Воздействие антропогенных факторов на здоровье человека

По происхождению химические мутагены можно разделить на три основные группы:

• органические и неорганические соединения естественного происхождения (оксиды азота, нитриты, нитраты, алкалоиды и др.);

• продукты переработки природных соединений на энергоемких производствах (полициклические ароматические углеводороды, соли тяжелых металлов и

др.);

• продукты химического синтеза, прежде не встречавшиеся в природе, а потому очень опасные для здоровья, так как к ним не выработаны естественные эволюционные механизмы защиты: пестициды, полихлорбифенилы, некоторые лекарственные препараты. В частности, печально известный талидомид в результате массового применения беременными женщинами вызвал у новорожденных тяжелые врожденные пороки развития, (гигиена, 105)

Канцерогенным называется вещество (фактор), воздействие которого достоверно увеличивает частоту возникновения доброкачественных и/или злокачественных опухолей в популяции человека и/или сокращает период развития этих опухолей.

Группировка факторов риска по их доле влияния на здоровье человека

Факторы, влияющие на здоровье	Примерная доля фактора,%	Группы факторов риска
Образ жизни	49-53	Курение, употребление алкоголя, несбалансированное, неправильное питание, вредные условия труда, стрессовые ситуации (дистресс), адинамия, гиподинамия, плохие материально-бытовые условия, употребление наркотиков, злоупотребление лекарствами, непрочность семей, одиночество, низкий образовательный и культурный уровень, чрезмерно высокий уровень урбанизации
Генетика (биология) человека	18-22	Предрасположенность к наследственным болезням
Внешняя среда, природно-климатические условия	17-20	Загрязнение воздуха, воды, почвы; резкая смена атмосферных явлений; повышенные космические, магнитные и другие излучения
Здравоохранение*	8-10	Неэффективность профилактических мероприятий, низкое качество медицинской помощи, несвоевременность ее оказания

Заняття № 40 тема: Контроль засвоєння модуля 3 «Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя».

До контролю засвоєння модуля пускаються студенти, що не мають на час проведення контролю пропусків лекцій, практичних занять і мають оформлені і підписані викладачем протоколи.

Оцінка виставляється на основі перевірки письмового завдання, що складається:

1. Відповідей на 50 тестів КРОК-1 (правильна відповідь 1 балл, неправильна - 0 баллів.) Всього 0 - 50 баллів.

3. Лекційного питання (0 – 10 балів)

4. 1 таблиця (0 – 10 балів)

5. 1 задача (0 – 10 балів).

Всього:

- 80 - 71 баллів - відмінно,

- 70-61 – добре,

- 60 - 50 - задовільно,

- 49 баллів і менш - незадовільно.

Vіii. Орієнтовний перелік контрольних питань

Модуль 3. Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя

Змістовий модуль 5. Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія

1. Паразитизм. Принципи взаємодії паразиту та хазяїна на рівні особин. Шляхи морфо­фізіологічної адаптації паразитів.

2. Трансмісивні захворювання. Факультативно-трансмісивні й облігатно-трансмісивні захворювання. Специфічні та механічні переносники збудників захворювань.

3. Принципи класифікації паразитів: облігатні, факультативні, тимчасові, постійні, ендо- та ектопаразити.

4. Життєві цикли паразитів. Чергування поколінь і феномен зміни хазяїв. Проміжні й основні хазяї. Резервуарні, облігатні, факультативні хазяї.

5. Природноосередкові захворювання. Структура природного осередку. Вчення акаде­міка Є.Н.Павловського про природну осередковість паразитарних захворювань. Поняття про антропонози та зоонози.

6. Основи профілактики паразитарних захворювань. Методи профілактики: біологічні, екологічні, громадські тощо.

7. Тип Найпростіші. Класифікація, характерні риси організації, значення представників у медицині.

8. Лямблія. Морфологія, шляхи зараження, методи лабораторної діагностики, профілак­тика.

9. Трихомонади. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики.

10. Біологія збудників шкірного та вісцерального лейшманіозу. Систематичне положення, морфологія, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактики.

11. Збудники трипаносомозів. Систематичне положення, морфологія, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактики.

12. Дизентерійна амеба. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, обґрун­тування методів лабораторної діагностики, профілактика.

13. Балантидій. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики.

14. Малярійний плазмодій. Систематичне положення, цикл розвитку, боротьба з маля­рією, задачі протималярійної служби на сучасному рівні. Види малярійних плазмодіїв.

15. Токсоплазма. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи заражен­ня, обґрунтування методів лабораторної діагностики.