3. Планування прибутку на підприємстві

Планування прибутку - складова фінансового планування. Воно проводиться окремо за видами діяльності підприємства (оскільки розрізняється методологія обчислення й оподаткування прибутку від різних видів діяльності).

У загальному випадку виділяють три методи планування прибутку. Перший з них – метод прямого розрахунку, в основі якого лежить розрахунок прибутку від реалізації продукції за асортиментом.

Важливим моментом у плануванні прибутку є облік трудових витрат, далі складається кошторис виробничих накладних витрат, що включаються до повної собівартості. На наступному етапі складається кошториси адміністративних і комерційних витрат. На підставі названих розрахунків формується план з прибутку від реалізації продукції.

Прибуток від реалізації продукції розраховується як різниця між розмірами виручки в цінах продажу (без ПДВ, акцизів, торгових і збутових знижок) і повною собівартістю реалізованої продукції.

Для розрахунку застосовується універсальна формула:

Рпр = Зп + Тпр – Зк,

Рпр – обсяг реалізованої продукції, обчислений у двох оцінках: за цінами продажу та повної собівартості;

Зп і Зк – залишки готової продукції на початок і кінець планового періоду; обчислені в двох оцінках: за цінами продажу та повної собівартості;

Тпр – обсяг випуску товарної продукції, обчислений за цінами продажу і за повною собівартістю.

Після того, як обсяг реалізованої продукції буде розраховано у двох оцінках: за цінами продажу і за повною собівартістю:

Пр = Врп – Срп,

Де Пр – прибуток від реалізації продукції;

Врп – виручка від реалізації продукції;

Срп – собівартість реалізованої продукції

Пр = Пзп + Птп – Пзк,

Де Пр – прибуток від реалізації продукції в плановому періоді;

Пзп і Пзк – прибуток у залишках готової продукції відповідно на кінець і початок планового періоду;

Птп – прибуток від випуску товарної продукції в плановому періоді.

Другий метод планування прибутку – аналітичний – застосовується у разі незначних змін в асортименті продукції та за відсутності інфляції, зростання цін і собівартості. Порівняна продукція випускається в базисному році, щодо неї є вся необхідна інформація (ціни, собівартість, обсяг виробництва і т.д.), і тоді рентабельність (Ро) визначається за формулою:

Ро = (По : Стп) × 100%,

Де По – очікуваний прибуток;

Стп – повна собівартість товарної продукції базисного року.

Аналітичний метод має ту перевагу, що показує вплив різних факторів на величину прибутку. Але ця перевага виявляється тільки за стабільних умов господарювання.

Третій метод припускає визначення точки безбитковості, тобто визначення обсягу і вартості продажу, за яких підприємство здатне покрити всі свої витрати, не одержуючи прибутку.

Цей метод планування прибутку базується на принципі розподілу витрат на постійні і змінні та розрахунку маржинального прибутку. З виторгу від реалізації продукції (без ПДВ, акцизів, мита) віднімаються змінні витрати і залишається маржинальний прибуток. Далі з маржинального прибутку віднімаються постійні витрати і визначається фінансовий результат (прибуток чи збиток). Точка безбитковості – це такий розмір виручки, за якого підприємство і не одержує прибутку, і не зазнає збитків.

Після визначення точки безбитковості планування прибутку будується на основі ефекту постійного важеля, тобто запасу фінансової міцності, за якого підприємство може дозволити собі знизити обсяг реалізації, не зазнаючи збитків.

Сила операційного важеля = Маржинальний прибуток : Прибуток,

Маржинальний прибуток = Виручка від реалізації – Змінні витрати.