3.15 Визначення трудомісткості робіт Таблиця 8

Зведена відомість витрат часу.

РЕКН	Найменування	Од. вим.			К-ть	Трудомісткість		Машини
						Норма часу ч-год	По нормі ч-дн	Норма часу ч-год	По нормі ч-дн
1	2	3			4	5	6	7	8
Нульовий цикл
Е1-30-1	Планування ділянки бульдозером ДЗ-42Г	1000 м2		0,605		-	-	0,36	1
Е1-24-1	Зрізання рослинного шару бульдозером ДЗ-42Г	1000 м3		0,606		-	-	10,1	2
Е1-166-1	Розроблення грунту в ручну	100м3		0,40		60,1	7	-	8
Е1-24-6	Розробка грунта бульдозером	1000 м2		0,604		-	-	10,1	2
Е1-66-1	Розробка грунта траншеї	1000 м2		0,401		17,2	2	21.40	5
Е6-66-7	Закладання фундаменту	100 м3		0,552		164,4	20	73,1	30
Продовження Таблиці 7
1	2	3		4		5	6	7	8
Е8-3-2	Подготовка під фундамент (щебень)	1м3		0,10		0,1	0,01	0,02	1
Е1-166-1	Зворотня засипка траншеі вручну	1000 м2		0,138		0,05	1	-	2
Е6-50-20	Встановлення опалубки	100 м3		0,91		135,8	16	1,75	17
Е6-61-1	Влаштування арматури за допомогою крану	1 т		2,1		29,7	47	2,6	48
Е6-66-6	Укладання бетону ( бетононасосом)	100 м3		3,20		103	21,8	3,2	21
Е1-71-1	Зворотня засипка траншеі бульдозером	100м3		0,138		-	-	0,21	1
Продовження Таблиці 8
1	2	3		4		5	6	7	8
Е1-134-1	Ущiльнення грунту пневматичними трамбiвками	100м3		1,2		2,2	3	5	4
Надземний цикл
Е8-15-9 Е8-15-2 Е8-24-2	Мурування зовнішніх стін товщ 510мм Мурування внутрішніх стін товщ 380мм Мурування перегородок товщ 120мм		1 м2 100м2 100м2	2550 3,206 0,432		20,09 31,9 55,7	3 4 7,5	1.45 2,2 453,2	185 5 64
Е7-15-6	Укладання в багатоповерхових будiвлях плит перекриття до 4 м		100 шт	1,53		869,6	108	120,4	124
Е7-15-21	Укладання в багатоповерхових будiвлях плит перекриття до 5 м		100 шт	0,24		91,1	12	15	14
Е7-21-2	Улаштування сходового маршу		100 шт	5,49		1,3	166	35,2	171
Е10-28-2	Установка металопластикових вікон у цеглянихстінах до3м2		100 м2	2,52		199,7	9	16,61	16
Е10-26-3	Установка метало пластикових дверних блоків до 3 м2		100 шт	3,6		381,6	47	31	51
Продовження Таблиці 8
1	2	3		4		5	6	7	8
Е10-100-1	Установка метало пластикових дверних блоків до 2 м2	100 шт		0,38		7	863	4	1
Е7-53-3	Установка лоджій у кожній кімнаті	100 шт		0,20		24,6	3	8,1	4
Е26-33-1	Улаштування утеплювача ( стін)	1м3		69,4		2017,4	252	37,4	508
Е10-78-1	Улаштування крокв	1м3		17,8		331,7	41	16,5	85
Е26-31-1	Утеплення плит перекриття	1м3		1,27		25,5	2	1,2	3
Е11-15-1	Устрій бетоної основи	100 м2		6,03		20,3	27	6,2	28
Продовження Таблиці 8
1	2	3		4		5	6	7	8
Е11-11-1	Улаштування цем стяжки	100 м2		1,20		6,75	8	6,3	9
Оздоблювальний цикл
Е15-61-1	Зовнішня штукатурка стін по стінці	100 м2			3,1	322,8	40	25	43
Е15-65-9	Оштукатурювання стелі	100 м2			3,84	291,4	4	-	4
Е11-36-1	Улаштування покриття з лiнолеуму на клеї "Бустилат"	100 м2			3,84	291,4	36	1,6	37
Е11-27-2	Улаштування покриття з плиток керамiчних одноколiрних	100 м2			39,4	6,5	8	683,1	94
Е15-24-5	Облицювання стін керамічною плиткою одноколiрною	100 м2			6,47	16,6	135	870,8	111
Е11-5-1	Фарбування фасаду вапняною фарбою	100 м2			3,15	21,1	3	0,81	3
Е15-251-1	Оклеювання стін шпалерами	100 м2			3,84	191,9	24	0,57	25
15-63-1	Внутрішня штукатурка стін по сітці	100 м2			5,47	705,9	88	586,3	95

3.16 Підготовчий період У підготовчому періоді будівництва виконуються роботи, пов'язані з підготовкою будівельного майданчика, що дозволяють проводити основні будівельно-монтажні роботи індустріальними методами з ура-хуванням нормативних термінів будівництва.

У роботи підготовчого періоду входять:

- планова і висотна розбивка будинку;

- винос репера;

- закріплення головних вісей будинку, з передачею за актом вико-навцю;

- освоєння території – видалення рослинного шару, попереднє плану-вання будівельного майданчика;

- інженерна підготовка території;

- перенос існуючих і устрій тимчасових комунікацій;

- зведення тимчасових будинків і споруджень;

- роботи, зв'язані з охороною навколишнього середовища;

- організація диспетчерського зв'язку; 3.18 Вибір методів провадження робіт

Виконання земляних робіт планується комплектом машин у складі: одноковшовий екскаватор зі зворотною лопатою ємністю 0,25 м3 мар-ки

ЕО-2624, бульдозер ДЗ-42 автосамоскид ЗИЛ-585, МАЗ-503. У межах будівельного майданчика обсяг грунту, вийнятий із тран-шей, повинний рівномірно найвигіднішим образом розподілятися по території з урахуванням послідовності і термінів виконання земляних робіт.

Частина ґрунту в процесі розробки вантажиться в автосамоскид і відвозиться у відвал, частина ґрунту використовується для засипання пазух фундаментів. Доробка і зачищення підстави виконується вручну.

Планування і зрізання рослинного грунту здійснюється бульдозером з мінімальним переміщенням у межах будівельного майданчика челноковим методом.

Ущільнення ґрунту при зворотньому засипанні – 90 % бульдозером і 10 % вручну.

Зниження трудомісткості і підвищення продуктивності праці дося-гається за рахунок раціональних схем руху машин і механізмів, застосування прогресивних прийомів праці.

Бетонні роботи

Перед виконанням бетонних робіт виконують розмітку фундаментів, за допомогою обноски виносять вісі фундаментів. Після зачищення основи, встановлюють опалубку, виносять проектні відмітки. Бетонування викону-ють на усю висоту фундамента, у разі виникнення перерв у роботі стикування смуг виконують у вертикальній площині.

Завезення суміші на майданчик здійснюють за допомогою автобетонозмішувача СБ-159, ущільнення суміші виконують глибинними вібраторами.

Через добу після виконання бетонного покриття його засипають шаром обпилювань 3-5 см і поливають водою не рідше 1 рази в добу.

Мулярні роботи

До початку цегляної кладки повинні бути виконані попередні роботи, зокрема:

- Виконані роботи нульового циклу.

- Закінчена горизонтальна гідроізоляція фундаментів. - Виконана засипка пазух фундаментів ґрунтом.

- Перевірені відмітки фундаментів, відхилення відміток допускається ± 10 мм.

- Завезені матеріали та конструкції із розрахунку запасу для 3-х денної роботи.

- Оформлені акти на приховані роботи.

Цегляну кладку стін ведуть на захватках по ярусам. Передбачається використання шестирядної системи перев’язки швів із утеплювачем із твер-дих пінобетонних плит товщиною 100 мм. Кладка цегли ведеться на цементно-піщаному розчині з перев'язкою швів. Перегородки планується виконувати без армування.

Після закінчення робіт по кладці 1-го ярусу на 1-й захватці ланка переходить на 2-гу захватку, а ланка теслярів виконує установку інвентарних підмощувань.

Кладка ведеться челноковим методом, при якому муляри при укладанні зовнішньої версти, переміщуються в одну сторону, а внутрішню – у зворотній бік, виконуючи при цьому також і забутовку.

Розмітку віконних та дверних прорізів муляри виконують за допомогою шаблонів. Муляр при цьому встановлює шаблон на необхідну ширину, фіксує у потрібному стані гвинтом та встановлює на місце майбутнього прорізу.

Перед початком робіт необхідно завезти цеглу із розрахунку роботи бригади на 2-3 дні. Матеріал подається на робоче місце краном КБ 3571, перемички та столярні вироби – за потребою.

Штукатурні роботи

Виконуються поточно-циклічним методом, при якому кожна ланка виконує весь комплекс робіт без поділу його на операції. Виконання робіт усередині будинку починається від найбільш віддалених приміщень до виходу. Роботи ведуться на захватках ланками по усьому фронті робіт, кожна захватка поділяється на ділянки, розмір яких установлюється денним виробленням ланки. Ведучим агрегатом у комплексній механізації робіт є штукатурна станція. Встановлення вікон і дверей

Столярні вироби повинні бути доставлені на будівельні майданчики зібраними в блоки з навішеними на петлі віконними і дверними полотнинами, комплектно з віконними, дверними і фрамужними приладами і шурупами до них, за вимогою будівельників і з врізаними дверними замками і шпінгалетами (у двопільних дверях). Виступаючі прилади (ручки, засувки, віконні шпінгалети, останови) при відвантаженні виробів повинні бути упаковані в окрему тару. Крім того, як правило, столярні вироби повинні бути пофарбовані за один раз.

Пригін і навішення вікон і дверей (якщо вони доставляються на будівництво не у вигляді блоків) варто робити по можливості поза прорізом, до установки в нього блоку.

Після пригону і пробного навішення плетіння вікон чи двері можуть бути зняті з петель. Після установки коробки пригін повинний бути перевірений. При цьому потрібно стежити за тим, щоб полотнина дверей чи плетіння вікон прилягали до чвертей по всьому периметрі, не западаючи в них і не виступаючи з них, і щоб по всьому контурі притвору залишався зазор 1-2 мм, необхідний для шару фарби.

При фальцуванні створів, варто робити їх з невеликим скосом, а в двопільних дверях притвор закривають нащільником.

При навішенні двері без порогів потрібно залишати під дверима зазор 8 мм, а у ванних-20 мм. У прорізах з порогом двері повинні бути прифальцовані до нього. Поріг же повинний підніматися над підлогою не більше ніж на 20-25 мм. До створок плетінь, що відкриваються назовні, повинні бути прикріплені вітрові гачки, а до тих, що відкриваються у середину-спеціальні упори (останови).

Установка підвіконних дошок в прорізах кам'яних стін ставляться пе-ред виконанням штукатурних робіт. Підвіконні дошки шириною більш 12 см робляться обов'язково по ширині складеними з дошок товщиною 54 мм (у чистоті) і не ширше 10 см виконуються на шкантах чи шпонках на клею.

У межах кожного приміщення всі підвіконня повинні розташовуватися на одній лінії.

Столярні тяги - налічники, карнизи й інші тяги в більшості випадків доставляються на будівництво у вигляді погонажу, що нарізається і прирізається на місці.

Налічники прикріплюються по периметрі прорізу так, щоб вони рівно відступали від крайки коробок на 10-15 мм, їх перевіряють схилом, косинцем і рівнем.

На штукатурку налічники повинні заходити не менш чим на 20 мм. Кріпити їх до коробки дверей необхідно простими цвяхами, з'єднуючи в кутах на вус упритул, а в дверях підвищеної якості-шурупами, з'єднуючи в кутах на вус (накладкою в півдеревини).

Віконні і дверні коробки в кам'яних стінах закріплюють йоршами, що забивають у дерев'яні антисептовані пробки, закладені в кладку. Бічні вертикальні бруски коробки закріплюють двома йоршами на відстані по висоті не менш 1,5 м. У дерев'яних рубаних колод і брущатих стінах коробки з'єднують з між віконними простінками в шпунт-гребінь, використовуючи коробки як напрямні при зборці брущатих стін.

При установці коробок в оштукатурювані стіни і перегородки, коли прорізи обробляють налічниками, коробки повинні виступати за площину стіни на товщину штукатурки для того, щоб налічники щільно прилягали до зовнішніх граней коробки і штукатурки. Віконні і дверні коробки в місцях примикання до кладки зовнішніх стін обробляють пастою марки 100 і захищають гідроізоляційними прокладками (толем, пергаміном). Зазори між коробками і кладкою зовнішніх стін ретельно проконопачують анти-септованою повстю, клоччям і іншими теплоізоляційними матеріалами, а зазори між коробками і кожною з внутрішніх стін-звукоізоляційними матеріалами.

Приймання дерев'яних конструкцій виконується у відповідності із БНіП ІІІ-В.7-69 шляхом зовнішнього огляду, перевірки розмірів, і в разі потреби проводиться випробування. Малярні роботи Виконуються після закінчення усіх будівельних робіт, за виключенням заготовлення лінолеуму та пластику. До початку малярних робіт треба закінчити засклення вікон, запустити у дію системи опалення, водопроводу та каналізації.

Процес підготовки поверхні під фарбування є найбільш трудомістким та відповідальним. До підготовчих операцій відносяться: очищення поверхні від бруду, розчину, підтікань розчину, підсушування сирих місць, обґрунтування, заповнення тріщин пастами та замазками, очищення від пилу, часткове фарбування нерівностей та шліфування.

Фарбувальні склади наносять на поверхні механізованим способом або вручну. Олійними фарбами фарбують як зовнішні поверхні так і внутрішні. Їх наносять у 2 шари за допомогою фарборозпилювачів, валиків Устрій підлоги

Підстильний шар під підлогу на 1 – му поверсі бетонують смугами через одну. Ширину смуг приймають 2-3 м. Товщина бетонної суміші в покритті до його розрівнювання й ущільнення повинна перевищу-вати рівень маяків на 1-2 см.

Ущільнення бетонної суміші роблять віброрейками, перекриваючи кожну раніше провібровану ділянку на половину його ширини. Цементне молоко, що виступило на поверхню при ущільненні, видаляють легким шкребком з гумовою стрічкою.

Через добу після виконання бетонного покриття його засипають шаром обпилювань 3-5 см і поливають водою не рідше 1 рази в добу.

Перед початком устрою плиточної підлоги попередньо виносять відміт-ки рівня чистою підлоги, верху стяжки. Маячні плитки укладають на розчин трохи вище відмітки, а потім ущільнюють до проектного рівня за допомогою інструмента. Після укладання маячних плиток проводять розбивку підлоги на захватки, забивають штири та натягають дріт.

Розчин укладають на основу та розрівнюють граблями до товщини 15 мм. Після вирівнювання та загладжування правилом до появи цементного молока.

Плитки укладають на розчин, перевіряють правильність положення плиток, осаджують до спів падання швів. Шви заповнюють рівномірно розподіляючи розчин по поверхні плитки.

Облицювання стін

Перед облицюванням стін для кращого зчеплення плитки з основою її поверхню очищують від бруду, пилу, промивають водою, масні плями виводять 5% водним розчином кальцинованої соди або 2% розчином соляної кислоти. Титульну поверхню керамічної плитки до укладання на неї розчину трохи зволожують вологою щіткою для забезпечення зчеплення плитки з основою.

При облицюванні стін послідовно виконують такі роботи:

- сортування та перебирання плиток за розміром, кольором та відтін-ком;

- провішування та розмітку поверхні;

- установку крайніх у ряду та по висоті плиток-маяків;

- натягування шнура причалки по верхньому краю першого горизонтального ряду плиток; - розмітку числа плиток у ряду та розбивку швів за допомогою рейки;

- укладання першого ряду плиток із заміною крайніх маячних плиток.

Перший ряд плиток починають укладати від середньої у ряді плитки вправо та вліво. Плитки другого ряду та наступних рядів укладють у тій же послідовності, перевіряючи якість облицювання правилом та рівнем.

Товщину шва між плитками заданої товщини визначають за допомогою спеціальних скоб, діаметром що дорівнює товщині шва.

Для заповнення швів використовують водостійкі пластичні цементні розчини або готові суміші.

Роботи при облицюванні стін розподіляються між робітниками так:

- облицювальник 4-го розряду провішує та розмічає, поверхні, встановлює шаблони або маяки, плитки на розчин та перевіряє правильність облицювання;

- облицювальник 3-го розряду сортує, прирізає та свердлить плитку, наносить вирівнюючий шар на облицювальну поверхню, допомогає робітнику 4-го розряду;

- облицювальник 2-го розряду подає матеріали, перемішує або готує розчин, готує поверхню під облицювання, очищує та змощує титульний бік плитки, заповнює шви між ними. Шпалерні роботи

Шпалерні роботи виконують після закінчення усіх оздоблювальних робіт. Після шпалерних робіт у приміщенні можна виконувати тільки відкриту електропроводку. Виконувати шпалерні роботи можна тільки в тому випадку, якщо температура у приміщенні не нижче +8˚С.

Поверхні стін, що підлягають оклеюванню шпалерами. Просушують, очищають від напливів, нерівності поверхні заглажуюють, а тріщини зашпаровують. Потім поверхні стін шліфують. На очищену частину стін і перегородок уздовж верхньої крайки, у кутках, по періметру прорізів і плінтусів за допомою кисті-ручника наносять вузьку смужку клею, після чого валиком чи кистю промащують усю поверхню.

Для промазки шпалер використовують синтетичний клей, що добре розчиняється у воді при кімнатній температурі. Для того щоб уберегти крайку шпалерного полотнища при транспортуванні у рулонах від можливих пошкоджень, заводи випускають шпалери із трохи збільшеною шириною в розрахунку на те, що захисна смужка буде зрізана перед наклеюванням.

При невеликих обсягах робіт обрізування виконують ножицями вручну. Шпалери ріжуть у поперечному напрямку на окремі шматки відповідно до висоти приміщення і з таким розрахунком, щоб правильно сполучалися грані малюнка на сусідніх полотнищах.

Промазку полотнищ клеєм виконують вручну щітками чи за допомою спеціальної установки, що складаєть з легкого складного столика , ванно-чки з клеєм і механізму для його нанесення на поверхню полотнищ. Тонка паперова шпалера промащується один раз, шпалера на товстому папері – два рази із інтервалом 15-20 хв, щоб вони встигли просочитися клеєм.

У момент наклеювання полотнищ до стіни необхідно стежити за тим, щоб положення їх було вертикальним, а грані малюнка збігалися. Перше полотнище наклеюють за допомогою виска, наступні рівняють по крайці попереднього. Після наклеювання 3-5 смуг перевіряють вертикальність виском.

Робітник, що знахадиться за столиком, наклеює полотнище, а другий – розгладжує смугу шпалерною щіткою рухами від середини до країв, видаляючи з-під шпалери пухирці повітря і розрівнюючи зморшки. Нижню крайку шпалери підрізають ножицями.

Шпалеру на тканевій основі розкроюють тільки по довжині. Крайки прирізають у процесі наклеювання. При нанесенні клею на тильну сторону шматка шпалери залишають сухими крайки шириною 1,5-2 см. Після витримки 20-30 хв полотнища приклеюють та ретельно розгладжують. Суміжні шматки наклеюють внахльостку 1,5-2 см. Через 2-4 хв після наклеювання шпалери шви прирізають за допомогою спеціального інструмента по металевій лінійці. Різ ножа повинен проходити через два полотнища і стик виходить дуже точним. Полтім краї шпалери відгинають, промащують клеєм, ретельно з′єднують крайки впритул і розгладжують шпателем, видаляючи клей що виступив.

9. Безпечна послідовність вантажопідйомних операцій.

10. Розміри небезпечної зони для руху будівельних машин і транспортних засобів у межах призми обвалення укосів і виїмок.

11. Крутизна укосів виїмок глибиною більше 5 м.

12. Конструкція кріплення вертикальних стінок котлованів і траншей глибиною більше 3 м.

13. Способи ущільнення ґрунту поблизу будівельних конструкцій.

14. Перелік особливо небезпечних робіт, на виконання яких робітникам необхідно видавати письмовий наряд-допуск.

15. Послідовність розбирання ковзного опалублення.

16. Організація робочих місць монтажників будівельних конструкцій.

17. Розташування і зони дії монтажних механізмів

18. Методи і пристосування для безпечної роботи монтажників:

послідовність технологічних операцій при монтажі будівельних конструкцій;

місця і способи тимчасового кріплення елементів, які монтуються;

послідовність установки, закріплення і стропування збірних конструкцій;

технологія демонтажу конструкцій;

машини і механізми для переміщення будівельних матеріалів, конструкцій і вантажно-захватні пристосування до них;

схеми стропування вантажів, які переміщуються краном;

протипожежні заходи і засоби пожежогасіння;

типи санітарно-побутових приміщень із зазначенням їх складу, кількості та місць установки;

заходи безпеки при роботі з токсичними речовинами;

заходи щодо зниження виробничого шуму, вібрації та ін.

Для попередження небезпеки падіння з висоти працюючих у ППР повинно бути передбачено скорочення обсягів операцій верхолазів.

Для попередження небезпеки падіння з висоти виробів і матеріалів при переміщенні їх кранами повинно бути передбачено:

1) тара для переміщення штучних і сипучих матеріалів;

2) вантажозахватні пристосування;

3) способи стропування;

4) пристосування для стійкого зберігання елементів конструкцій (піраміди, касети);

5) способи видалення відходів і будівельного сміття;

6) необхідність використання захисних перекриттів або козирків при виконанні робіт по одній вертикалі.

2. Безпека організації будівельного майданчика

Будівельний майданчик повинен бути розміщений в межах, відведених під забудову. У разі потреби на час будівництва використовується додаткова територія, відведення якої узгоджується з її власником.

Огорожа майданчика повинна забезпечити безпеку осіб, що рухаються вулицями, проїздами і проходами громадського користування поблизу будівництва.

Якщо огорожа встановлюється ближче 10 м від об'єкта, що будується, обов'язковою є установка захисного козирка над пішохідною доріжкою шириною не менше 1,25 м з дощок завтовшки не менше 40 мм.

У період підготовки будівельний майданчик звільняють від всіх будівель, споруд, дерев, які заважають будівельним роботам. Необхідні також першочергові роботи з плануванню території для забезпечення своєчасного стоку зливових вод. Для розміщення і обслуговування будівельних бригад влаштовується необхідна кількість споруд, в першу чергу, використовуючи існуючі будівлі, а потім пересувні побутові споруди.

Зазначені роботи повинні бути узгоджені з інспекцією санітарного нагляду, інспекцією державного пожежного нагляду. Якщо плануються роботи, пов'язані з розроблення ґрунтів обов'язкове узгодження з відділом підземних споруд, відділом благоустрою виконкому Ради, енергонаглядом, водопровідно-каналізаційними службами, телефону та ін.

Тільки після виконання підготовчих робіт може бути розпочате будівництво основних об'єктів.

Для забезпечення проведення робіт у нічний час доби повинно бути влаштоване штучне освітлення за СНиП 81-80.

Вимоги до нього:

1 Висота підвісу світильників над рівнем робочого майданчика не нижче 2,5 м. При неможливості виконання цієї вимоги - напруга в освітлювальній мережі повинна бути не більше 72 В.

2 Створювана штучна освітленість повинна становити:

робочої дільниці - не менше 25 лк;

площі складування - 10 лк;

під'їзні шляхи - 1 лк;

загальне освітлення - 2 лк.

На будівельному майданчику небезпечними зонами є:

місця неізольованих струмопровідних частин;

необгороджені перепади по висоті вище 1,3 м і більше;

місця переміщення машин і обладнання, їх елементів і робочих органів;

місця зберігання шкідливих речовин, які можуть створити концентрації їх у повітрі вище ГДК;

місця можливого падіння предметів з висоти.

Межі цієї небезпечної зони можуть бути такі:

Висота можливого Відстань до проекції Відстань від

падіння предмета, м переміщення вантажу, м будівлі, м

до 207 5

більше 20 до 7010 7

більше 70 до 12015 10

Щоб уникнути доступ сторонніх осіб, небезпечні зони повинні бути захищені огорожами.

Захисними огорожами є пристрої, які запобігають ненавмисному доступу людей в небезпечну зону.

Вимоги безпеки до організації робіт у зимових умовах

Для забезпечення безпечних умов роботи в зимових умовах необхідно:

1. Під'їзні шляхи і пішохідні доріжки своєчасно очищати від снігу і посипати піском або золою.

2. Місця складування будівельних матеріалів необхідно повністю очищати від снігу і льоду. Інакше штабелі конструкцій при підтаванні можуть обвалитися і викликати НВ.

3. Періодично видаляти крижані бурульки, які утворилися, над входами в будівлі, тротуарами, місцями проходів і проїздів.

4. Щоб уникнути обвалення покрівель від снігового навантаження дахи необхідно очищати від снігу і льоду, заздалегідь захистивши небезпечну зону скидання снігу.

5. Для захисту робітників від несприятливих метеорологічних умов необхідно передбачити приміщення для обігріву працюючих розмірами, визначеними з розрахунку 0,1 м² на одну людину в найчисленнішій зміні, але не менше 8 м². Температура повітря в цих приміщеннях повинне бути не нижча за +22^оС.

У літній період велику небезпеку створюють розряди атмосферної електрики. Тому для захисту працюючих необхідне виконання комплексу заходів від дії блискавки та її вторинних проявів.

На будівельних об'єктах найчастіше влаштовують блискавковідводи стрижневого типу. Їх встановлюють на кутах об'єкта, який зводиться, на відстані один від одного не більше 20 м. Кожний блискавковідвід повинен мати самостійний струмовідвід, приєднаний до заземлення з опором не більше 20 Ом.

З наближенням грози на всіх будівельних майданчиках, кранах, екскаваторах та інших будівельних машинах всі роботи повинні бути припинені, а робітники, відключивши приймачі струму, зобов'язані укритися в приміщеннях, які мають засоби блискавкозахисту.

3. Безпека основних видів будівельно-монтажних робіт

Основними видами будівельно-монтажних робіт є:

1) роботи нульового циклу;

2) цегельні роботи;

3) монтажні роботи;

4) штукатурні роботи;

5) склярські роботи.

Основними причинами травматизму під час розроблення траншей і котлованів є обвалення на працюючих ґрунтових мас. Воно може статися через відсутність або недостатню міцність кріплення ґрунту під час копання котлованів і траншей з вертикальними стінами або наявності нестійких укосів. Особливо часті випадки обвалення так званих лесових ґрунтів. Вони відзначаються високою міцністю в сухому стані, але при зволоженні втрачають зв'язок між частинками.

У зимовий час обвалення може статися під час розроблення мерзлих ґрунтів. У результаті відлиги мерзлі ґрунти відтають і обвалюються.

За наявності в зоні земляних робіт підземних комунікацій роботи потрібно вести з особливою обережністю, під наглядом виконувача робіт або майстра, а також працівників електрогосподарства, якщо роботи ведуться в безпосередній близькості від кабелів, які знаходяться під напругою. При цьому можна використовувати тільки такі механізми і інструменти, які не можуть пошкодити прокладені комунікації.

Розроблення ґрунту в безпосередній близькості від ліній діючих підземних комунікацій допускається тільки землекопними лопатами. Застосовувати ломи, кирки, відбійні молотки та інші ударні інструменти у зазначених місцях не дозволяється.

При виявленні будь-яких підземних комунікацій або споруд, не зазначених на кресленнях, роботи повинні бути негайно припинені, споруди або комунікації ретельно оглянуті для встановлення їх походження, і з участю представників зацікавлених організацій повинно бути вирішене питання про можливість продовження земляних робіт.

При проведенні земляних робіт можливі випадки появи в котлованах і траншеях шкідливих газів. У цих випадках роботи потрібно негайно припинити, а робітників вивести з небезпечних місць до знешкодження останніх і з'ясування причин появи газу. Тільки після того, як буде забезпечена повна безпека, можна буде продовжувати роботи. Якщо немає повної гарантії, що шкідливі гази не поступатимуть надалі, роботи потрібно вести лише за наявності індикаторів для визначення газу і при забезпеченні робітників протигазами або кисневими ізолюючими приладами, які можна б було відразу використовувати при виявленні газу. До початку робіт робітники повинні бути проінструктовані про способи поводження зі шкідливими газами. Курити і застосовувати вогонь в таких місцях забороняється, оскільки це може спричинити вибух.

При виявленні боєприпасів відновлювати земляні роботи можна тільки після перевірки ділянки та видалення боєприпасів саперами.

Рити котловани і траншеї з вертикальними стінками без кріплень можна тільки в ґрунтах з непорушеною структурою, природної вогкості, за відсутності ґрунтових вод.

За цих умов глибина виїмок без кріплень не повинна перевищувати: 1 м - у піщаних і гравелистих ґрунтах; 1,25 м - у супісках; 1,5 м - у суглинках, глинах, сухих лесових ґрунтах.

За всіх інших умов траншеї і котловани необхідно розробляти або з укосами, або з вертикальними стінками, закріпленими на всю висоту.

При ритті траншей, котлованів і колодязів у місцях інтенсивного руху людей - на вулицях, в дворах, площах - навколо місця робіт на відстані 0,8-1 м від брівки встановлюють міцні огорожі (згідно з ГОСТом 23407-78) заввишки не менше 1,2 м з попереджувальними написами. У нічний час огорожу необхідно освітлювати. На рівні землі біля брівки траншеї або котловану рекомендується встановлювати бортові дошки. Відкриті котловани і траншеї поблизу доріг і житлових будинків необхідно захищати суцільним парканом.

Для переходу через траншеї повинні бути встановлені містки шириною не менше 0,8 м при односторонньому русі і шириною 1,5 м з поручнями заввишки не менше 1,2 м, бортовою дошкою і бар'єрами при двосторонньому русі. У нічний час перехід необхідно освітлювати.

При проведенні цегельних робіт найчастішими причинами травматизму є відсутність огорож, падіння з висоти матеріалів і інструментів, застосування нестійких і несучасних риштувань, драбин, робота без ЗІЗ.

При переміщенні і подачі на робоче місце вантажопідйомними кранами цегли, блоків, облицювальної плитки, необхідно застосовувати піддони, контейнери, захвати й інші пристрої, які виключають падіння вантажу при підйомі. При подачі цегли на робоче місце пакетами на піддонах необхідно застосовувати чотиристоронні і тристоронні футляри з нахилом убік захищеної задньої стінки приблизно на 15%.

Розчин на робоче місце слід подавати саморозвантажними ємностями (в бункери або ящики для розчинів) або спеціальними ємностями (з чотирма петлями) за допомогою вантажопідйомних кранів.

Кладка стін дозволяється з риштувань, засобів підмощування або перекриття, причому висота кожного ярусу підмощування береться з таким розрахунком, щоб рівень кладки після кожного переміщення засобів підмощування був не менше ніж на 0,7 м вище за рівень робочого настилу або перекриття.

У разі необхідності виконувати кладку нижче за цей рівень її слід здійснювати, застосовуючи запобіжні пояси або спеціальні сітчасті захисні огорожі.

При товщині стіни більше 0,75 м дозволяється проводити кладку зі стіни, застосовуючи запобіжний пояс, надійно закріплений за спеціальний страховий пристрій. При меншій товщині кладка зовнішніх стін в положенні стоячи на стіні не допускається.

Не допускається кладка стін будівель наступного поверху без установки несучих конструкцій міжповерхового перекриття, а також майданчиків і маршів у сходових клітках.

Без улаштування зовнішніх захисних козирків

дозволяється вести кладку стін заввишки не більше 7 м.

При кладці стін заввишки більше 7 м необхідно застосовувати захисні козирки по периметру будівлі, які задовольняють такі вимоги:

- ширина захисних козирків повинна бути не менше 1,5 м, і вони повинні бути встановлені з ухилом до стіни так, щоб кут, що утворюється між нижньою частиною стіни будівлі і поверхнею козирка, був110⁰, а зазор між стіною будівлі і настилом козирка не перевищував 50 мм;

- захисні козирки повинні витримувати рівномірно розподілене снігове навантаження, встановлене для даного кліматичного району, і зосереджене навантаження, не менше 1600 Н (160 кг), прикладене в середині прольоту;

- перший ряд захисних козирків повинен мати суцільний настил на висоті не більше 6 м від землі і зберігатися до повного закінчення кладки стін, а другий ряд, виготовлений суцільним або з сітчастих матеріалів з отворами не більше 50х50 мм, - встановлюватися на висоті 6-7 м над першим рядом, а потім по ходу кладки послідовно переставлятися через кожні 6-7 м.

Монтажні роботи:

Основними причинами травматизму при монтажі конструкцій є падіння виробів, що монтуються, і монтажних пристосувань з висоти, недосконалість або несправність механізмів і монтажного оснащення, недотримання технології робіт.

До виконання монтажних робіт допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчені за спеціальною програмою, здали іспит і мають посвідчення монтажника.

До самостійних верхолазних робіт допускаються особи (робітники та інженерно-технічні працівники) не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд і визнані придатними, мають стаж верхолазних робіт не менше одного року і тарифний розряд не нижче 3-го. Робітники, які вперше допускаються до верхолазних робіт, протягом одного року повинні працювати під безпосереднім наглядом досвідчених робітників-наставників, призначених наказом керівника організації.

До верхолазних відносять роботи, які виконуються на висоті більше 5 м від поверхні землі, перекриття або робочого настилу, над якими проводяться роботи, безпосередньо з конструкцій при їх монтажі або ремонті. Основним засобом, що оберігає працюючих від падіння з висоти, є запобіжний пояс.

Учні професійно-технічних училищ не молодше 17 років допускаються до виконання верхолазних робіт тільки для проходження виробничої практики під наглядом майстра-інструктора навчального закладу.

Повторний медичний огляд повинні проходити всі монтажники-верхолази через кожні 12 місяців.

Робітники-монтажники повинні працювати в справному спецодягу згідно з типовими нормами видачі спецодягу. Працювати у рваному, не застебнутому або пошкодженому спецодязі забороняється.

Штукатурні роботи:

При проведенні штукатурних робіт найчастішими причинами НВ є:

- падіння робітників з риштування, засобів підмощування, люльок;

- падіння предметів з висоти;

- несправність засобів механізації для транспортування матеріалів або при нанесенні штукатурних розчинів механізованим способом;

- ненавченість робітників;

- потрапляння на шкіру або в очі розчинів або частинок вапна та інших агресивних речовин, які застосовуються для роботи в зимовий період.

До роботи штукатура можуть бути допущені особи, навчені за спеціальною програмою, що мають відповідні посвідчення. До робіт з приготування хлорованих розчинів допускаються особи, не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання з безпечного приготування хлорованих розчинів.

Зовнішні штукатурні роботи дозволяється проводити з інвентарних наземних або підвісних риштувань або з пересувних баштових засобів підмощування. Штукатурити зовнішні віконні відкоси за відсутності риштувань треба з люльок або настилів, розташованих на пальцях, які випускаються з отворів стін.

Внутрішні штукатурні роботи, а також установку збірних карнизів і ліпних деталей усередині приміщення треба проводити з підмостків або пересувних столиків.

Підмости і столики встановлюють на підлогу або суцільні настили по балках перекриттів. Нарощувати підмости ящиками, бочками або іншими предметами, а також використовувати як основу для підмостків ванни, радіатори опалювальної системи, підвіконня - забороняється. Підмости та столи заввишки 1,3 м повинні обов'язково мати огорожі.

На сходових маршах проводити штукатурні роботи слід зі спеціальних столиків з ніжками різної довжини, що дає можливість встановлювати столики на сходах і розташовувати робочий настил горизонтально. Робочий настил повинен бути обов'язково захищений бортовою дошкою.

При кольоровій штукатурці забороняється застосовувати свинцевий сурик, свинцевий крон, мідянку та інші шкідливі для здоров'я пігменти.

При проведенні штукатурних робіт механізованим способом необхідно дотримуватися таких вимог безпеки:

до управління розчинонасосом і штукатурними машинами можуть бути допущені особи не молодше 18 років, навчені, атестовані і які мають посвідчення;

перед початком кожної зміни обов'язково слід перевірити справність запобіжних клапанів, манометрів, шлангів, дозаторів, розчинонасосів, цемент-гармат та іншого устаткування;

манометри і запобіжні клапани повинні бути обов'язково опломбовані;

необхідно постійно стежити за показанням манометра: при тиску в системі вище за нормальний розчинонасос слід терміново вимкнути;

суворо забороняється проводити чищення, змащування і ремонт розчинонасосів під час їх роботи, перегинати шланги під гострим кутом і у вигляді петлі, а також затягувати сальники під час роботи штукатурних машин.

Оператори, які наносять штукатурний розчин за допомогою сопла, повинні бути забезпечені захисними окулярами.

Робочі місця штукатурів-операторів, сопловщиків повинні бути обов'язково зв'язані звуковою і світловою сигналізацією з робочими місцями мотористів штукатурних машин.

Склярські роботи:

Небезпека може виникнути при різанні скла, перенесенні його та безпосередньо при виконанні склярських робіт.

При різанні скла необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:

- різати скло потрібно обережно, щоб не розколоти його по надрізу і не порізати руки, для цього на пальці слід надівати напульсники зі шкіри або гуми;

- обламувати кромки товстого скла дозволяється виключно плоскогубцями, губки яких забезпечені гумовими наконечниками, які оберігають скло від розтріскування та розльоту осколків;

- різати і ламати скло можна тільки на столі або верстаку в захисних окулярах.

Переносити скло слід в спеціальних ящиках або контейнерах. Встановлювати скло потрібно впоперек контейнера у вертикальному положенні, вставляючи прокладки з картону завтовшки 2-3 мм через кожні 20-40 листів скла. При неповному заповненні контейнера вставлені листи закріплюють у вертикальному положенні перегородкою. Вітринне та інше скло великих розмірів слід переносити на лямках з підкладками, які виключають можливість пошкодження лямок. Перевозити скло потрібно в спеціальних візках.

Переносити скло по сходах і драбинах забороняється. Якщо необхідно підняти скло на дах, робити це потрібно механізованим способом у спеціальній тарі. Зону, де проводиться підйом скла, слід огородити або охороняти.

При виконанні склярських робіт необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:

- скло та інші матеріали при роботі на висоті треба тримати в спеціальних ящиках, які слід встановлювати на влаштовані для цієї мети підставки та майданчики;

- скління ліхтарів слід виконувати за допомогою драбин, інвентарних металевих або спеціальних підвісних риштувань з двома рядами настилу. При цьому склярі повинні обов'язково користуватися запобіжними поясами з міцним мотузком, один кінець якого потрібно прикріплювати до пояса, а інший - до стропильних прогонів;

- не можна опирати приставні драбини на скло у вітринах;

- при протиранні або склінні зовнішніх шибок робітники повинні користуватися запобіжними поясами;

- при нанесенні на скло рисунків або написів за допомогою піскоструминних апаратів або кислот робітники повинні бути забезпечені ЗІЗ для захисту очей, дихальних шляхів і рук.