
- •Зменшиться на 60 мВ
- •Нернста
- •До електродів і роду
- •Окисно-відновних
- •До електродів і роду
- •До електродів іі роду
- •Окисно-відновних
- •Позитивний
- •Негативний
- •Негативний
- •Електродний
- •Електродний
- •1 Моль/л
- •Нернста
- •Це стрибок потенціалу на межі метал – розчин електроліту
- •Двох розчинів електроліту різ-ної концентрації
- •Різної швидкості йонів елект-роліту
- •Зменшиться на 0,118в
- •Вестона
- •Компенсації
- •Різницею стандартних елект-родних потенціалів учасників реакції.
- •Окисно-відновних
- •Окисно-відновних
- •Зменшиться в 16 разів
- •Диспергація
- •Спектрофотометрія
- •Розсіюється у виді світного конуса
- •Суспензією
- •Ультрамикрогетерогенних
- •Відбиття світла
- •Розсіювання світла (опалес-ценція)
- •Хімічною конденсацією
- •Емульсії
- •Не поглинають світло
- •Сінерезісу
- •Діалізі та ультрафільтрації
- •Зросла у 16 разів
- •Суспензії
- •Суспензією
- •Електродіаліз
- •Ультрафільтрації
- •Тепловим рухом частинок дисперсійного середовища
- •Низька, непостійна
- •Розсіювання світла
- •Оптична мікроскопія, коло-риметрія
- •Колоїдних систем
- •Міжфазною взаємодією
- •Хімічної конденсації, реакція гідролізу
- •Нейтральному
- •Низька концентрація розчи-нів, надлишок одного з реак-тантів
- •Входять до складу нерозчин-ного агрегату або утворюють ізоморфну з ним структуру
- •Заміна розчинника
- •Один із продуктів реакції має бути нерозчинний
- •Солюбілізація
- •Висококонцентровані емуль-сії
- •Великої різниці показників заломлення
- •Кінетичних властивостей
- •Природи емульгатора
- •Відсутність подвійного елек-тричного шару, заряд випад-ковий
- •Захисним числом
- •Коагуляцією
- •Електрофорез
- •Електрофорезу
- •Найбільший електрокінетич-ний потенціал
- •Ф.Рейсс
- •Взаємна коагуляція.
- •Коагуляція
- •Утворення на поверхні коло-їдних частинок молекуляр-них адсорбційних шарів
- •Об’ єм розчинника
- •Сумарний позитивний
- •Поліхлорвініл, лавсан, полі-стирол
- •Карболанцюгові, гетерола-нцюгові, елементоорганічні
- •Реакція сполучення моле-кул мономерів в макромо-лекули з виділенням низь-комолекулярних речовин
- •Хімічних перетворень
- •Макромолекули
- •Білки, здатні до дисоціації у водних розчинах
- •В’ язкотекучий, високоелас-тичний, склоподібний
- •Наявністю в молекулах желатини гідрофільних груп
- •Дифузія молекул розчинни-ка у проміжки між макро-молекулами вмр
- •Необмежене
- •Збільшиться
- •Гомогенні структуровані розчини полімерів, які втратили свою текучість
- •Поступова самочинна зміна в’ язкості розчинів вмр при стоянні
- •Віскозиметрія
Какую работу нужно написать?
-
Діалізі та ультрафільтрації
-
електрфорезі
-
За допомогою “ штучної нирки” можливе очищення крові, що є колоїдною системою, від продук-тів обміну – низькомолекулярних речовин. Кров під тиском проті-кає між двома мембранами, що омиваються ззовні фізіологічним розчином. З крові виділяються “ шлаки”. Цей процес базується на:
А. діалізі
-
диспергації
-
седиментації
-
адсорбції
-
коагуляції
-
Очистити колоїдний розчин від низькомолекулярних домішок можна:
А. діалізом.
-
коагуляцією розчину.
-
фільтруванням крізь паперо-вий фільтр.
-
електрофорезом.
-
ультрафільтрацією.
-
Довжину світлової хвилі зменши-ли у 2 рази. Як змінилася інтен-сивність розсіювання світла дис-персною системою?
А. зросла у 2 рази
-
зросла у 4 рази
-
Зросла у 16 разів
-
зменшилась у 16 разів
-
зменшилась у 4 рази
-
Грубодисперсні системи з рідким дисперсійним середовищем і тве-рдою дисперсною фазою назива-ються:
А. аерозолі
-
піни
-
емульсії
-
Суспензії
-
порошки
-
Деякі лікарські препарати є коло-їдними розчинами. До колоїдно-дисперсних належать системи із
розмірами частинок:
А. 10–7 – 10 –4 м
-
<10–9 м
-
10–9 – 10 –4 м
-
10–9 – 10 –7 м
-
>10–4 м
-
Частинки AgCl у водному середо-
вищі мають розмір 510–6 м. Дана дисперсна система є:
А. справжнім розчином
-
колоїдним розчином
-
аерозолем
-
емульсією
-
Суспензією
-
Очищення крові за допомогою “ штучної нирки”, коли кров під
тиском протікає між двома мем-бранами, які омиваються зовні фізіологічним розчином, базуєть-
68
ся на:
А. діалізі та ультрафільтрації
-
седиментації
-
електрофорезі
-
коагуляції
-
диспергації
-
Найкращим методом очищення золю від надлишку електролітів є: А. діаліз
-
електрофорез
-
-
Електродіаліз
-
ультрафільтрація
-
звичайне фільтрування
-
Методом діалізу можна очистити золь від домішок:
А. низькомолекулярних речо-вин
-
заряджених частинок
-
високомолекулярних речо-вин
-
грубодисперсних частинок
-
усіх перелічених домішок
-
Повністю відділити дисперсну фазу від дисперсійного середо-вища у колоїдних розчинах мож-на методом:
А. електрофорезу
-
діалізу