2 Формування структури та складу показників для рейтингової оцінки рівня енергоефективності об’єктів системи комунального теплопостачання 32Equation Section (Next) 45

2.1.Поняття ефективності як складової оцінки рівня якості функціонування виробничих систем 45

, 424\* MERGEFORMAT (.) 45

. 525\* MERGEFORMAT (.) 46

, 626\* MERGEFORMAT (.) 47

або , 727\* MERGEFORMAT (.) 47

, 828\* MERGEFORMAT (.) 47

або , 929\* MERGEFORMAT (.) 47

2.2.Опис показників енергоефективності теплопостачального підприємства 49

2.2.1.Опис структури показників енергоефективності котелень 51

, 10210\* MERGEFORMAT (.) 51

, 11211\* MERGEFORMAT (.) 51

, 12212\* MERGEFORMAT (.) 52

, 13213\* MERGEFORMAT (.) 52

, 14214\* MERGEFORMAT (.) 52

15215\* MERGEFORMAT (.) 53

, 16216\* MERGEFORMAT (.) 53

, 17217\* MERGEFORMAT (.) 53

, 18218\* MERGEFORMAT (.) 54

19219\* MERGEFORMAT (.) 55

2.2.2.Опис показників енергоефективності котлів 55

20220\* MERGEFORMAT (.) 55

21221\* MERGEFORMAT (.) 56

22222\* MERGEFORMAT (.) 57

23223\* MERGEFORMAT (.) 57

2.3.Задача комплексного оцінювання рівня енергетичної ефективності теплопостачального господарства 58

. 24224\* MERGEFORMAT (.) 58

, 25225\* MERGEFORMAT (.) 59

, 26226\* MERGEFORMAT (.) 59

. 27227\* MERGEFORMAT (.) 60

. 28228\* MERGEFORMAT (.) 60

. 29229\* MERGEFORMAT (.) 61

. 30230\* MERGEFORMAT (.) 61

2.4.Висновки 61

3 Рейтингове оцінювання рівня енергоефективності об’єктів теплопостачання313Equation Section (Next) 63

3.1.Правила оцінювання ефективності енерговикористання в підприємствах теплопостачання 63

3.1.1.Математична модель оцінювання рівня ефективності енерговикористання в котельнях підприємства теплопостачання 63

3.1.2.Модель ранжування за допомогою таксономічного показника 64

32332\* MERGEFORMAT (.) 65

якщо 38338\* MERGEFORMAT (.) 67

якщо 39339\* MERGEFORMAT (.) 67

40340\* MERGEFORMAT (.) 67

41341\* MERGEFORMAT (.) 68

42342\* MERGEFORMAT (.) 68

43343\* MERGEFORMAT (.) 68

44344\* MERGEFORMAT (.) 68

3.1.3.Модель ранжування за допомогою правила Борда 69

45345\* MERGEFORMAT (.) 70

46346\* MERGEFORMAT (.) 70

47347\* MERGEFORMAT (.) 70

48348\* MERGEFORMAT (.) 71

50350\* MERGEFORMAT (.) 71

3.1.4.Модель ранжування за допомогою правила Кондорсе 72

3.1.5.Модель ранжування за допомогою правила Копеланда 73

51351\* MERGEFORMAT (.) 74

52352\* MERGEFORMAT (.) 74

3.2.Ранжування котелень за видами енерговикористання 74

3.2.1.Ранжування котелень по споживанню електроенергії 74

3.2.2.Ранжування котелень по виробництву тепла 79

3.2.3.Ранжування котелень по споживанню палива, ранжування котлів 83

3.3.Результуючі значення ранжування котелень по енерго-ефективності споживання електричної енергії, палива та виробництві тепла 89

3.4.Визначення загального рейтингу котелень телопостачання підприємства 90

3.5.Висновки 91

ВИСНОВКИ 93

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 95

ДОДАТКИ 101

Перелік умовних позначень

ПЕР – паливно-енергетичні ресурси

ТЕЦ – тепло-електроцентралі

ЖКГ – житлово-комунальне господарство

ІТП – індивідуальний тепловий пункт

ЦТП – центральний тепловий пункт

ККД – коефіцієнт корисної дії

ЕВЕР – ефективність використання енергоресурсів

СКТ – система комунального теплопостачання

ВСТУП

Вплив світової фінансово-економічної кризи та інших зовнішніх і внутрішніх чинників виявив нездатність існуючих ринкових і державних механізмів забезпечити ефективне функціонування виробничих систем. Нові умови господарювання, що характеризуються нестачею інвестиційних ресурсів, спонукають до пошуків нових механізмів забезпечення ефективного розвитку систем. Ефективність стає важливим об’єктом процесу управління, в якому є необхідною участь не лише керівництва підприємства виробничої системи та його працівників, але й держави, чия функція має полягати в сприянні підприємствам в здійсненні управління ефективністю своєї діяльності.

Особливої гостроти проблема низької ефективності набуває для однієї з найбільш ресурсоємних виробничих систем України – системи теплопостачання.

Відомча роз’єднаність теплопостачальних підприємств, відсутність централізованих фондів для виконання і реалізації перспективних розробок, невирішеність питань, що відносяться до законодавчо-правового поля та тарифної політики, недостатній професійний рівень обслуговуючого персоналу, відсутність мотивації до економного та екологічно ефективного використання ПЕР призводять до нескінченних кризових явищ в комунальній теплоенергетиці.

Вирішення існуючих проблем комунальної теплоенергетики потребує комплексного підходу на державному рівні для впровадження енергозберігаючих та екологічно ефективних технологій і засобів виробництва, постачання і споживання усіх видів енергоносіїв і енергії, що забезпечить скорочення витрат первинних енергоносіїв, підвищення рівня надання послуг, зменшення собівартості виробленої енергії та екологічного забруднення [1].

Постійна зміна запитів споживачів і прискорений технологічний прогрес вимагають від підприємств даної галузі безперервного і стійкого зростання ефективності діяльності, забезпечення якого можливо лише за умови використання сучасних методів оцінки, аналізу і управління ефективністю підприємства.

Проблема забезпечення ефективності діяльності підприємств виробничих систем завжди була в центрі уваги вітчизняних вчених. Різні її аспекти представлено в роботах Долінського А.А., Кулика М.М., Праховника А.В. та ін.

Практичний досвід успішної роботи вітчизняних підприємств в умовах відсталого розвитку поки недостатній для вироблення власних механізмів підвищення ефективності. Виникає необхідність у формуванні моделі управління ефективністю підприємства на основі вивчення сучасної зарубіжної енерготехнологічної методології і кращих прикладів її практичного використання, тобто застосування методики енергетичного бенчмаркінгу. Зусиллями вітчизняних вчених був створений фундамент сучасної методології управління ефективністю підприємства, дієвість якої підтверджена тисячами успішних практичних прикладів.

Спираючись на фундаментальні дослідження і враховуючи особливості функціонування українських виробничих систем, можна побудувати адекватний механізм управління, спрямований на забезпечення безперервного і стійкого зростання ефективності систем теплопостачання.

Метою даної магістерської роботи є створення передумов для досягнення достовірності управлінських дій спрямованих на підвищення ефективності енерговикористання на об’єктах систем теплопостачання за рахунок виявлення кращих стратегій управління енергоефективністю.

Для досягнення мети необхідно розглянути такі задачі:

• провести аналіз рівня енерговикористання в системі теплопостачання вцілому та її об’єктів;

• створити систему сукупності показників ефективності енерговикористання, які забезпечують можливість оцінки рівня ефективності енерговикористання структурних елементів та самої системи;

• сформувати механізм ранжування управління енергоефективності, як задачі задачі енергетичного бенчмаркінгу теплопостачального підприємства, що дав би змогу виявити кращі аналоги з точки зору ефективності енерговикористання для створення передумов розроблення стратегій управління ефективності енерговикористання.

Об’єкт досліджень – стан ефективності енерговикористання в системі теплопостачання.

Предмет дослідження – показники ефективності енерговикористання системи теплопостачання та її структурних елементів.

Науково-методичну основу дослідження складають методологічні засади енергетичного бенчмаркінгу, що спираються на задачі виявлення кращих характеристик системи; методи ранжування, як засіб енергетичного бенчмаркінгу.

Новизна роботи:

1. Задачу підвищення енергоефективності запропоновано розглядати з позицій енергетичного бенчмаркінгу, який об’єднує задачі моніторингу, знаходження кращих і гірших аспектів системи, планування дій до підвищення ефективності енергозбереження та можливості їх застосування.

2. Сформовано сукупність показників енергоефективності, яка враховує технологічні особливості виробництва і забезпечує можливість всебічного опису ефективності енерговикористання структурних елементів і системи теплопостачання в цілому.

3. Запропоновано механізм виявлення кращих зразків енергоефективності, який спирається на методи ранжування і забезпечує достовірність управлінських дій спрямованих на підвищення рівня енергоефективності системи теплопостачання.

Практична цінність – результати магістерської роботи дозволяють визначити рівень енергоефективності об’єктів системи теплопостачання з врахуванням споживання різних видів енергоресурсів та виробництва тепла, а також сформувати план дій до покращення енергоефективності системи. Результати дослідження можуть бути корисні фахівцям, які займаються питаннями підвищення енергоефективності в системі теплопостачання, а також енергетикам.