- •Розписові завдання 141-165
- •41.Гігієнічне значення фтору питної води. Карієс, ендемічний флюороз умови їх виникнення та заходи профілактики.
- •42.Захворювання, спричинені особливостями макро- та мікроелементного складу води.
- •43.Ендемічний флюороз, його стадії.Поняття про біогеохімічні провінції.
- •46. Бактеріологічні та хімічні показники забруднення питної води.
- •47 Методи кондиціювання якості води. Коагуляція, відстоювання, фільтрація, знезараження води.
- •49Нормування якісного складу води як один із шляхів попередження захворювань населення, пов`язаних з водним фактором. Держстандарти на воду централізованих систем господарсько-питного водопостачання.
- •50.Науково-технічний прогрес і забруднення води водойм хімічними речовинами. Санітарна охорона водоймищ
- •51.Джерела і шляхи забруднення води водойм хімічними речовинами. Зони санітарної охорони джерел водопостачання, їх значення в поліпшенні якості води.
- •52.Гігієнічне значення ґрунту. Джерела забруднення ґрунту та його самоочищення. Забруднення ґрунту агрохімікатами, заходи його попередження. Біоетичні проблеми гігієни ґрунту.
- •54.Принципи очистки населених місць. Системи та споруди для тимчасового зберігання, видалення, знешкодження та утилізації твердих відходів.
- •57. Поння раціональне харчування. Закони раціонального харчування
- •58.Значення раціонального харчування для формування зубощелепного апарату, мінералізації зубів та профілактики стоматологічних захворювань.
- •59. Групи працездатного населення в залежності від фізичної активності.Поняття про коефіцієнт фізичної активності
- •60. «Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії»
- •83Харчова та біологічна цінність продуктів тваринного походження (молока та молочних продуктів, м`яса та м`ясних продуктів, риби та рибних продуктів), їх гігієнічна оцінка.
- •84.Харчові добавки, біологічно-активні добавки. Поняття про генетично- модифіковані продукти.
- •99-100. 99. Методики оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Регіональні стандартизовані показники фізичного розвитку дітей шкільного віку
- •Оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії
- •Оцінка фізичного розвитку комплексним методом
- •Показники рівня біологічного розвитку хлопчиків шкільного віку
- •Показники рівня біологічного розвитку дівчаток шкільного віку
- •Регіональні стандартизовані показники фізичного розвитку дітей і підлітків 7–16 років
- •Поняття і значення режиму дня. Його особливості у різних вікових групах
- •141.Загартування як елемент особистої гігієни. Принципи загартування.
- •142. Гігієнічне значення режиму дня. Гігієна відпочинку і сну.
- •144. Горошко
- •145. Гігієнічні вимоги до тканин, одягу та взуття. Порівняльна гігієнічна характеристика натуральних і синтетичних тканин
- •146. Поняття про іонізуюче випромінювання, дози і одиниці їх вимірювання. Якісна та кількісна характеристика іонізуючих випромінювань та їх джерел
- •147. Класифікація іонізуючих випромінювань за природою та походженням.
- •151. Особливості радіаційної небезпеки і захисту персоналу при роботі з закритими джерелами іонізуючих випромінювань.
- •152. Забезпечення захисту персоналу рентгенівських відділень (кабінетів). Радіаційний контроль, його види. Заходи захисту від надмірного рентгенівського опромінення.
- •159.Гігієнічні аспекти Чорнобильської катастрофи та ліквідації наслідків.
- •160.Санітарно-гігієнічні заходи в осередку надзвичайних ситуацій.Основна мета санітарно-гігієнічних заходів – збереження здоров’я людини і попередження інфекційних, фахових та інших захворювань.
58.Значення раціонального харчування для формування зубощелепного апарату, мінералізації зубів та профілактики стоматологічних захворювань.
Раціональне збалансоване харчування - це фізіологічно повноцінне харчування людини з урахуванням її статі, віку, характеру праці, кліматогеографічних умов, індивідуальних особливостей. Воно передбачає своєчасне постачання організму смачною їжею, що містить поживні речовини - білки, жири, вуглеводи, вітаміни, макро- та мікроелементи, які людина повинна одержувати в оптимальній для організму кількості та в певних співвідношеннях, що забезпечує нормальне функціонування всіх систем і органів.
Раціональне харчування необхідне для підтримання нормальної життєдіяльності організму, високого рівня фізичної та розумової працездатності. Від характеру харчування залежить обмін речовин, функція та структура тканин і органів, опірність організму до впливу несприятливих факторів оточуючого середовища, дії мікробів, вірусів, токсичних елементів тощо.
Важливою складовою частиною раціону людини є макро-, мікро- і ультрамікроелементи, які, крім всього іншого, забезпечують ремінералізацію зубної емалі. Тому одним із напрямків профілактики демінералізації емалі (зворотного процесу) і пов`язаних з цим ускладнень є збалансування вмісту хімічних елементів у харчових продуктах. Особливо велике значення серед макроелементів мають сполуки кальцію і фосфору.
Хлорид і аскорбат кальцію, додані в дієту, знижують демінералізацію емалі на 65 – 75%.
Найоптимальнішим джерелом Са2+серед продуктів харчування є молоко і молочні продукти, які перешкоджають демінералізації емалі.
Серед мікроелементів продуктів харчування йони алюмінію, міді, цинку, заліза, марганцю і олова сприяють включенню і утриманню кальцію і фтору в емалі і гальмують продукцію кислот зубним нальотом. Стабільному зниженню кислотності в ротовій порожнині сприяють іони алюмінію, цинку, заліза: інгібуючи кислотну активність бактерій зубного нальоту, вони пригнічують його ріст. Селен(Se4+) – навпаки, сповільнює мінералізацію тканин зуба. Про ультрамікроелементи у гігієні харчування часто не згадують через малу частоту і вираженість наслідків їх дефіциту зокрема для органів ротової порожнини. Як правило, ці хімічні елементи є в достатній кількості у їжі. Хоча важливість їх для здоров`я зубів не можна відкидати і варто вирішувати питання про їх використання у профілактиці уражень зубів.
Харчуванняє також фактором самоочищення, фізіологічного стирання зубів і тренування органів ротової порожнини. Ця роль харчування безпосередньо пов`язана зфункцієюжування. Самоочищення ротової порожнини, є природнимпроцесомзвільнення від залишків їжі, і забезпечується актом ковтання, рухами губ, язика, щік, щелеп, током слини і є основним чинником у попередженні розвитку карієсу, оскільки таким чином видаляється субстрат для розвитку карієсогенної мікрофлори.
У сучасної людини у зв`язку з редукцією зубощелепної системи, за наявності великої кількості аномалій, патологій самоочищення ротової порожнини значно ускладнене. Цьому також сприяє характер їжі, велика частина якої є надто м`якою, липкою, в`язкою. Так, наприклад, при прийомі навіть невеликої кількості цукрового піску його виявляють у слині ще протягом 30 хв.
До продуктів харчування, які очищують ротову порожнину, відносяться тверді фрукти і овочі: яблука, ріпа, редька, морква, огірки. Також позитивно впливає на розвиток зубощелепної системи тверда і суха їжа, що потребує значного слиновиділення і тривалого жування: скоринка хліба, сухарі, м`ясо шматком, суха ковбаса і риба. Механізм очищенняротової порожнини при вживанні такої їжі пов`язаний з двома факторами: 1) безпосередній вплив цієї їжі на зуби та ясна, коли під час жування, відкушування їжа просувається по зубу і за рахунок її жорсткості відбувається очищеннявідповіднихповерхонь іфізіологічнестирання; 2) значне слиновиділення, яке інтенсивно вимиває залишки їжі з порожнини рота. Опосередковано недоліки в гігієні харчування і пов`язані з нимипроцеси(утворення мікробної зубної бляшки, зубного каменю, перевантаження окремих груп зубів) сприяють розвитку захворювань, таких як пародонти, кровоточивість ясен.
