- •1. Теоретичні основи дослідження
- •1.1 Фінансовий стан та його роль у ефективності господарської діяльності підприємства
- •1.2 Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств
- •1.3 Особливості підходів до прогнозування фінансового стану підприємства
- •2. Характеристика об’єкта дослідження
- •2.1 Економічна характеристика господарства
- •2.2.1 Аналіз стану охорони праці
- •2.2.2 Планування заходів з покращення охорони праці та їх фінансування
- •2.2.4 Захист населення у надзвичайних ситуаціях
- •2.3 Стан екологічної безпеки та заходи щодо його покращення
- •2.3.1 Аналіз стану екологічної безпеки у паф «Винниківська»
- •2.3.2 Еколого-економічна характеристика діяльності паф «Винниківська»
- •2.3.3 Шляхи покращення екологічної безпеки діяльності паф «Винниківська» та розрахунок витрат на їх здійснення
- •3. Аналіз та оцінка фінансового стану паф «Винниківське»
- •3.1 Сутність фінансового стану підприємства, його показники та методика їх розрахунку
- •3.2 Оцінка фінансово-майнового стану паф «Винниківське»
- •3.3 Сутність ліквідності підприємства, її показники та методика їх розрахунку
- •3.4 Платоспроможність, її показники та методика їх розрахунку
- •3.5 Фінансова стійкість підприємства, її показники та методика їх розрахунку
- •3.6 Дослідження показників ділової активності
- •3.7 Аналіз рентабельності паф “Винниківська”
- •4. Удосконалення методики проведення аналізу фінансового стану підприємства
2.3 Стан екологічної безпеки та заходи щодо його покращення
2.3.1 Аналіз стану екологічної безпеки у паф «Винниківська»
Побічним продуктом кожної економічної діяльності, в тому числі пов’язаної з сільськогосподарським виробництвом, є забруднення навколишнього середовища. Труднощі розв’язання екологічних проблем у сільському господарстві часто пов’язані з тим, що сільськогосподарські забруднення мають нечіткий, опосередкований характер, коли загальний стан, якість природного середовища погіршується, а конкретний винуватець відсутній. Різноманітність форм забруднення також ускладнює завдання оцінки якості природного середовища в агро екосистемах. Все це вимагає для оздоровлення природного середовища у сільському господарстві не лише технологічних, а й соціальних та економічних рішень.
Відтворення природних ресурсів, їх охорона вимагають суттєвих матеріальних витрат. Тому важливо проводити економічну і соціальну оцінку ефективності заходів, які пов’язані з природоохоронною діяльністю, оскільки вона повинна бути достатньо високою для того, щоб суспільство могло їх дозволити. За роботи підприємства в умовах ринкової економіки важливим є запобігання виникненню економічних збитків, пов’язаних із забрудненням природного середовища.
Основні екологічні проблеми вносять люди, тому головним завданням екології є усвідомлення людьми того, що при веденні усіх видів виробництва треба орієнтуватися не на боротьбу з наслідками, які руйнують природу, а на усунення самих причин деградації біосфери. Це означає, що основні технології вирощування сільськогосподарських культур, які включають обробіток ґрунту, використання міндобрив, хімічних засобів захисту від шкідників і хвороб, повинні застосовуватися науково обґрунтовано та бути спрямованими на підтримання еколого безпечного режиму функціонування АПК.
У землекористуванні ПАФ «Винниківська» є 566 га сільськогосподарських угідь, з них 509 га рілля. Важливо відмітити, що розораність угідь господарства надзвичайно висока (більше 90%), що майже у два рази перевищує науково обґрунтовані рекомендації, що створює небезпеку ерозійних процесів.
Територія господарства розташована у зоні західного вологого лісостепу. Мікрорельєф виражений у формі рівнинних занижень, западин. Для попередження ерозійних процесів на окремих ділянках з хвилястим рельєфом розміщені сінокоси - угіддя, які вважаються ерозійно найбільш стійкими. На території господарства ґрунтовий покрив досить строкатий. Проте найбільш поширеними ґрунтами є чорноземи лучні. Загалом рельєф досліджуваного господарства дозволяє проводити механізований обробіток ґрунту, посів сільськогосподарських культур, догляд за ними та збирання врожаю.
У структурі посівних площ господарства посіви багаторічних трав займали в останні роки менше 10%. Для забезпечення відновлення якісних характеристик ґрунту цей показник доцільно суттєво підвищити.
У господарстві за роки досліджень вирощували цукрові і кормові буряки, кукурудзу на зелену масу, і загальна частка просапних культур більше 20%. Вирощування цих культур також створює підвищену загрозу ерозії ґрунтів. Для боротьби з ерозійними процесами у господарстві практикують вирощування у сівозміні післяжнивних і проміжних культур.