісткістю інших видів робіт.

Обладнання розраховують для всіх дільниць, після чого вибирається тип і модель обладнання. За табл. 2.7 складають

відомість, до

якої

входять верстати, стенди, горна,

печі,

машини для миття, ванни, стелажі, столи, шафи.

 

Таблиця 2.7

- Відомість технологічного обладнання

 

дільниці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модель

 

Габаритн³

Площа,

Найменування обладнання

 

ʳë.

ðîçì³ðè, ìì

 

ì2

1

 

2

3

4

 

5

Після складання відомості необхідно підбити суму по стовпчику 5 для виконання подальших розрахунків по визначенню площини об'єкта .

- 33 -

2.2.4 Розрахунок площі дільниці(зони)

Площу зон ТО з поточними лініями визначають , як добуток довжини лінії та ширини зони.

Довжина лінії визначається по формулі :

LЛ = Lа· П + а (П-1),м

(2.72)

де П – число постів у відповідній зоні; а – відстань між авто, які знаходяться на потоці , додаток 20.

Площина

зони , ТОділянки

діагностування

визначається по формулі :

 

Fз = Lз × Bз, м2

(2.73)

де Lз – довжина зони,

м

 

Вз – ширина зони,

м

 

Lз = Lл + 2a1, м

(2.74)

де a1 – відстань від автомобіля до зовнішніх воріт, додаток

20.

Вз = Ва + 2в, м

(2.75)

де в – відстань від автомобіля до

стіни приміщення, м;

додаток 20.

 

Ва – ширина автомобіля, м.

Довжину зони та її ширину слід визначати графічним способом за обраною схемою.

- 34 -

При проектуванні бажано довжину і ширину зони приймати кратною 6 метрів.

Площина зон ПР і ТО-1, ТО-2 при виконанні робіт на універсальних тупикових постахабо проїзних постах визначається двома методами: більш точно – графічно або орієнтовно – по площині, яку займає автомобіль на посту:

Fз = fа × Xз × Kщ, м2

(2.76)

де fa – площина проекції автомобіля по габаритним розмірам на опорну поверхню

 

 

fа = Ва × Lа,

м2

 

(2.77)

 

де Ва – ширина автомобіля, м;

 

 

 

 

 

Lа – габаритна довжина, м;

 

 

 

 

 

Xз – сумарне число постів в зоні (робочих і очікування);

 

 

Кщ – коефіцієнт щільності розстановки постів.

 

 

 

При односторонньому розташуванні постів і поточному

 

методі виробництва Кщ = 5-6.

 

 

 

 

 

При двосторонньому розташуванні постів– Кп = 4-5.

 

Велике

значення

щ К приймається для

малогабаритних

 

рухомих складів, менше для великогабаритних.

 

 

 

 

Площі

виробничих

дільниць визначають

за

 

питомими площами на одиницю обладнання чи на одного

 

працівника.

 

 

 

 

 

 

 

Площа

ремонтної

дільниці, яка

має

в

своєму

приміщенні машино-місце:

 

 

 

 

 

 

 

Fд = (fа × Xп + å fоб × Kщ) ,м2

 

(2.78)

 

де Хп – число робочих постів;

 

 

 

 

 

fоб

сумарна

площа

горизонтальної

проекції

по

габаритних розмірах обладнання, м2 ;

 

 

 

 

Кщ

коефіцієнт

щільності

розстановки обладнання, м2

;

 

додаток 16.

Якщо немає машино-місця, то формула ( 2.78 ) прийме вид:

- 35 -

Fд = fоб × Kщ 2

(2.79)

Для розрахунку орієнтовно площини дільниці може бути використаний метод, оснований на нормативі на одного працюючого в найбільш завантажену зміну.

Fд = f1 + f2 × (Pт – 1) ,м2

(2.80)

де f1 – площа на одного першого працюючого, м2 додаток 16; f2 –площа на кожного наступного працюючого, м2

додаток16;

Рт – число технологічно необхідних робочих.

Отримані результати першим і другим методами розрахунку площі порівнюють між собою і більше значення приймають за площу дільниці.

Обсяг розділу не повинен перевищувати 12 - 25сторінок.

- 36 -

3 ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

Ця частина курсового проекту повинна містити по проектуванню об’єкта наступні основні підрозділи:

3.1вибір і обґрунтування режиму роботи і відпочинку виробничого персоналу;

3.2схема організації технологічного процесу ТО або ПР

автомобілів із застосуванням засобів діагностування

 

або схеми технологічного процесу ремонту агрегатів;

 

3.3 короткий

опис

технології

робіт

на

об’

проектування;

 

 

 

 

 

3.4 технологічна

карта на ТО і ремонт системи або

агрегатів автомобілів.

 

 

 

 

Технологічну карту виконують за формою, зразок якої

 

наведено. Її назва повинна відповідати назві конструкторської

 

розробки, яку виконують в курсовому проекті. Наприклад,

 

якщо

проектом

передбачено

розробити

стенд

 

випресовування шворня переднього моста, то технологічна

 

карта повинна мати назву"Технологічна карта для - ви

 

пресовування шворнів переднього моста автомобілів". Знання

 

з питань, пов'язаних з темою, спрощує формування змісту

 

технологічних карт.

Максимальні розміри паперу повинні

 

відповідати формату

-А4. За

погодженням з керівником

 

курсового

проекту

можуть

бути

використанні

й

інш

формати.

 

 

 

 

 

 

Технологічна карта На ____________________________________________

(вказати вид технічного обслуговування , діагностування, регулювання механізмів , агрегатів і систем автомобіля)

Зміст роботи ___________________________________

Трудомісткість робіт_________________люд.-год. Виконавці та спеціальність _______________________

Номер

Найменування

Число місць

Обладнання,

Технічні

Розряд

Норми

операції

операції і

або

точка

пристрої

умовиі

робочого

часу,

переходу

зміст переходу

обслуговування

інструменти

 

 

хв

1

2

 

3

4

5

6

7

- 37 -

При оформленні технологічної карти за формою(додаток) слід користуватися положеннями, наведеними нижче.

У колонці "Номер операції і переходу" номери операцій

необхідно

записувати

римськими

цифрами,

номери

переходів - арабськими.

 

 

 

У колонці "Зміст операцій та переходу" операції і переходи записують у наказовій формі. Переходи - первинні, елементарні складові частини технологічного процесу. Операції об'єднують кілька переходів і їхні назву та зміст визначають або за ознаками складових частин автомобіля, агрегату чи механізму, або за виконаною роботою над ними. Приклад переходу: розшплінтувати гайку ведучого вала редуктора головної передачі; приклад операцій: зняти з ведучого моста автомобіля редуктор головної передачі.

У колонці "Число місць та точки обслуговування" роблять посилання на кількість точок обслуговування.Наприклад, якщо в технологічному процесі записано: перевірити кріплення головки циліндрів двигуна КамАЗ-740, то в третій колонці пишуть : 4.

Уколонці "Обладнання, пристрої, інструмент" наводять назву обладнання, пристроїв та інструменту, якими користуються при виконанні операцій та переходів. Наприклад, стенд діагностування тягових якостей автомобілів КИ8930, ключ рожковий 17x19, вивертка А-5 та ін.

Уколонці "Технічні умови" вказують вимоги, яким повинна відповідати виконувана робота. Наприклад, якщо в технологічному процесі записано: перевірити тиск в передніх колесах автомобіля ЗІЛ-431410, то в п'ятій колонці пишуть: Тиск в передніх колесах повинен бути 0,45 МПа.

Ушостій колонці проставляють розряд робітника по кожному переходу та операції. Для встановлення розряду користуються тарифами та класифікаційними довідниками, типовими нормами тощо.

Усьомій колонці записують тривалість виконання кожного

переходу

чи

операцій

у хвилинах. Допускається записи

роботи

у

годинах. Час

встановлюють

за

типовими

нормативами часу на технічне обслуговування чи ремонт автомобілів.

Обсяг розділу не повинен перевищувати 4 – 6 сторінок.

- 38 -

4 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ , ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ

Для обґрунтованої розробки розділу необхідна коротка характеристика дільниці (зони).

Коротка і чітка використовуючи висновки попередніх розділів проекту, слід охарактеризувати дільницю (зону).

1.1.Характеристика робіт, що виконуються на дільниці, устаткування.

1.2.Розміри дільниці (довжина, ширина, висота приміщення).

1.3.Небезпечні та шкідливі фактори, що можуть мати місце при виконанні робіт на дільниці.

1.4.Організація роботи стосовно охорони праці на дільниці. 1.4.1 Керівництво роботою з охорони праці на дільниці.

1.4.2.Навчання працівників дільниці з питань охорони праці.

1.4.3.Контроль за станом охорони праці.

Вданому підрозділі необхідно назвати , осякіб організують роботу з питань охорони праці на дільниці. Навчання з питань охорони праці шляхом проведення інструктажів, здійснення контролю (оперативний контроль, контроль службою охорони праці підприємства, громадський контроль, трьохступеневий контроль).

4.1Промислова санітарія

4.1.Нормовані параметри мікроклімату. Використовуючи нормативні документи, наведіть оптимальні мікрокліматичні умови в робочій зоні приміщення, в якому розташована дільниця

4.2Основні засоби нормалізації параметрів мікроклімату.

Найбільш поширеними способами нормалізації мікроклімату у виробничих приміщеннях є вентиляція та опалення.

4.2.1. Вентиляція виробничого приміщення.

Основне призначення вентиляції– вилучити із приміщення забруднене, вологе або нагріте повітря та подати свіже повітря.

Обґрунтуйте вибір системи вентиляції приміщення . 4.2.2. Опалення виробничого приміщення.

За характеристикою систем опалення виробничих приміщень виберіть систему опалення приміщення, в якому розташована

- 39 -

- 40 -

виробнича

дільниця (зона),

що

 

проектується.

Охарактеризуйте вибрану систему опалення.

 

 

 

 

4.3. Організація

раціонального

освітлення

виробничого

приміщення і робочих місць.

 

 

 

 

 

Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на

 

організм людини в процесі праці, світло

займає

одне

з

перших місць. Адже відомо, що майже 90% всієї інформації

 

про довкілля людина одержує через органи зору. Організація

 

раціонального освітлення приміщення й

робочих

місць

є

одним з основних питань охорони праці.

 

 

 

 

4.3.1.Основні вимоги до виробничого освітлення.

4.3.2.Вибір типу освітлення.

 

В

залежності

від

конструкції

приміщення

та

розташування дільниці в

ньому

 

виберіть

вид

освітлення

(природне, штучне, суміщене).

 

 

 

 

 

 

 

4.2 Техніка безпеки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні причини нещасних випадків:

 

 

 

 

Несправність

устаткування,

порушення

 

правил

 

 

експлуатації

устаткування,

можливе

 

ураження

працюючих

 

 

електричним струмом.

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1 Технічні засоби попередження травматизму.

 

 

 

 

Відповідність

устаткування

дільниці

 

 

вимог

нормативних документів, захисне огородження небезпечних

 

 

зон устаткування,

розташування

устаткування

відповідно

 

 

вимогам нормативних документів.

 

 

 

 

 

 

 

4.2. Електробезпека.

 

 

 

 

 

 

 

 

Електричне устаткування становить велику потенційну

 

 

небезпеку для працюючих, особливо у зв’язку з тим, що

 

 

органи

почуттів

людини

не

 

відчувають

на

відстан

електричну напругу. Тому, коли струм впливає на людину, її

 

 

захисна реакція проявляється тільки після безпосереднього

 

 

контакту з частинами устаткування, що є під напругою.

 

 

 

Механізм ураження людини електрострумом надзвичайно

 

 

складний і супроводжується термічним, електролітичним та

 

 

біологічним впливом.

 

 

 

 

 

 

 

 

Основними

причинами

 

 

електротравматизму

 

н

виробництві

:є випадкове

доторкання до

неізольованих

 

струмопровідних частин електроустаткування, використання

несправних

електроінструментів, робота

без

надійних

захисних засобів та запобіжних пристосувань,

доторкання до

незаземлених корпусів електроустаткування, що опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, недотримання правил улаштування, технічної експлуатації та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок.

Заходи безпеки, що розробляються, необхідне спрямування на забезпечення на дільниці електробезпечних умов праці.

4.2.1.Характеристика електромережі дільниці, що проектується.

4.2.2.Технічні засоби захисту працюючих:

1)вимоги до устаткування стосовно електробезпеки;

2)засоби захисту, передбачені проектом.

Уразі переходу напруги на нормально не струмопровідні частини устаткування з електроприводом застосовується: захисне заземлення, захисне занулення та захисне вимикання.

Найбільш надійний захист засіб захисту– захисне заземлення устаткування.

4.3 Протипожежні заходи

Пожежа на виробництві наносить велику матеріальну шкоду, приводить до травм і загибелі людей, тому що супроводжується виникненням небезпечних факторів, таких

як відкритий вогонь, підвищення

температури,

токсичні

речовини,

дим,

недостаток

кисню,

пошкодження

устаткування і будівель.

 

 

 

 

При виконанні

даного

підрозділу

проекту визначіть

категорію приміщення за вибуховою, вибухопожежною і

пожежною

небезпекою, можливі

причини

виник-нення

пожежі; розробіть конкретні заходи стосовно попередження

виникнення

пожежі, виберіть

засоби

пожежегасіння

(первинні засоби пожежегасіння, пожежне водопостачання –

розташування

пожежних

кранів

в

приміщенні, засоби

пожежної сигналізації), визначіть шляхи евакуації людей із виробничого приміщення у разі пожежі.

- 41 -

4.4 Охорона навколишнього природного середовища

Охарактеризуйте

основні

джерела

забруднення

довкілля та розробіть конкретні заходи стосовно виключення

 

забруднення,

в тому числі

зберігання відходів виробництва

 

(мастильних

матеріалів,

використаних

матеріалів, що

 

застосовуються для обслуговування робочих місць, миття та

 

очищення

агрегатів

транспортних

засобів

в

процесі

обслуговування і ремонту, очищення використаної технічної і

 

побутової води, утилізація відходів виробництва.

 

 

Обсяг розділу не повинен перевищувати 4 – 6 сторінок.

- 42 -

5 КОНСТРУКТОРСЬКАЧАСТИНА

 

 

Загальні положення і вимогидо конструкторської

 

частини

 

 

В змісті курсового проекту по ТЄА може бути включена по

 

завданню викладача-керівника курсового проекту

розробка

 

не складного пристосування, назва котрого записується в

 

завдання на проектування. Застосування пристосування

 

дозволяє підвищити виробництво праці, покращити якість

 

роботи з одночасним зниженням затрат на

ТО або,

ПР

покращити умови праці і виключити травматизм.

 

 

Конструкторська частина повинна відповідати темі проекту і бути зв’язана з розробленим технологічним процесом, щоб окремі частини проекту були єдиним закінченим комплексом.

При розробці об’єкта конструкторської частини необхідно ознайомитися з їх перевагами і недоліками, а також вивчити умови в яких буде застосовуватись дане пристосування.

5.1 Обґрунтування вибору конструкції

Конструкторська розробка є

одним

з

найважливіших

розділів проекту і має на меті вирішення питань механізації

конкретних робіт в підприємстві. Об'єктами

розробки є

стенди і пристрої для розбирально-складальних, контрольно-

регулювальних, мастильних, демонтажно-монтажних

робіт,

діагностичні

засоби,

номенклатура

 

технологічного

устаткування, яка явно застаріла і потребує модернізації чи

розробки

сучасного

аналога

з

вищими

показникам

надійності,

продуктивності та

іншими

перевагами. При

виконанні цього розділу необхідно:

-обґрунтувати необхідність проектування чи модернізації обладнання та вибору конкретного його типу;

-описати призначення технологічного обладнання, яке розробляють в курсовому проекті;

-43 -

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]