Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Методичка ОТРА

.pdf
Скачиваний:
61
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
977.23 Кб
Скачать

Тривалість обробки визначають за формулою:.

 

Тм = τZ хв,

(47)

де τ - середня тривалість доводки на зняття 0,01 мм припуску на сторону, хв; Z – припуск на сторону, мм.

Інші параметри штучного часу визначають так само, як і при токарних роботах. Нормування зварювальним робіт. Основний час при ацетиленокисневому зварюванні визначають за формулою:

Т0

=

 

G

+ T01

np хв,

 

 

або

 

н

(48)

 

 

Fy + T01

Т0

=

 

np хв,

 

 

н

 

де G - вага наплавленого металу на 1 м шва, г;

F - площа поперечного перерізу шва або валика, мм2; y - питома вага наплавленого металу, г/см3;

αн - коефіцієнт наплавлення, г/хв; Т01 - основний час на одне розігрівання зварюваних кромок, хв; np - число розігрівів на 1 м шва.

Час на огляд і очищення зварюваних кромок, огляд, очищення, вимірювання шва нормують на 1 м шва.

Час для заміни присадного дротика визначають з норми часу на 1 см3 наплавленого

шару металу.

Поштучний час визначають за формулою:

 

 

Тпошт = [(То + Тд1) LК + Тд2] K1 хв,

(49)

де

То

- основний час на 1 м, хв;

 

шва,

Тд1

- допоміжний час, який витрачають на огляд і очищення кромок і зварного

а також для заміни присадного дротика на 1 м шва, хв;

 

 

Тд2

- допоміжний час, який витрачають для установки, поворотів, зняття виробу

та керування зварювальним устаткуванням, хв;

 

 

L - довжина шва або валика, м;

 

 

К - коефіцієнт, який враховує умови зварювання;

 

 

K1

- коефіцієнт, який враховує час на обслуговування робочого місця і природні

потреби працюючого.

 

 

Нормування електродугового зварювання вручну. Основний час ручного елект-

родугового зварювання визначають за формулою:

 

 

 

T0 =

F 60

хв/м,

(50)

 

 

 

 

 

 

Η l

 

де

F - площа поперечного перерізу шва або валика, мм2;

 

 

γ - питома вага наплавленого металу, г/см3;

 

αΗ - коефіцієнт наплавлення, г/а • год; для електродів з тонкою обмазкою αΗ = 8 ÷ 10 г/а • год,

а з товстою обмазкою - αΗ = 10 ÷ 12 г/а • год; l - сила зварювального струму, а.

Поштучний час на ручне електродугове зварювання визначають за формулою,

31

як і для ацетилено-кисневого зварювання.

Нормування автоматичного (електродугового під шаром флюсу, вібродугового в середовищі вуглекислого газу) наплавлення.

Основний час визначають, після вибору режимів наплавлення за такою формулою:

де l - довжина наплавлення, мм;

b - товщина шару наплавленого металу, мм; D - діаметр наплавленої частини деталі, мм;

d - діаметр електродного дроту, мм; d = 1,6 ÷ 1,8: vn - швидкість подачі електродного дроту, mхв;

η- коефіцієнт перенесення металу електрода в шов,

η= 0,85 ÷0,90

Поштучну норму часу визначають за формулою:

Тпошт = (Тм + Тд) (1 + х / 100) хв

(52)

де Тм - основний (машинний) час, хв;

 

Тд - допоміжний час, який витрачають на очищення, огляд деталі (беруть з нормативних таблиць), хв;

х - процент на час обслуговування робочого місця і природні потреби працюючого; беруть х = 12 ÷ 18.

Нормування гальванічних робіт. Основний час визначають за формулою:

 

Т0 =

b 1000 × 60

хв,

(53)

 

D C

 

 

де b - товщина шару покриття на одну сторону, мм; γ - питома вага осадженого металу, г/см3;

Dк - катодна густина (щільність) струму, а/дм2; С - електрохімічний еквівалент, гіа • год; η - вихід по струму на катоді, %.

Допоміжний час і час на обслуговування робочого місця вибирають за нормативними таблицями для гальванічних процесів. Поштучний час визначають за формулою, як і для верстатних робіт.

Нормування ручних робіт. Технічна норма часу на ручні робот складається з основного часу, допоміжного часу, на обслуговування робочого місця і відпочинок робітника, підготовчо-заключного.

Всі елементи технічної норми часу вибирають за нормативним таблицями, в яких вказуються витрати неповного оперативного часу необхідного для виконання даної слюсарної роботи (операція). У поясненнях до таблиць нормативів зазначається, що входить до комплексу прийомів неповного оперативного часу при даній операції.

Норму поштучного часу для слюсарних робіт (ручних) визначають за формулою з

урахуванням особливостей кожної роботи:

 

Тпошт = Топ (1 + х / 100) хв

(54)

32

де

Топ – оперативний час на слюсарну операцію або роботу, хв;

 

 

х - час на обслуговування робочого місця, відпочинок і природні потреби пра-

цюючого, % від оперативного часу.

 

 

 

Норма поштучного часу при рубанні металу зубилом вручну:

 

 

 

Тпошт = (ТопК + Тд)(1 + х / 100) хв,

(55)

де

Топ - неповний оперативний час на обробку даної деталі, хв;

 

 

К - поправочний коефіцієнт, який враховує умови обробки і визначається

 

 

К = К1К2К3К4;

 

 

 

Тд

- допоміжний час, який не ввійшов до Топ. Він пов'язаний з установкою і

зняттям деталі, з її кріпленням і відкріпленням, хв;

 

 

х - час на обслуговування робочого місця, відпочинок і природні потреби пра-

цюючого, % від оперативного часу;

 

 

 

К1

- коефіцієнт, який враховує рубання металу при вертикальному положенні

збоку, дорівнює 1,3;

 

 

 

К2

- коефіцієнт, який враховує рубання угнутих поверхонь, дорівнює 1,2, або

враховує рубання випуклих поверхонь, дорівнює 1,1;

 

 

К3

- коефіцієнт, який враховує рубання під лінійку і кутник, дорівнює 1,2;

 

 

К4

- коефіцієнт, який враховує рубання мідних сплавів, дорівнює 0,7, або врахо-

вує рубання алюмінієвих сплавів, дорівнює 0,6.

 

 

Норма поштучного часу при свердлінні отворів:

 

 

 

Тпошт = (ТопК1К2 + Тд)(1 + х / 100) хв,

(56)

Позначення ті самі, що й при рубанні металу.

 

 

Норма штучного часу при розгортанні отворів:

 

 

 

Тпошт = (ТопК1К2 К3К4К5

+ Тд)(1 + х / 100) хв,

(57)

де

К1 - коефіцієнт, який враховує групу металу, для:

 

 

вуглецевої сталі (σ 61—80 кг/мм2)

- 1,2

 

 

хромистої сталі

- 1,3

 

 

мідних сплавів

- 0,7

 

 

алюмінієвих сплавів

- 0,6

 

 

чавуну середньої твердості

- 0,8

 

 

К2

- коефіцієнт, який враховує характер обробки отворів, К2 = 1,2

 

 

К3

- коефіцієнт, який враховує суворе дотримання співосності отворів, К3 = 1,3;

 

К4

- коефіцієнт, який враховує кількість розвірчуваних отворів у виробі:

 

 

 

Кількість отворів

К4

 

 

 

5

0,9

 

 

 

10

0,85

 

 

 

15

0,80

 

 

 

20

0,75

 

 

К5 – коефіцієнт, який враховує умови виконання роботи.

 

 

При незручних умовах К5 = 1,2.

 

 

 

При виконанні слюсарно-збиральних робіт поштучний час визначають за фо-

рмулою:

 

 

 

 

Тпошт = (Т‘опК + Тд)(1 + х / 100) хв,

(58)

де

Т‘оп – неповний оперативний час на дану слюсарно-збиральну роботу, хв;

33

К – поправочний коефіцієнт, який враховує умови робити (беруть з нормативних таблиць).

В курсовому проекті розрахунок режимів різання проводять на одну найбільш інтенсивну операцію, а на інші операції ТП режими різання вибирають по загально прийнятим нормативам та іншій довідковій літературі.

Результати розрахунку режимів різання та норми часу рекомендується подати в формі таблиці.

Таблиця 2.8.Розрахунок і призначення режимів різання

 

Назва і коро-

Прийня-

 

Режими різання

 

 

та стій-

 

 

 

Номер опе-

тка характе-

 

 

 

кість ін-

глибина,

Подача

Швидкість

рації

ристика ін-

струме-

t, мм

S, мм/об

V, mхв

 

струменту

 

нта Т, хв

 

 

 

 

 

Таблиця 2.9.Технічна форма часу на відновлення деталі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Час на

Час на

 

Поштуч-

 

 

Основний

Допоміж-

відпочи-

обслуго-

Поштуч-

нокаль-

 

Номер

(машин-

нок і

ву-вання

куля-

 

ний час

ний час

 

операції

ний) час

природні

робочого

ційний

 

Тд, хв

Тпошт, хв

 

 

Тм, хв

потреби

місця

час

 

 

 

Твп, хв

Тто, хв

 

Пп-к, хв

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.11. Оформлення технологічної документації

Оформлення технологічних документів — завершальний етап розробки технологічного процесу. Комплект документів в курсовому проекті повинен включати:

1)титульний аркуш, форма 2 ГОСТ 3.1105-84 [9];

2)маршрутну карту (МК), форма 1 і 1б ГОСТ 3.1118-82 [11];

3)операційні карти (ОК) механічної обробки, форма 2 або 3 і 2а ГОСТ 3.140486 [14];

4)карти ескізів (КЕ), форма 7 і 7а ГОСТ 3.1105-84;

5)операційні карти слюсарних, слюсарно-складальних, відновних робіт, форма 1 і 1а ГОСТ 3.1407-86 «ЄСТД. Форми і вимоги до заповнення і оформлення документів на технологічні процеси (операції), спеціалізовані по методах складання»;

6)операційні карти технічного контролю, форма 2 і 2а ГОСТ 3.1502-85 «ЄСТД. Форми і правила оформлення документів на технічний контроль»;

34

7)карту технологічного процесу нанесення хімічних, електрохімічних покриттів і хімічної обробки, форма 1 і 1а ГОСТ 3.1408-85 «ЄСТД. Форми і правила оформлення документів на технологічні процеси отримання покриттів»;

8)карту технологічного процесу термічної обробки, форма 1 і 1а ГОСТ 3.1405-86 «ЄСТД. Форми і вимоги до заповнення і оформлення документів на технологічні процеси термічної обробки».

У ці карти зводяться все вибране устаткування, технологічне оснащення, режими обробки, норми часу і так далі. Технологічна документація оформляється

відповідно до ГОСТ 3.1104-81 [8] і розміщується в додатку пояснювальної записки.

Титульний аркуш є першим листом комплекту технологічних документів. На ньому вказують найменування і номер деталі, код документу, прізвище і підпис розробника (студента) і керівника курсового проекту та ін. (додаток 17).

Маршрутна карта є основним документом, в якому вказуються усі операції в порядку їх виконання, вибране устаткування, інформація про деталь, норми часу та ін. Ці дані беруться з раніше виконаних пунктів записки пояснення. Інформація, що вноситься в МК, приводиться в додатках додатках 18,19.

Операційні карти призначені для опису конкретних операцій з вказівкою переходів, технологічного оснащення, режимів обробки та ін. За наявності карти ескізів допускається не вказувати допоміжні переходи, наприклад: «Встановити, вивірити і закріпити деталь».

Дані для заповнення ОК беруться з раніше виконаних пунктів курсового проекту. Інформація, що вноситься в ОК, приводиться в додатках 20,22,23.

Карти ескізів виконуються із застосуванням креслярського інструменту для наочного пояснення операційних карт. Масштаб — довільний. При розробці технологічних ескізів на операції або окремі технологічні переходи мають бути дотримані усі вимоги, що пред'являються до графічних документів .

На ескізі необхідно показати: виріб в робочому положенні; оброблювану поверхню, обведену для наочності лінією завтовшки 2б по ГОСТ 2.303-68; розміри і граничні відхилення, які робітник повинен забезпечити при виконанні операції; шорсткість оброблюваних поверхонь; позначення опор, затисків і настановних пристроїв по ГОСТ 3.1107-81 [10] . Однакові значення шорсткості поверхні групують і виносять в правий верхній кут ескізу. Умовні позначення, вживані на КЕ, повинні відповідати встановленим стандартам. Нестандартні позначення необхідно роз'яснювати в примітках до ескізна.

На КЕ усі розміри або конструктивні елементи оброблюваних поверхонь умовно нумерують арабськими цифрами, які проставляють в колі діаметром 6...8 мм (додаток 21).

Приклади оформлення технологічних документів наведені в додатках У цьому пункті курсового проекту учень повинен вказати перелік оформлених

документів.

35

3. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА.

Графічна частина проекту розробляється на 2 листах формату А1 і включає ремонтне креслення деталі, карту дефектації, складальне креслення пристрою, робочі креслення двох-трьох нестандартних деталей пристрою,або операційні ескізи (карти наладки).

При виконанні графічної частини доцільно виконувати розробку або модернізацію спеціальних пристроїв для забезпечення однієї з операцій запроектованого технологічного процесу. Такими пристроями можуть бути пристрої для встановлення деталей при обробці їх на металообробних верстатах, для виконання механічної обробки, для контролю відновлених поверхонь деталей, для монтажу деталей на підвісні пристрої при гальванічному нарощуванні поверхонь та ін.

Спроектований пристрій повинен сприяти підвищенню продуктивності праці, точності зборки, поліпшенню умов праці. Для проектування пристосування потрібно мати дані про умови експлуатації, уніфіковані, нормалізовані і стандартні деталі і вузли, а також розробити принципову схему базування і закріплення деталі. Завдання зводиться до того, щоб з відомих елементів зробити найбільш вигідну для конкретних умов конструкцію пристосування

Складальні креслення можна виконувати спрощено в відповідності з допущеннями ЄСТД.

Операційні карти наладки (ескізи деталі в робочому положенні після певної операції із зображенням способу закріплення її схематично) і положенням різального інструменту) креслять на одному креслярському аркуші для ілюстрації розробленого технологічного процесу. Креслярський лист ділять на декілька гранок в залежності від розміру деталі, конструкції пристрою, характеру операції і т.д..

Ескізи виконуються в довільному масштабі, але з обов'язковим додержанням пропорцій в зображенні оброблюваної деталі, деталей пристрою, та інших затискних механізмів і ріжучого інструменту.

На операційних ескізах потрібно схематично зображувати затискні механізми (пристрої, трьохкулачкові патрони, цангові зажими і т.п), оброблювану деталь,ріжучий і робочий інструменти (різці, фрези, круги і т.д.), Затискні механізми, ріжучий і робочий інструменти, оброблювана деталь кресляться суцільними лініями. Місця, які підлягають обробці, виділяються жирною лінією.Установочні базові поверхні виділяються другим кольором і ставляться умовні позначення.Напрям головного робочого руху і подачі деталі і інструментів вказуються стрілками. На оброблюваних поверхнях позначають потрібну чистоту поверхні.

Режими обробки можуть бути зведені в таблицю і розміщені справа від ескізу. Карта дефектації деталі виконується в вигляді плакату.

Методика виконання ремонтного креслення наведена в п. 1.3.

36

Додаток 1 Ремонтне кресленння

Умовне

Розміринаро-

позначення

бочомукрес-

розмірів

ленні

1

15+-0,25

2

47,5+-0,15

3

55+-0,035

1.Гострікромкипритупити.

2.Биття поверхніБіторцяВвідносно поверхніА не більше 0,07мм

3.Биття поверхніГ відносно поверхніА не більше О, 12 мм

 

 

 

 

 

К КрНУ КП 08.01. 200.Р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Літ.

Маса

Масштаб

Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Муфта

 

 

 

0,28

1:1

Розроб.

Іванов

 

 

 

 

 

 

 

вимкнення зчеплення

 

 

 

Перев.

Левченко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т. контр.

 

 

 

 

Аркуш

 

Аркушів

 

 

 

 

Чавун СЧ 15-32 ГОСТ 1412-79

 

 

 

ОА 09-11-1

Н. контр.

Левченко

 

 

 

 

 

Затв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

37

Додаток 2.

Технічні характеристики способів відновлення деталей

Показники

РР

ПД

Н

КК

НШФ

НВГ

ДД

РДН

ВДН

АДН

РГН

Х

Види металів і сплавів,

Сталь,

Сталь

Сталь,

Усі

Сталь

Сталь

Усі

Усі

Сталь,

Алюмі-

Усі

Сталь

по відношенню до

ковкй і

 

сірий

матеріа-

 

 

мате-

матері

ковкий і

нієві

матеріа-

 

яких застосуємо спосіб

сірий

 

чавун

ли

 

 

ріали

-али

сірий

сплави

ли

 

чавун

 

 

 

 

 

 

 

чавун

 

 

 

Застосовність способу

засто-

засто-

засто-

застосо-

засто-

засто-

за-

застосо-

не засто-

застосо-

не засто-

засто-

по відношенню до

совує-

совує-

совує-

вуємий

совує-

совує-

стосо

вуємий

со-

вуємий

со-

совує-

деталей, що випробо-

мий

мий

мий

 

мий

мий

вує-

 

вуємий

 

вуємий

мий

вують знакозмінні

 

 

 

 

 

 

мий

 

 

 

 

 

навантаження

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мінімальний діаметр

6

-

12

5

35

10

6

10

15

5

5

5

деталей класу "Круглі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

стержні", мм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мінімальний діаметр

8

не об-

40

8

-

-

12

40

50

100

40

40

деталей класу "Корпус-

 

ме-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ні" і "Повні циліндри",

 

жено

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

мм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найменша товщина

-

-

0,1

0,1

1,5

0,5

-

1,0

0,3

0,3

0,3

0,05

покриття, мм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найбільша товщина

-

-

3,0

3,0

5,0

3,5

-

6,0

3,0

5,0

5,0

0,6

покриття, мм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зниження втомної

0

0

25

0

15

15

0

30

50

35

40

20

міцності, %

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Примітка: Умовні позначення способів відновлення деталей приведені в додатку 4.

38

Додаток 3

Коефіцієнти довговічності деталей

Клас де-

Група

Дефект

 

 

 

 

Спосіб відновлення

 

 

 

 

 

 

талей

деталей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РР

ПД

Н

КК

НШФ

НВГ

ДД

РДН

ВДН

АДН

РГН

 

Х

 

 

 

 

1-й

Блоки ци-

Тріщини

-

-

-

0,8

-

-

-

0,85

-

0,9

0,8

-

 

корпусні

ліндрів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

деталі

 

Пробоїни

-

-

-

0,8

-

-

-

0,85

-

0,9

0,8

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Спрацювання

-

-

1,0

0,8

-

-

-

-

-

-

-

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

постелей корін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

підшипників

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Голівки

Тріщини

-

-

-

0,8

-

-

-

0,85

-

0,9

0,8

-

 

 

циліндрів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Корозія отворів

-

-

-

0,8

-

-

-

0,85

-

0,9

0,8

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сорочки охоло-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дження

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картери

Спрацювання

-

-

-

0,75

-

-

0,9-

0,8

-

-

0,7

-

 

 

коробок

отворів під

 

 

 

 

 

 

1,0

 

 

 

 

 

 

 

 

передач і

підшипники

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

редукторів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картери

Тріщини

-

-

-

-

-

-

-

0,8

-

-

0,7

-

 

 

задніх мос-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тів

Спрацювання

-

-

-

0,9-

-

-

0,8

-

-

-

0,7

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

шийок кожуха

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

полуосей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2-й

Колінчаті

Спрацювання

0,95-

-

-

-

0,9

-

-

-

0,62

-

-

-

 

Круглі

вали

робочих повер-

1,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

стержні

 

хонь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розподільні

Спрацювання

0,95-

-

-

-

0,9

0,9

-

-

0,62

-

-

-

 

 

вали

робочих повер-

 

 

 

хонь

1,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хрестови-

Спрацювання

-

0,9

-

-

-

0,9

-

-

0,62

-

-

-

 

 

ни карданів

робочих повер-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

хонь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хрестовини

Спрацювання

-

-

-

-

-

0,9

-

-

0,62

-

-

-

 

 

диферен-

робочих повер-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ціалів

хонь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Клапани

Спрацювання

1,0

-

0,9-

-

-

-

-

-

-

-

-

0,97

 

 

 

стержня клапа-

 

 

 

на

 

 

1,0

 

 

 

 

 

 

 

 

-1,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

39

Продовження дод.3.

Клас

Група дета-

Дефект

Спосіб відновлення

 

деталей

лей

 

РР ПД Н

КК НШФ НВГ ДД РДН ВДН АДН РГН

Х

 

 

 

 

Штовхальники

Спрацювання

1,0

0,9

0,9-

-

-

-

-

-

1,0

-

-

0,97

 

 

стержня што-

 

 

1,0

 

 

 

 

 

 

 

 

-1,0

 

 

вхальника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поворот-

Спрацювання

 

 

0,9

 

0,9

0,80

 

 

0,98

 

 

1,0

 

ний кулак

шийок під

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

підшипники

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Півосі

Спрацювання

-

-

-

-

0,9

-

-

 

-

-

-

-

 

 

шліців

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вали

Спрацювання

-

-

-

-

0,9

-

-

 

-

-

-

-

 

 

шліців

-

-

0,9

-

0,9

0,8

-

 

0,98

-

-

1,0

 

 

Спрацювання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

шийок

-

-

-

-

0,9-

-

-

 

0,85-

-

-

-

 

 

 

 

 

 

Спрацювання

 

 

 

 

1,0

 

 

 

1,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

різьби

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Осі

Спрацювання

-

-

0,9

-

0,9

0,8

-

 

0,96

-

-

1,0

 

 

робочих по-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

верхонь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3-й.

Матиці коліс

Спрацювання

-

-

-

0,7

-

-

0,9-

-

0,98

-

-

-

Полі

 

отворів під

 

 

 

5

 

 

0,1

 

 

 

 

 

циліндри

 

підшипники

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фланці

Спрацювання

-

-

0,9

-

0,9

0,8

-

-

0,98

-

-

1,0

 

 

шийок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чашки дифе-

Спрацювання

-

-

0,9

 

0,9

0,8

-

-

0,98

-

-

0,1

 

ренціала

шийок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4-й.

Гальмівні ба-

Спрацювання

0,95

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Диски

рабани

робочих по-

-1,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

верхонь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5-й.

Шатун двигу-

Спрацювання

0,9

-

0,9-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Не круг-

на

гнізд під

 

 

1,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

лі стер-

 

вкладиші

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

жні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Балки перед-

Спрацювання

0,95

-

-

-

-

-

0,9-

-

-

-

-

-

 

ніх осей

отворів під

-1,0

 

 

 

 

 

1,0

 

 

 

 

 

 

 

шкворені

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рами

Спрацювання

0,95

-

-

-

-

-

-

0,8

-

-

0,7

-

 

 

отворів під

-1,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

заклепки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

40