
- •Розписові завдання 141-165
- •41.Гігієнічне значення фтору питної води. Карієс, ендемічний флюороз умови їх виникнення та заходи профілактики.
- •42.Захворювання, спричинені особливостями макро- та мікроелементного складу води.
- •43.Ендемічний флюороз, його стадії.Поняття про біогеохімічні провінції.
- •46. Бактеріологічні та хімічні показники забруднення питної води.
- •47 Методи кондиціювання якості води. Коагуляція, відстоювання, фільтрація, знезараження води.
- •49Нормування якісного складу води як один із шляхів попередження захворювань населення, пов`язаних з водним фактором. Держстандарти на воду централізованих систем господарсько-питного водопостачання.
- •50.Науково-технічний прогрес і забруднення води водойм хімічними речовинами. Санітарна охорона водоймищ
- •51.Джерела і шляхи забруднення води водойм хімічними речовинами. Зони санітарної охорони джерел водопостачання, їх значення в поліпшенні якості води.
- •52.Гігієнічне значення ґрунту. Джерела забруднення ґрунту та його самоочищення. Забруднення ґрунту агрохімікатами, заходи його попередження. Біоетичні проблеми гігієни ґрунту.
- •54.Принципи очистки населених місць. Системи та споруди для тимчасового зберігання, видалення, знешкодження та утилізації твердих відходів.
- •57. Поння раціональне харчування. Закони раціонального харчування
- •58.Значення раціонального харчування для формування зубощелепного апарату, мінералізації зубів та профілактики стоматологічних захворювань.
- •59. Групи працездатного населення в залежності від фізичної активності.Поняття про коефіцієнт фізичної активності
- •60. «Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії»
- •83Харчова та біологічна цінність продуктів тваринного походження (молока та молочних продуктів, м`яса та м`ясних продуктів, риби та рибних продуктів), їх гігієнічна оцінка.
- •84.Харчові добавки, біологічно-активні добавки. Поняття про генетично- модифіковані продукти.
- •99-100. 99. Методики оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Регіональні стандартизовані показники фізичного розвитку дітей шкільного віку
- •Оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії
- •Оцінка фізичного розвитку комплексним методом
- •Показники рівня біологічного розвитку хлопчиків шкільного віку
- •Показники рівня біологічного розвитку дівчаток шкільного віку
- •Регіональні стандартизовані показники фізичного розвитку дітей і підлітків 7–16 років
- •Поняття і значення режиму дня. Його особливості у різних вікових групах
- •141.Загартування як елемент особистої гігієни. Принципи загартування.
- •142. Гігієнічне значення режиму дня. Гігієна відпочинку і сну.
- •144. Горошко
- •145. Гігієнічні вимоги до тканин, одягу та взуття. Порівняльна гігієнічна характеристика натуральних і синтетичних тканин
- •146. Поняття про іонізуюче випромінювання, дози і одиниці їх вимірювання. Якісна та кількісна характеристика іонізуючих випромінювань та їх джерел
- •147. Класифікація іонізуючих випромінювань за природою та походженням.
- •151. Особливості радіаційної небезпеки і захисту персоналу при роботі з закритими джерелами іонізуючих випромінювань.
- •152. Забезпечення захисту персоналу рентгенівських відділень (кабінетів). Радіаційний контроль, його види. Заходи захисту від надмірного рентгенівського опромінення.
- •159.Гігієнічні аспекти Чорнобильської катастрофи та ліквідації наслідків.
- •160.Санітарно-гігієнічні заходи в осередку надзвичайних ситуацій.Основна мета санітарно-гігієнічних заходів – збереження здоров’я людини і попередження інфекційних, фахових та інших захворювань.
59. Групи працездатного населення в залежності від фізичної активності.Поняття про коефіцієнт фізичної активності
Групи працездатного наслення в залежності від фізичної активності:
І група – робітники переважно розумової праці, дуже легка фізична активність,енерговитрати 1800-2450 ккал (КФА = 1,4) : науковці,студенти гуманітарного фаху,контролери,педагоги тощо;
ІІ група – робітники,зайняті легкою працею,легка фізична активність,енерговитрати 2100-2800 (КФА = 1,6) : водії трамваїв, вантажники, робітники конвеєрів,агрономи, медсестри, робітники сфери обслуговування тощо;
ІІІ група – робітники праці середньої важкості,середня фізична активність,енерговитрати 2500-3300 ккал (КФА=1,9) : слюсарі,верстатники,лікарі-хірурги, залізничники, робітники хімічних заводів тощо;
ІV група – робітники важкої і особливо важкої фізичної праці, висока і дуже висока фізична активність, енерговитрати 2850-3900 ккал (КФА у чоловіків = 2,3 ; КФА у жінок = 2,2) : будівельники,помічники буровиків, основна маса робітників сільського господарства,механізатори,металурги, ливарники, землекопи, вантажники немеханізованої прці тощо.
Коефіцієнт фізичної активності (КФА) – це співвідношення загальних енерговитрат до основного обміну.
Основний обмін (ОО) та специфічно-динамічну дію їжі розраховують за спеціальними рівняннями з урахуванням віку, статі, зросту, маси тіла, а енерговитрати – множенням ОО на коефіцієнт фізичної активності (КФА).Значення КФА розроблені для різних видів діяльності. Розроблені також значення ОО з урахуванням статі, віку, маси тіла і специфічно-динамічної дії їжі та КФА відповідно до професійної приналежності.
60. «Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії»
Відповідно до «Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії»:
потреба у білках становить 11-13 % від добових енерговитрат:
o для дорослого населення - 11 %, у тому числі тваринних 55 %;
o для дітей, підлітків та людей похилого віку - 13 %, у тому числі тваринних 50 %;
потреба у жирах становить 25-27 % від добових енерговитрат:
o для дорослого населення - 25 %;
o для дітей, підлітків - 26 %;
o для людей похилого віку - 27 %.
Добова потреба у жирах повинна бути не вищою 30 %. Важливе значення мають рослинні жири, які є джерелом поліненасичених жирних кислот і фосфоліпідів, які необхідні для побудови клітин та синтезу внутрішньоклітинних жирів. Тваринні жири в основному є джерелом енергії. Тому частка рослинних жирів повинна становити 30 % від загальної кількості жирів.
Потреба у вуглеводах становить 60-64 % від добових енерговитрат:
o для дорослого населення - 64 %;
o для дітей, підлітків - 61 %;
o для людей похилого віку - 60 %.
Потреба у вуглеводах задовольняється за рахунок крохмалю, моно- та дисахаридів. Найбільшої шкоди організму завдає надлишок рафінованого цукру. Тому кількість легкозасвоюваних вуглеводів (моно- та дисахаридів) у раціоні обмежується 20 % за масою по відношенню до суми вуглеводів. Поряд з цим, раціон здорової людини повинен містити харчових волокон 20-30 г на добу (10 г на 1000 кал потреби в енергії).
Співвідношення за масою білків, жирів та вуглеводів становить:
для дорослого населення - білки : жири : вуглеводи = 1:1:5,8
для дітей, підлітків та людей похилого віку відповідно 1:0,9:4,6.
Добова потреба у водорозчинних вітамінах залежить від енергоцінності раціону: на кожні 1000 ккал енергетичної цінності раціону повинно надходити:
o аскорбінової кислоти (вітамін С) - 25 мг;
o тіаміну (вітамін В1) - 0,6 мг;
o рибофлавіну (вітамін В2) - 0,7 мг;
o піридоксину (вітамін В6) - 0,7 мг;
o нікотинової кислоти (вітамін РР) - 6,6 мг.
Добова потреба у жиророзчинних вітамінах:
♦ ретинолу (вітамін А) - 1 мг (з урахуванням ретинолового коефіцієнта β-каротину - 1/6);
♦ токоферолу (вітамін Е) - 15 мг.
Відповідно до Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії потреба у вітамінах та мінеральних речовинах для дітей та підлітків та дорослого населення залежить від статі та віку.