11.2. Дохід підприємства.

Дохідність підприємства є одним із найголовніших показників, які відображають його фінансовий стан. Такий показник відображає мету підприємницької діяльності.

Дохід є грошовою виручкою підприємства від реалізації продукції, послуг та виконання робіт ьез урахування податків та зборів.

Доходи розділяють за характером отримання (звичайні, надзвичайні), за видом діяльності (виробничі, посередницькі, інвестиційні, фінансові), за повнотою та місцем відображення. (бухгалтерські, приховані).

В практиці обліку доходів на підприємствах використовують поняття валового, чистого, необхідного і можливого доходу.

Валовий дохід – це загальна сума доходу, що отримує підприємство від всіх видів діяльності у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах за певний проміжок часу.

Чистий дохід – це різниця між доходами від реалізації продукції та обов’язковими платежами, що входять до ціни товару.

Необхідний дохід – це дохід, який дозволяє підприємству фінансувати всі заплановані поточні витрати, обов’язкові платежі та отримати цільовий прибуток.

Можливий дохід – це дохід, який може отримати підприємство при наявних виробничих потужностях, можливомцу обсязі реалізації продукції при наявній кон’юнктурі ринку.

11.3. Прибуток та його використання.

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції всіх форм інвестування. Він є джерелом оплати податків і з урахуванням значення прибутку вся діяльність підприємства спрямована на його зростання.

Суть прибутку як економічної категорії проявляється у його функціях. Прибуток виконує такі три функції:

- оцінка підсумків діяльності підприємства;

- розподіл чистого доходу в економіці;

- економічне стимулювання підприємства.

Залежно від формування та розподілу виокремлюють кілька видів прибутку. Насамперед розрізняють загальний прибуток і прибуток після оподаткування. Загальний прибуток — це весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу. Такий прибуток інакше називають балансовим. Прибуток після оподаткування, тобто прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства, має поширену у вітчизняній літературі та практиці назву — чистий прибуток.

До факторів, які діють на утворення прибутку, належать:

- виручка від реалізації товарів та послуг;

- виручка від реалізації інших активів, враховуючи матеріальні запаси та нематеріальні активи;

- виручка від основних засобів;

- дохід від пайової участі в інших підприємствах;

- доходи за акціями, облігаціями та іншими цінними паперами.

Розглядаючи розподіл прибутку, слід виділити такі основні напрямки:

- бюджетні та позабюджетні фонди;

- банки для погашення позик і сплату відсотків;

- розрахунковий рахунок підприємства.

У кінцевому рахунку прибуток підприємства використовується на:

- нагромадження (виробничий і науковий розвиток);

- соціальні потреби;

- покриття збитків та інших потреб;

- капітальні фінансові вкладення;

- споживання (виплата відсотків, дивідендів, матеріальної допомоги).