Література

Основна:

1. Атаман О.B. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навч. посібник. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 511 с.

2. Патологічна фізіологія: Підручник / М.Н. Зайко, Ю.В. Биць та і інші. – К.: Вища школа, 1995. - 615 с.

Додаткова:

1. Общая патология человека: Руководство для врачей / Под ред. А.И. Струкова, В.В. Серова, Д.С. Саркисова. Т. 1. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 1990. – 447 с.

2. Патологическая физиология: Учебник / Под ред. А.Д. Адо и др. – М.: Триада-Х, 2000. – 574 с.

3. Патофизиология // Под ред. В.Ю. Шанина – СПб: ЭЛБИ-СПб, 2005. – 639 с.

Тема2. Патофізіологія печінки. Печінкова недостатність і. Актуальність теми

Особливе значення у процесах життєдіяльності організму людини та тварин має функціональна активність печінки, яка спрямована на збереження сталості внутрішнього середовища. Печінка виконує важливі та багатогранні функції:

• Обмін білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів

• Екскреція різноманітних метаболітів , токсичних та лікарських речовин

• Дезінтоксикація токсичних речовин шляхом метаболічних перетворень

• Фагоцитоз

• Депонування крові

• Підтримання судинного тонусу

• Кровотворення

• Синтезі системи гемостазу

На сьогодні відомо більш як 500 метаболічних функцій печінки.

Порушення діяльності печінки призводить до патологічних змін в організмі, так як порушуються процеси травлення, розвивається інток­сикація, підвищується кровоточивість, змінюється судинний тонус, порушується кровотворення, імунологічна реактивність. Це виявляєть­ся у вигляді як самостійних захворювань (наприклад, вірусний гепа­тит), так i печінкових синдромів (жовтяниця, холестаз, холемiя, пор­тальна гіпертензія тощо), які визначають клініку власне хвороби печін­ки або супроводжують захворювання інших органів i систем (наприк­лад, жовтяниця при гемолiтичнiй хворобі новонароджених).

Відомо, що протягом останніх років постійно зростає кількість хворих, які страждають захворюваннями печінки та магістральних жовчних шляхів. Тому знання умов, причин та механізмів розвитку патологічних процесів у печінці має важливе значення для профілак­тики захворювань гепатобіліарної системи, ранньої діагностики, вибору оптимальних шляхів лікування та прогноз перебігу хвороби.

II. Конкретнi цiлi

1. Знати етіологію та патогенез основних патофізіологічних синдромів, що розвиваються при захворюваннях печінки.

2. Класифікувати недостатність печінки за різними принципами (етіологічним, клінічним, первинністю порушень і т.д.)

3. Знати зміни обміну жовчних пігментів при різних патоло­гічних процесах у печінці.

4. Вміти пояснити механізми розвитку різних видів жовтяниць.

5. Знати роль гепатотропних отрут в етіології різних захво­рю­вань печінки.

6. Вміти визначити та пояснити в експерименті вплив жовчі на організм.

7. Засвоїти проведення проб на наявність білірубіну та уробіліну в сечі.

8. Аналізувати характерні зміни в складі крові, сечі та калу при захворюваннях печінки.

ІІІ. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Нормальна анатомія	Локалізація печінки
Гістологія	Гістологічна структура печінки
Нормальна фізіологія	Функції печінки, утворення і виділення жовчних пігментів, участь печінки в обміні речовин
Терапія, хірургія	Етіологія і патогенез порушень функції печінки, етіологія і патогенез жовтяниць
Інфекційні хвороби	Диференційна діагностика механічної, гемолітичної і паренхіматозної жовтяниці