- •Курс лекцій з соціології київ- 2007
- •Лекція і. Соціологія як наука
- •2. Структура та функції соціології
- •3. Взаємозв'язок соціології з іншими науками
- •Лекція 2. Історія соціології
- •1. Етап глобальних концепцій розвитку суспільства (середина і друга половина хіХст.)
- •2. Етап ствердження соціології як самостійної науки (кінець XIX – початок хх ст.)
- •3. Бурхливий розвиток емпіричної соціології (середина XX ст.)
- •2.4. Сучасна соціологія (друга половина хх ст.)
- •5. Розвиток соціології в Росії та Україні
- •Питання для роздумів
- •Лекція 3. Соціологічні дослідження
- •1. Організація соціологічного дослідження, його етапи і види
- •2. Методи збору соціологічної інформації
- •3. Вимір у соціологічному дослідженні
- •1. Організація соціологічного дослідження, його етапи і види.
- •2. Методи збору соціологічної інформації.
- •3. Вимір у соціологічному дослідженні.
- •Питання для роздумів
- •Література
- •Лекція 4. Соціальна структура суспільства
- •1. Горизонтальна структура суспільства.
- •2. Поняття соціального статусу, рангу і ролі індивіда
- •3. Вертикальна структура суспільства
- •4. Соціальна мобільність
- •5. Моделі вертикальних соціальних структур
- •Лекція 5: Соціальні інститути
- •1. Сутність соціального інституту.
- •2. Типи соціальних інститутів
- •3.Роль соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства
- •4. Соціальні організації
- •Лекція 6. Особистість як соціальна система
- •6.2. Соціалізація особистості
- •3. Адаптація й інтеріоризація
- •4. Чинники соціалізації
- •5. Поведінка особистості. Соціальна активність.
- •6. Соціальна структура особистості
- •Лекція 7. Соціологія праці й управління
- •2.Менеджмент.
- •3. Трудовий колектив.
- •Лекція 8. Соціологія вільного часу
- •2. Параметри вільного часу
- •3. Протиріччя вільного часу
- •4. Проблеми вільного часу
- •Лекція 9. Соціологічний аналіз конфлікту
- •2. Конфлікт у трудовому колективі
- •3. Розв'язання конфлікту
- •Лекція 10. Соціологія сім'ї
- •1. Поняття сім'ї
- •2. Функції сім'ї
- •3. Форми і види сім'ї
- •4. Проблеми сім'ї
- •Лекція 11. Соціологія політики
- •2. Соціологічні аспекти державної влади
- •3. Поняття політичної партії, суспільного руху
- •4. Ознаки, структура і внутрішня організація політичної партії
- •Лекція 12. Соціологічні проблеми освіти
- •3. Функції освіти
- •4. Основні ступені і форми освіти
- •5. Соціологія особистості студента
- •1. Система освіти в Україні
- •2.Завдання соціології освіти
- •3. Функції освіти
- •4. Основні ступені і форми освіти
- •5. Соціологія особистості студента
- •Лекція 13.Соціологія сучасної науки
- •2. Етапи розвитку науки
- •3. Основні проблеми соціології науки
- •4. Взаємодія науки, техніки і виробництва
- •5. Наука і наукова діяльність
- •Лекція 14. Соціології культури
- •4. Ділова культура як культура нової соціальної спільності.
- •1.Поняття «культура».
- •2. Основні поняття соціології культури
- •3. Системний аналіз сучасної культури
- •4. Ділова культура як культура нової соціальної спільності
- •Лекція 15. Етносоціологія
- •3. Соціологічні питання соціального і культурного життя націй
- •4. Національно-етнічні процеси та відносини
- •Основні поняття соціології етнічних відносин
- •2. Проблема самовизначення націй у соціології
- •3. Соціологічні питання соціального і культурного життя націй
- •4. Національно-етнічні процеси та відносини
- •Лекція 16. Глобалістика і соціальна екологія: становлення і розвиток
- •2. Становлення і розвиток глобалістики в Україні
- •3. Найважливіші глобальні проблеми сучасного суспільства
- •4. Соціальна екологія
- •5. Соціальне прогнозування
- •Короткий термінологічний словник
Лекція 6. Особистість як соціальна система
1. Соціологія особистості, її проблеми
2. Соціалізація особистості
3. Адаптація й інтеріорізація
4. Чинники соціалізації
5. Поведінка особистості. Соціальна активність
6. Соціальна структура особистості
Усі процеси, що відбуваються у суспільстві, його зміни і розвиток відбиваються в кожній окремій людині, яка є членом цього суспільства і одночасно його творцем. Тому суспільство як система соціальних відносин існує в кожній людині, в кожній особистості у вигляді мікромоделі. Здійснюють ту чи іншу діяльність і таким чином створюють культуру окремі люди – особистості. Тому в соціологи багато уваги приділяється особистості.
1. Соціологія особистості, її проблеми
Соціологія особистості - розділ соціології, який вивчає особистість в її соціальних відносинах у суспільстві. Це соціологічна теорія, предметом дослідження якої є особа як об'єкт і суб'єкт соціальних відносин на рівні її зв'язків з соціальними спільнотами. У соціології відрізняють декілька різних термінів, що стосуються людської особи, але відокремлюють різні її боки, різні характеристики.
Під терміном «людина» розуміють родове поняття, представника біологічного виду як продукт природи. Терміном «індивід» позначається конкретна людина, представник людського роду, з його індивідуальними характеристиками, отриманими від народження. Кожна окрема людина має певний колір очей, волосся, ті чи інші риси обличчя тощо.
Тобто все те, що людина отримує від народження й успадковує біологічно через генетичний апарат від своїх батьків, складає поняття «індивід». Тому й кажуть, що індивідом народжуються. Термін «особистість» означає соціальне в людині. Все, що людина-індивід набуває за свого життя від суспільства, від спілкування з іншими людьми, складає її особистість. Тому й кажуть, що особистість є продуктом суспільства - людина у соціальних відносинах. Особистістю не народжуються, нею стають. Уявіть собі дитину, яка, народившись, була б позбавлена всіляких контактів з іншими людьми, хоча була б забезпечена всім необхідним для біологічного існування. Ким би виросла ця дитина? Вона була б живою істотою, за морфологічними ознаками не відрізнялась би від людини, але не була б особистістю, бо не отримала б певних соціальних рис, що виділяють особистість (не могла б розмовляти і мислити).
У соціології досліджується людина соціальна - особистість, яка без суспільства не існує. Саме тому, мабуть, Е. Дюркгейм вважав суспільство за Бога, бо воно творит людину-особистість. Є ще термін «індивідуальність». Логічним було б вважати, що ним треба позначити всі особливі риси, притаманні окремому індивіду. Але в науці склалося так, що ним позначають те особливе і специфічне, що відрізняє одну людину від іншої, включно з її природними і соціальними, фізіологічними і психічними, успадкованими і набутими якостями. Це її неповторні, індивідуальні особливості. Індивідуальність більше цікавить психологів та філософів. Соціологів же цікавить не сама неповторність конкретної людини, а її поведінка і місце у суспільному житті, вплив на суспільні процеси.
Отже, соціальне, що є в людині і що робить її особистістю, є саме тим чинником, який відрізняє цю істоту від тварини, піднімає її на вищий щабель у тваринному світі. Але кожна людина має як соціальні, так і біологічні характеристики. Людина - біосоціальна істота, і це завжди ускладнювало процес вивчення и поведінки, ставило і ставить безліч проблем, які не так вже й просто вирішити. Перерахуємо деякі, основні проблеми соціології особистості.
1. Що є визначальним для особистості: її біологічні чи соціальні чинники? Звідки у людини з'являються добрі і злі якості? Одні стверджують, що людина отримує їх від природи, інші - що на це впливає соціальне оточення. Починаючи з XVII ст., думка про визначну роль соціального чинника стає переважаючою. Теза, подана англійським філософом Д. Локком, «людина формується у суспільстві» панує у світі. Поступово з'являються все нові теорії, в яких все більше місця відводиться соціальним чинникам. Це поступово привело до абсолютизації ролі культури і суспільного у житті людини і до нехтування біологічними складовими людського єства. Так, К. Маркс інтерпретував людську природу як виключно продукт зовнішніх соціальних сил. Недарма у критиці марксизму можна зустріти думку про те, що марксизм - це соціологія без біології. Сьогодні, коли ми маємо великі досягнення досліджень у генетиці, не можна відкидати або надавати перевагу одному з цих чинників: обидва вони важливі й обидва впливають на формування особистості. Але, якщо природний чинник закладає потенційні можливості індивіду, то соціальний, скориговуючи ці потенційні можливості, вже формує остаточно ту чи іншу особистість. Людина як біологічна істота генетично запрограмована, але в її історичному розвитку відбувається взаємодія специфічних людських генів з виникаючими культурними формами. Отже, формування особистості з індивіду відбувається за допомогою взаємодії цих обох чинників.
2. Що найадекватніше визначає особистість: раціональність чи ірраціональність? На це питання, знову ж таки, немає одностайної відповіді, бо кожній особистості притаманні як раціональні, так і ірраціональні дії. І хоча примат раціональності подекуди переважає, що можна відчути навіть на русі релігій до їх раціональних форм, все ж таки для ірраціональності ще залишається достатньо місця, і навряд чи вона заміниться повною раціональністю. До цього, мабуть, ніколи не дійде, бо вже так влаштована психологія людини. Саме у психології людини завжди відведене певне місце для ірраціональності (схильності до обрядовості, містики тощо), без цього людина перетворилася б у певний автомат.
3. Що становить стрижень особистості: її індивідуальність чи набір соціальних норм і цінностей суспільства? Тут теж важко відповісти однозначно: яскраві особистості бувають у відсталих і у досить розвинених суспільствах. Людина незалежно від соціального оточення може вбирати в себе досягнення культури всього людства, а не тільки свого суспільства. Але здебільшого саме це соціальне оточення виступає основною причиною становлення особистості.
4. Що найкраще репрезентує особистість: її свідомість чи її поведінка? В ідеальному варіанті свідомості кожного повинна відповідати певна поведінка. Але ми часто маємо випадки, коли людина, усвідомлюючи згубність своєї поведінки, все-таки її не змінює. Одна справа, що думає людина сама про себе, а інша, що про неї думають люди, дивлячись на її поведінку. Коли ми є справжніми: у своїх думках, внутрішніх переживаннях чи у зовнішніх проявах нашої поведінки? Мимоволі пригадуються слова А.П. Чехова: «У людині все повинно бути прекрасним: і душа, і одяг, і думки».
Ми перерахували лише деякі з проблем соціології особистості. Зрозуміло, що їх набагато більше. І всі вони пов'язані з процесом становлення особистості, який у соціології називається соціалізацією. Народившись, людина вже є індивідом, але особистістю вона стає лише завдяки соціалізації. Як же визначити це явище?