Методичка ОТРА

де τ - середня тривалість доводки на зняття 0,01 мм припуску на сторону, хв; Z – припуск на сторону, мм.

Інші параметри штучного часу визначають так само, як і при токарних роботах. Нормування зварювальним робіт. Основний час при ацетиленокисневому зварюванні визначають за формулою:

де G - вага наплавленого металу на 1 м шва, г;

F - площа поперечного перерізу шва або валика, мм2; y - питома вага наплавленого металу, г/см3;

αн - коефіцієнт наплавлення, г/хв; Т01 - основний час на одне розігрівання зварюваних кромок, хв; np - число розігрівів на 1 м шва.

Час на огляд і очищення зварюваних кромок, огляд, очищення, вимірювання шва нормують на 1 м шва.

Час для заміни присадного дротика визначають з норми часу на 1 см3 наплавленого

шару металу.

Поштучний час визначають за формулою:

αΗ - коефіцієнт наплавлення, г/а • год; для електродів з тонкою обмазкою αΗ = 8 ÷ 10 г/а • год,

а з товстою обмазкою - αΗ = 10 ÷ 12 г/а • год; l - сила зварювального струму, а.

Поштучний час на ручне електродугове зварювання визначають за формулою,

31

як і для ацетилено-кисневого зварювання.

Нормування автоматичного (електродугового під шаром флюсу, вібродугового в середовищі вуглекислого газу) наплавлення.

Основний час визначають, після вибору режимів наплавлення за такою формулою:

де l - довжина наплавлення, мм;

b - товщина шару наплавленого металу, мм; D - діаметр наплавленої частини деталі, мм;

d - діаметр електродного дроту, мм; d = 1,6 ÷ 1,8: vn - швидкість подачі електродного дроту, mхв;

η- коефіцієнт перенесення металу електрода в шов,

η= 0,85 ÷0,90

Поштучну норму часу визначають за формулою:

Тд - допоміжний час, який витрачають на очищення, огляд деталі (беруть з нормативних таблиць), хв;

х - процент на час обслуговування робочого місця і природні потреби працюючого; беруть х = 12 ÷ 18.

де b - товщина шару покриття на одну сторону, мм; γ - питома вага осадженого металу, г/см3;

Dк - катодна густина (щільність) струму, а/дм2; С - електрохімічний еквівалент, гіа • год; η - вихід по струму на катоді, %.

Допоміжний час і час на обслуговування робочого місця вибирають за нормативними таблицями для гальванічних процесів. Поштучний час визначають за формулою, як і для верстатних робіт.

Нормування ручних робіт. Технічна норма часу на ручні робот складається з основного часу, допоміжного часу, на обслуговування робочого місця і відпочинок робітника, підготовчо-заключного.

Всі елементи технічної норми часу вибирають за нормативним таблицями, в яких вказуються витрати неповного оперативного часу необхідного для виконання даної слюсарної роботи (операція). У поясненнях до таблиць нормативів зазначається, що входить до комплексу прийомів неповного оперативного часу при даній операції.

Норму поштучного часу для слюсарних робіт (ручних) визначають за формулою з

32

33

К – поправочний коефіцієнт, який враховує умови робити (беруть з нормативних таблиць).

В курсовому проекті розрахунок режимів різання проводять на одну найбільш інтенсивну операцію, а на інші операції ТП режими різання вибирають по загально прийнятим нормативам та іншій довідковій літературі.

Результати розрахунку режимів різання та норми часу рекомендується подати в формі таблиці.

Таблиця 2.8.Розрахунок і призначення режимів різання

2.11. Оформлення технологічної документації

Оформлення технологічних документів — завершальний етап розробки технологічного процесу. Комплект документів в курсовому проекті повинен включати:

1)титульний аркуш, форма 2 ГОСТ 3.1105-84 [9];

2)маршрутну карту (МК), форма 1 і 1б ГОСТ 3.1118-82 [11];

3)операційні карти (ОК) механічної обробки, форма 2 або 3 і 2а ГОСТ 3.140486 [14];

4)карти ескізів (КЕ), форма 7 і 7а ГОСТ 3.1105-84;

5)операційні карти слюсарних, слюсарно-складальних, відновних робіт, форма 1 і 1а ГОСТ 3.1407-86 «ЄСТД. Форми і вимоги до заповнення і оформлення документів на технологічні процеси (операції), спеціалізовані по методах складання»;

6)операційні карти технічного контролю, форма 2 і 2а ГОСТ 3.1502-85 «ЄСТД. Форми і правила оформлення документів на технічний контроль»;

34

7)карту технологічного процесу нанесення хімічних, електрохімічних покриттів і хімічної обробки, форма 1 і 1а ГОСТ 3.1408-85 «ЄСТД. Форми і правила оформлення документів на технологічні процеси отримання покриттів»;

8)карту технологічного процесу термічної обробки, форма 1 і 1а ГОСТ 3.1405-86 «ЄСТД. Форми і вимоги до заповнення і оформлення документів на технологічні процеси термічної обробки».

У ці карти зводяться все вибране устаткування, технологічне оснащення, режими обробки, норми часу і так далі. Технологічна документація оформляється

відповідно до ГОСТ 3.1104-81 [8] і розміщується в додатку пояснювальної записки.

Титульний аркуш є першим листом комплекту технологічних документів. На ньому вказують найменування і номер деталі, код документу, прізвище і підпис розробника (студента) і керівника курсового проекту та ін. (додаток 17).

Маршрутна карта є основним документом, в якому вказуються усі операції в порядку їх виконання, вибране устаткування, інформація про деталь, норми часу та ін. Ці дані беруться з раніше виконаних пунктів записки пояснення. Інформація, що вноситься в МК, приводиться в додатках додатках 18,19.

Операційні карти призначені для опису конкретних операцій з вказівкою переходів, технологічного оснащення, режимів обробки та ін. За наявності карти ескізів допускається не вказувати допоміжні переходи, наприклад: «Встановити, вивірити і закріпити деталь».

Дані для заповнення ОК беруться з раніше виконаних пунктів курсового проекту. Інформація, що вноситься в ОК, приводиться в додатках 20,22,23.

Карти ескізів виконуються із застосуванням креслярського інструменту для наочного пояснення операційних карт. Масштаб — довільний. При розробці технологічних ескізів на операції або окремі технологічні переходи мають бути дотримані усі вимоги, що пред'являються до графічних документів .

На ескізі необхідно показати: виріб в робочому положенні; оброблювану поверхню, обведену для наочності лінією завтовшки 2б по ГОСТ 2.303-68; розміри і граничні відхилення, які робітник повинен забезпечити при виконанні операції; шорсткість оброблюваних поверхонь; позначення опор, затисків і настановних пристроїв по ГОСТ 3.1107-81 [10] . Однакові значення шорсткості поверхні групують і виносять в правий верхній кут ескізу. Умовні позначення, вживані на КЕ, повинні відповідати встановленим стандартам. Нестандартні позначення необхідно роз'яснювати в примітках до ескізна.

На КЕ усі розміри або конструктивні елементи оброблюваних поверхонь умовно нумерують арабськими цифрами, які проставляють в колі діаметром 6...8 мм (додаток 21).

Приклади оформлення технологічних документів наведені в додатках У цьому пункті курсового проекту учень повинен вказати перелік оформлених

документів.

35

3. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА.

Графічна частина проекту розробляється на 2 листах формату А1 і включає ремонтне креслення деталі, карту дефектації, складальне креслення пристрою, робочі креслення двох-трьох нестандартних деталей пристрою,або операційні ескізи (карти наладки).

При виконанні графічної частини доцільно виконувати розробку або модернізацію спеціальних пристроїв для забезпечення однієї з операцій запроектованого технологічного процесу. Такими пристроями можуть бути пристрої для встановлення деталей при обробці їх на металообробних верстатах, для виконання механічної обробки, для контролю відновлених поверхонь деталей, для монтажу деталей на підвісні пристрої при гальванічному нарощуванні поверхонь та ін.

Спроектований пристрій повинен сприяти підвищенню продуктивності праці, точності зборки, поліпшенню умов праці. Для проектування пристосування потрібно мати дані про умови експлуатації, уніфіковані, нормалізовані і стандартні деталі і вузли, а також розробити принципову схему базування і закріплення деталі. Завдання зводиться до того, щоб з відомих елементів зробити найбільш вигідну для конкретних умов конструкцію пристосування

Складальні креслення можна виконувати спрощено в відповідності з допущеннями ЄСТД.

Операційні карти наладки (ескізи деталі в робочому положенні після певної операції із зображенням способу закріплення її схематично) і положенням різального інструменту) креслять на одному креслярському аркуші для ілюстрації розробленого технологічного процесу. Креслярський лист ділять на декілька гранок в залежності від розміру деталі, конструкції пристрою, характеру операції і т.д..

Ескізи виконуються в довільному масштабі, але з обов'язковим додержанням пропорцій в зображенні оброблюваної деталі, деталей пристрою, та інших затискних механізмів і ріжучого інструменту.

На операційних ескізах потрібно схематично зображувати затискні механізми (пристрої, трьохкулачкові патрони, цангові зажими і т.п), оброблювану деталь,ріжучий і робочий інструменти (різці, фрези, круги і т.д.), Затискні механізми, ріжучий і робочий інструменти, оброблювана деталь кресляться суцільними лініями. Місця, які підлягають обробці, виділяються жирною лінією.Установочні базові поверхні виділяються другим кольором і ставляться умовні позначення.Напрям головного робочого руху і подачі деталі і інструментів вказуються стрілками. На оброблюваних поверхнях позначають потрібну чистоту поверхні.

Режими обробки можуть бути зведені в таблицю і розміщені справа від ескізу. Карта дефектації деталі виконується в вигляді плакату.

Методика виконання ремонтного креслення наведена в п. 1.3.

36

Додаток 1 Ремонтне кресленння

1.Гострікромкипритупити.

2.Биття поверхніБіторцяВвідносно поверхніА не більше 0,07мм

3.Биття поверхніГ відносно поверхніА не більше О, 12 мм

37

Додаток 2.

Технічні характеристики способів відновлення деталей

Примітка: Умовні позначення способів відновлення деталей приведені в додатку 4.

38

Додаток 3

Коефіцієнти довговічності деталей

39

Продовження дод.3.

40